Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Заключною – дев`ятою за ліком! – дисципліною малої олімпіади серед працівників ЗМІ Придніпров`я «Кубок Дракоші-2014/15», присвяченої 55-річчю Національної спілки журналістів України, у році Синього Коня, що минає, стали особисто-командні змагання із російського більярду.
Спробувати свої сили у будівництві усіляких «пірамід». «хмароскрябів» та іншої дивовижі до більярдного клубу-гніздечка «Атмосфера», любовно «звитому» у торгівельному комплексі «Караван» обласного центру, навідалось дев`ятнадцять мас-медійних формувань (майже шістдесят чоловік. Це другий показник масовості за усі часи проведення Драконівських Ігрищ!). Дочекались, до слова, натхненники дійства і ювілейного – сорокового! – учасника журналістського бенефісу, яким стала друга команда сайту «Наш Дніпропетровськ» – гурт «Дніпропетровськ – наш!»
ДО ФІНАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ БАЖАНО ДОЇХАТИ… НА КОЛІСНИЦЯХ
Дебютанти «зібрання», а це чисто жіночий «екіпаж» – Тетяна Поторока, Світлана Чернета і вже добре знайома загалу вогнедишних Олена Непокора – відразу ж включилися у серйозну «рубку» за карбівки Змія Горинича, і хоч до подіуму дівчата не добралися (найвищим досягненням Непокори і Ко став вихід очільника формування до чвертьфіналу), все ще у тріумвірату «Дніпропетровськ – наш!» попереду. І нагороди, й блискітки, і божественні колісниці, уквітчані лавровими віночками…
До речі, про колісниці. Добре знаючи характер Катерини Дрофи, Тетяни Жигай та Елеонори Сіндєєвої (трішки менше!), їхній «візницький» вишкіл, натиск, завзятість у подоланні турнірного шляху я особисто сприйняв з розумінням, а от виступ деяких новачків репортерських перегонів став певною мірою одкровенням. Маю на увазі «вечернянку» Олесю Кочину і двох телевізійних див – Катерину Войцещук (51-й канал) та Юлію Ільницьку (ТРК «Регіон»), які, миттєво зорієнтувавшись у «зміїному оточенні», взяли курс виключно на світло софітів. Для цього, на хвилиночку, тій таки Ільницькій у надзвичайно непростій, напруженій боротьбі у 1/16 фіналу довелось «прибрати» зі свого шляху міцненький «горішок» у вигляді Анастасії Зайцевої (прес-служба обласної держадміністрації) – 4:3, потім пройти ще кількох серйозних і доволі вмотивованих опоненток – Людмилу Ковтонюк (4:3) та Наталію Гладуш (4:2), і, нарешті, у боротьбі за бронзу – вище згадану маститу (і вельми зубасту!) Катю Дрофу.
З 55-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ, ЛІДЕР «ДРАКОНОВСЬКОЇ ПЕКЕЛЬНОЇ КУХНІ»!
Перемога серед представниць чарівної половини дісталась Олесі Кочиній, хоч необхідно віддати належне і її величавій візаві-зодчому – Катерині Войцещук, чия «архітектурна» смакота – вибудувані нею «піраміди», «хмароскряби» тощо – теж знайшла своїх пристрасних шанувальників. Достатнього було поглянути на реакцію Романа Бондаря, колеги Каті по «51-ому відсіку», який, зійшовши з дистанції, усі свої сили й емоції, всю енергетику віддавав уболіванню за «одноплемінницю»…
Повернемось, одначе, до наших… так, так, пірамід. Спробувати себе у ролі будівничих цього разу згодилось 22 красуні (у перших подібних випробувань їх було лише троє!), і що надзвичайно радує, так це присутність на більярдному «полігоні» зовсім юних амазонок. Чотирнадцятирічна Христинка Ковтун, яку до «зміїного гурту» залучила її мама – головний редактор профспілкової «Позиції» Марина Ковтун, уперше спробувала смаку «драконівського бальзаму» на попередньому бенефісі – зі спортивного боулінгу. Там дівчина стала переможницею, тож без будь-яких сумнівів і вагань взяла до рук й більярдного кия. І хоч у протистоянні з більш поважною за віком «колежанкою» змушена була зійти з дистанції вже у 1/8 фіналу, її відвага й рішучість взяти черговий бар`єр не проминули повз увагу суддівського колегіуму, очолюваного арбітром міжнародної категорії Юрієм Цепковим, і дівчинку одноголосно визнали переможницею молодіжно-юнацького «форуму». Два поспіль золотих «кругляші» – непогано для початку, Христино!..
«Драконівська Пекельна Кухня» шість останніх років не оминає жодного фірмового «застілля». По-перше, такі у «пекельників» обов`язки – завжди бути на своєму місці, з ополоником, тобто, і друшляком, а по-друге… От кортить їм, кулінарам, усе власноруч перепробувати: і кеглі позбивати, і в лузу кулею поцілити, і в стрітболі Гуллівером себе відчути. І дещо, знаєте, виходить у дівчат. Маю на увазі саме оте «по-друге»… Виїжджала ж лідер «драконів-пекельників» Надія Поденко із Діївки до «Бродвею» з особливою мотивацією: напередодні вона відсвяткувала своє 55-річчя, тож будь-що хотіла закріпити успіх і на іншому столі – більярдному. Дещо (знову ж таки!) вийшло! Принаймні, кулю одного разу до кошика жінка таки загнала, щоправда, її чомусь не зарахували. Не засмучуйсь, Надю! З Днем народження тебе, з ювілеєм, щастя, здоров`я, і, зрозуміло, нових «драконівських» кулінарських «вивертів»!
АНДРІЙ ГРЕКОВ, ІВАН ГРЕКОВ… А ДАЛІ ГРЕКИ І ГРЕКОВИ БУДУТЬ?
Цікава деталь. Першим, хто відгукнувся на прохання організаторів «фесту» зареєструватись серед учасників перегонів, виявився працівник ТРК «Регіон» Андрій Греков. Уявляєте, як чоловік чекав цих змагань, як переймався означеним іспитом, якщо «транспортував» до «Атмосфери» не тільки тріумвірат… ні, ні, не греків – «регіонівців», а й маленького сина – Іванка. І зусилля Грекова були винагороджені по достоїнству! У особистому заліку Андрій став третім (успішно пройшовши три попередні етапи, у півфіналі він «нарвався» на майбутнього чемпіона – Володимира Кураєва, а у втішному фіналі «перетиснув» Станіслава Букреєва – 8:4), додавши до командної скарбнички п`ять залікових балів. П`ять дорогоцінних балів, бо дорахувавши до них ще сім, «напрацьованих» Юлією Ільницькою та Сергієм Язовських, у сумі отримуємо 12 пунктів. Результат, який не перевершила жодна з інших вісімнадцяти дружин! Не лишився без нагороди – срібної – й маленький Іванко Греков, а бронзовим призером у когорті міні-«дракончиків» став чотирирічний Олександр Догонов. Обдарували, до слова, представників «юнацької хвилі» не тільки медалями, а й спеціальними – солодкими! – призами від партнера змагань – обласної профспілки працівників інноваційних та малих підприємств України, очолюваної Станіславом Трудовим.
Чоловічий турнір, як і протистояння представниць прекрасної статі, теж виявився доволі насиченим і різнобарвним, багатим на усілякий, за висловленням Володимира Набокова, «ізюм». Вже у пролозі змагань (у 1/16 фіналу), приміром, з перегонів вибули відомі майстри пера і мікрофону Дмитро Тимохін, Борис Ковтонюк, Дмитро Куценко. На наступному виткові до них приєднались не менш честолюбні Артур Терещенко, Валерій Гриценко, Олександр Лясковський…
Найдовше ж у турнірному марафоні протримались Олег Школьников, який презентував прес-службу облдержадміністрації (дозволивши таким чином своїй «дрім-тім» у загальному заліку «отаборитись» у п`ятірці кращих) та Володимир Кураєв із команди «Юрій Білоус і Ко». Сильнішим (і спритнішим!), як ми вже інформували, виявився Кураєв – 8:2. Готуйся проставлятись, Білоус!..
ЄДИНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ КОЛО, ЯКЕ МИ СТВОРЮЄМО
Сімейство Жигаїв – Геннадій, Тетяна та їхній син Артур (продовжуючи тему «кланів») – цього разу захищало кольори «Популярной газеты», хоч раніше очками-делікатесами обдаровувало «Днепр вечерний». Тріо виступило напрочуд рівно – усі троє у дзьобиках принесли до родинного «гніздечка» по три бали – вкотре підтвердивши свій високий рівень і… неабияку далекоглядність. Адже, розділивши з 51-им телеканалом третю командну позицію, вони, окрім вище згаданих «регіонівців», пропустили ще й… «Днепр вечерний», який представляли Олеся Кочина, Наталія Гладуш та Євген Прошин. Це, зазначимо, за результатами усіх дев`яти дисциплін «Кубка Дракоші-2014/15» знову повернуло «вечернянців» на втрачену раніше другу позицію. Маючи у своєму доробкові 53 пункти, перед зимовими канікулами підлеглі Ірини Авраменко (чи дочекаємось, зрештою, її саму на «зміїній» толоці?!) поступаються лідерам перегонів – інформагентству «Наш район» – лише вісьмома з половиною очками. Завважуючи, що попереду ще вісім творчих розбірок, вісім образних «кіл драконівського пекла», можна спрогнозувати, що головна боротьба за престижний трофей тільки починається!..
Ранній «виліт» з дистанції неабияк стурбував і засмутив спортового ватажка 51-го телеканалу Дмитра Тимохіна, зазвичай він б`ється до кінця, незважаючи на усілякі травми, пошкодження, погодні катаклізми тощо. Спрацювала, одначе, негласна «цехова» солідарність: Роман Бондар і Катерина Войцещук боролись не тільки за себе, а й за… Діму Тимохіна. І як за таку підтримку не радіти, не втішатись. Адже це і є оте ЄДИНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ КОЛО, яке ми, Триголові Дракони, мріємо створити. Яке ми рано чи пізно обов`язково створимо!
…І ГІМН УКРАЇНИ УСІМ РОДИННИМ КОЛОМ – А КАПЕЛЛА
Апофеозом медійно-спортивної феєрії стало віншування лауреатів, під час якого організатори не обійшли увагою жодну номінацію – жіночу, чоловічу, молодіжну і загальнокомандну, висловили подяку головному судді змагань Юрію Цепкову, а також закладу, де репортерська рать, аки бджілки, у поті чола трудилась осьмнадцять годин, – більярдному клубу «Атмосфера» і, звісно, побажали одне одному успіхів та усіляких гараздів. Згадали теплим словом і своїх друзів та побратимів – обласну організацію Національної спілки журналістів України та її штурвального Олексія Ковальчука, обласне відділення Національного олімпійського комітету України (виконавчий директор Олександр Дювбаков), яке за традицією надало низку усіляких призів – м`ячів, кепок, книг, закладок, зошитів із олімпійською символікою, торгову марку «Золота Амфора» (її знаменита «бахусова» продукція зробила дійство по-справжньому святковим, передноворічним. Величезний респект і повага, золоті наші «амфоровці»!), знову таки обласну профспілку працівників інноваційних та малих підприємств України – генерального «шоколадного» партнера перегонів, інших одновірців і союзників.
Наостанок – усім родинним колом – вогнедишні а капелла виконали Гімн України. Слава Україні! Героям слава!
Р.S. Аналіз першої частини «Кубка Дракоші-2014/15», попередні підсумки, враження, асоціації, а також турнірна таблиця змагань будуть опубліковані пізніше.
Володимир СОРОКА,
керівник спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол» НСЖУ.
Фото Вадима ПІДДУБСЬКОГО.
