Медіа допускають «традиційні» порушення виборчого законодавства, – експерт

Під час виборчої кампанії ЗМІ традиційно допускають порушення виборчого законодавства, кандидати розглядають медіа як ресурси, які треба вміло використати, але намагаються діяти в рамках закону.

Такими оцінками виборчої кампанії ділиться головний юрисконсульт та секретар НСЖУ, президент Асоціації медіа-юристів України Тетяна Котюжинська.

– Усі закони про вибори містять такий термін, як «використання» ЗМІ. Тому ставлення абсолютно всіх політиків до медіа як до ресурсу, який потрібно уміло використати, – коментує медіа-експерт.

Щодо порушень виборчого законодавства з боку всіх медіа, то вони, за словами експерта, є типовими від виборів до виборів. Найперше – це прихована агітація, яка особливо «помітна» у випусках новин. Політика, який явно представляє свою передвиборчу програму, не титрують як кандидата і при цьому не дотримуються принципу балансу.

– Закон про вибори президента розрізняє інформаційне забезпечення виборів і передвиборну агітацію. Що стосується інформаційного забезпечення, то тут потрібно дотримуватися балансу: “Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами” (пункт 3 статті 56-5 Закону України “Про вибори Президента України”).

Тобто, якщо ви говорите про ставлення кандидата до того чи іншого питання, то потрібно подати точку зору решти.  Для регіональних телеканалів цей принцип легко продемонструвати на прикладі: приїхав один кандидат – зробили сюжет, приїхав другий – теж подали інформацію. А якщо ви даєте інформацію про одного, а про іншого – немає згадок, то це “джинса”, тобто порушення закону, за що передбачена і адміністративна відповідальність: “надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими або службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян частина 1 статті 212-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що стосується друкованих ЗМІ, тут найчастіше допускається таке порушення як публікації агітаційних матеріалів без укладання угоди та оплати  з виборчого фонду.

– Щоразу порушення одні й ті самі. Редакції виправдовуються, що треба виживати. Але такі факти тільки поглиблюють економічні проблеми в медіа галузі, – переконана медіа-експерт.