Днями в Україні буде відзначатися День пам’яті загиблих журналістів, які віддали життя за Правду, виконуючи свій професійний обов’язок.
У службі інформації Криворізького залізорудного комбінату (газета «Шахтар Кривбасу») за період понад чверть віку працювало багато людей, декого з них уже нема серед живих. І хоча вони відійшли на Небеса не під час виконання своїх професійних обов’язків, а за віком чи через хворобу, усе одно в цей день ми згадуємо своїх колишніх колег, віддаємо їм шану.
Гортаючи підшивки «Шахтарика» за минулі роки, на очі потрапляють світлини, зроблені Майстром фотографії Геннадієм Портнягіним. А ось – різножанрові матеріали залюблених у журналістську справу кореспондентів Юрія Ошмянського, Наталії Шопяк, Ірини Чабанець, Віктора Павлова, Галини Горбенко, Анатолія Омаровського. Мимоволі посміхаєшся, коли читаєш гуморески колишнього редактора «Шахтаря Кривбасу» Василя Шкарбана, такі живі, яскраві, з влучно підібраними словами. Стає трішечки сумно і наводять на роздуми вірші Наталії Шопяк. Наприклад, ось цей.
Принципиальность? На своем стоять
Увы, почти всегда себе дороже.
Молва готовит нам Прокруста ложе,
На нем готова каждого распять.
А потому сначала взвесь,
И только после горячись, дружок:
И собеседника обяжешь очень,
Когда потратишь минимум словес.
Марина ОМЕЛЬНИЦЬКА.
Фото з архіву служби інформації
Криворізького залізорудного комбінату.