Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Де ставити крапку в цьому реченні з’ясовували дніпропетровські журналісти під час засідання Фінансового клубу, яке відбулось 15 жовтня 2015 року у прес-клубі ДОО НСЖУ. Як визначити надійність банку? На що звертати увагу при виборі фінансової установи? А також чи варто сьогодні забирати/залишати вклади? Що робити, якщо банк збанкрутував? Відповіді на ці запитання та своє бачення фінансового ринку України представили спеціалісти АБ «Південний», фінансові експерти Володимир Шевченко та Ірина Онищенко.
«Події, які відбулись в Україні за останні півтора роки, негативно вплинули на різні сектори в економіці, у тому числі і на банківську систему. За цей період понад 50 банків виведені з ринку, деякі вже визнані банкрутами, деякі ліквідуються, у деяких введена тимчасова адміністрація. Наявний відтік депозитів з банківської сфери. За 2014 рік вкладниками було виведено майже 126 мільярдів гривень з банківської системи. За перші 3 місяці 2015 року – понад 24 мільярдів гривень. Для порівняння – у 2008 кризовому році показник відтоку коштів вкладників складав близько 30 млрд грн. Сьогодні, у досить непростий час, у громадян-вкладників виникають цілком природні запитання – що робити з грошима? Якщо розміщувати на депозити, то в якому банку? Як визначити їхню надійність та інші», – зазначив Володимир Шевченко.
За словами спеціаліста, людина може самостійно визначити надійність банку, спираючись на певні критерії. Один з головних – платіжна дисципліна. Якщо йдеться про юридичну особу, слід звернути увагу на те, наскільки вчасно банк виконує свої зобов’язання, тобто як вчасно перераховує платежі, як швидко вони йдуть тощо. Фізичній особі слід поцікавитися, чи немає труднощів з отриманням готівки, чи діють внутрішні обмеження у певного банку.
«Також один з факторів – різноманітні рейтинги. На сьогодні вони друкуються раз на квартал. Їх можна знайти, приміром, у журналах «Форбс» чи «Бізнес». Також є рейтинги міжнародних агенцій, – радить фінансовий експерт. – Рекомендуємо звертати увагу і на такий фактор, як довіра до банку від інших інституцій. Деяким банкам держава довіряє виплату пенсій і соціальної допомоги. Якщо говорити про тендер на 2015-й рік, таке право виграли 30 банків в Україні. Якщо держава довіряє цим банкам, то і з боку звичайних вкладників може бути певний рівень довіри».
Ще один красномовний фактор – прибутковість банків. Варто проаналізувати фінансові показники, ознайомитись зі статистикою. Експерти радять звертати увагу на те, яку політику веде банк щодо розширення чи скорочення своєї мережі: хтось закриває відділення, скорочує персонал, а інші банки – навпаки, розвивають свою мережу.
«Якщо вкладник, проаналізувавши ряд факторів, вирішив, що банк надійний, напевно, не варто забирати з нього кошти. За статистикою, середня сума вкладу в Україні – близько 50 тисяч гривень, серед пенсіонерів – 20 тисяч гривень. На такій сумі в інвестиційних фондах багато не заробиш. А зберігати гроші вдома і не зовсім безпечно, та й на інфляцію слід зважати. Я вважаю, що депозити захищають заощадження від інфляції», – продовжила Ірина Онищенко.
Фінансисти запевняють, що фінансова ситуація в Україні стабілізується, банківська система починає одужувати. Кількість банків, які банкрутують, зменшується. Відповідно, залишивши кошти в банку, вкладник менше ризикує. Для тих, хто має певні сумніви і не хоче розміщати кошти на тривалий термін, існують банківські короткострокові програми – до півроку, до трьох місяців. Крім того, можна скористатись і «вкладами до затребування».
Банки не тримають у касі всі свої кошти у вигляді готівки, ці гроші «працюють», – пояснюють експерти.
«Звичайно, є певний запас міцності на рівні 10-15%. Однак, коли приходять 30-40% вкладників і вимагають повернути депозити, це може мати катастрофічні наслідки не тільки для банку, а й для економіки країни. Тому Нацбанк в лютому 2014 року ввів обмеження щодо зняття з гривневих рахунків на рівні 150 тисяч в день на одну особу, а в валюті – суму, еквівалентну 15 тисячам гривень. Півтора роки тому треба було зупинити паніку. Це були вимушені міри реагування і вони дали можливість банкам управляти ситуацією», – пояснив Володимир Шевченко.
На сьогодні обмеження продовжують діяти. Водночас НБУ переглядає їх кожні три місяці. На початку червня Нацбанк збільшив обмеження на зняття коштів на добу для однієї особи до 300 тис. грн. А з 4 вересня збільшив суму, яку можна зняти з рахунків в іноземній валюті до еквіваленту 20 000 грн. Ці обмеження діятимуть до 4 грудня 2015 року.
«Це гарний фактор і для нас, і для наших вкладників. Це свідчить про те, що люди заспокоїлися і реагують правильно, – підсумовують учасники Фінансового клубу. – Маємо ще один позитивний показник. Відповідно до статистики Нацбанку, у квітні вперше за півтора року в банківській системі збільшилася частка гривневих депозитів, тобто гривня почитає зростати. Люди несуть гривню в банки, депозитні портфелі починають зростати. В квітні в цілому депозитний портфель виріс на 0,4 %, у травні – на 0,1%. При цьому депозити тільки фізичних осіб зросли на 2%. Обсяг депозитів в національній валюті в серпні 2015 року зріс на 0,1% у порівнянні з попереднім місяцем. Це гарні показники. Треба й надалі рухатися в цьому напрямку, і тоді, напевно, обмеження НБУ будуть зняті».
* * *
* * *
