Дорожню карту викладання мультимедійних дисциплін на факультетах журналістики затвердили експерти у галузі медіаосвіти під час робочої зустрічі, що відбулася 18 липня з ініціативи Фонду «Розвиток України». У обговоренні особливостей викладання мультимедійної журналістики взяли участь завідувач сектору міжнародних освітніх проектів Міністерства освіти і науки України Анатолій Гармаш, директор Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Різун, викладачі Львівського, Запорізького, Харківського, Чернівецького, Сумського, Маріупольського вишів.
Як розповідає керівник проектів у напрямку «Освіта» Фонду «Розвиток України» Олександр Власенко, експерти розглядали сучасний стан викладання мультимедійної журналістики у внз і обговорювали напрямки розроблення професійних стандартів, за якими це має відбуватися.
– Ці професійні стандарти були визначені шляхом опитування представників медіаринку. На підставі цих стандартів ми маємо розробити конкретні модулі: як ті чи інші знання і навички, котрих потребує ринок, повинні бути вироблені в процесі навчання. Ми розробили своєрідну дорожню карту, згідно з якою до 30 вересня ці модулі буде напрацьовано, щоб ще раз їх переглянути, вдосконалити і затвердити відповідні рекомендації для вузів, де є курси мультимедійної журналістики, – коментує Олександр Власенко.
Загалом, за його словами, в нинішніх умовах важко оцінити рівень викладання відповідних дисциплін. Адже за тією документацією, яку зараз вимагає міністерство, не видно, які навички в результаті навчання зможе студент продемонструвати на виході.
– Повинно бути розуміння і у викладачів, і у студентів – що вони будуть знати і розуміти після того, як прослухають відповідний курс, – зазначає фахівець.
Потреба ж у фахівцях із мультимедійної журналістики зараз дуже висока, оскільки кожен телеканал, практично кожна газета має свій інтернет-сайт.
– Зараз навіть районні газети повинні мати свій сайт. А робота із сайтом включає весь діапазон – аудіо, відео, роботу з фотографіями, написання текстів. Сучасна журналістика – це вміння розмістити одну і ту ж новину на різних платформах, і це повинна робити одна людина. Тож або ми вчитимемо людей це робити, або вони будуть вчитися в іншому місці, або в нас буде нефахова журналістика, – каже Олександр Власенко.
Редактори місцевих видань також зауважують: потреба у фахівцях із нових медіа надзвичайно висока.
– Спеціалістів, звісно, вистачає, але вони вимагають значних коштів за свою роботу. Наше видання бюджетне, ми б і хотіли розробити свій сайт, але самотужки в редакції цього не зробимо, – коментує головний редактор газети «Самарський обрій», що на Дніпропетровщині Людмила Усова.
Головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» (Харківщина), секретар НСЖУ Костянтин Григоренко також наголошує на потребі у фахівцях з нових медіа.
– Потрібно навчатися не тільки створенню сайту, а й користуванню новими технологіями, проходити все на власному досвіді. Коли ми створювали сайт свого видання, то майже всі проходили навчання, оскільки ні в кого не було необхідних знань. І зараз така потреба є в інших газет. Колеги готові навчатися, переймати досвід, – зазначає він.
Переконливим прихильником запровадження нових технологій у медіа ж перший секретар Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, який свого часу навчався за програмою «Цифрові медіа в університетах», що започаткований фондом «Розвиток України» і Києво-Могилянською школою журналістики.
– Стрімкий розвиток технологій ставить перед засобами масової інформації нові виклики, нові вимоги, яким потрібно відповідати, аби залишатися потрібними аудиторії. Тому навчання мультимедійним технологіям дуже важливе для представників журналістської професії, – коментує Сергій Томіленко.