Провідні медіа-організації України звертаються до Парламенту з проханням підтримати кандидатури на посади членів Національної ради України, які вони спільно погодили та затвердили.
Прізвища претендентів та принципи, за якими має обиратися Нацрада, визначені у відповідному Меморандумі, підписаному 13-ма провідними медіа-організаціями.
Серед підписантів – Національна спілка журналістів, Комісія з журналістської етики, Незалежна медіа-профспілка, ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, Академія української преси та інші.
Як розповіла під час прес-конференції 20 травня виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова, практика, коли Нацрада представляє певні політичні сили чи інтереси, має припинитися.
– Меморандум підписали багато організацій, які є дієвими і впливовими. Ми виробили критерії щодо того, хто не може бути членом Нацради. Вважаємо, що цими принципами має послуговуватися і Верховна Рада, і новообраний президент, – сказала пані Катерина
Відповідно до Меморандуму, критеріями для членів Нацради є професійність, доброчесність, визнання важливої ролі громадськості в регулюванні телерадіомовлення в Україні. Водночас, на думку медіаспільноти, не можуть стати представниками Нацради люди, які: працювали чи працюють у Нацраді або були її членами; працювали чи працюють в Держкомтелерадіо; є членами партій, фракцій, працювали або працюють в апараті партії або помічниками народних депутатів (помічників на громадських засадах).
За словами головного юрисконсульта НСЖУ, секретаря Спілки Тетяни Котюжинської, у 2010 році громадськість намагалася підняти питання про те, що до Нацради мають бути вибрані професіонали. Натомість, депутатські фракції висунули представників, троє з яких не мали відповідної освіти та потрібного досвіду роботи. Але в сесійній залі за них було проголосовано за вказівкою регіонала Чечетова.
– Це найгірше, коли відбуваються кулуарні домовленості, не враховується ні професійний досвід, ні професійні знання, в Нацраду заводять своїх людей для контролю власності. Якщо не змінити принципи призначення до Нацради та не ввести обов’язкові громадські обговорення кожного проекту її рішення, Нацрада лишатиметься лобістсько-каральним органом. Нацрада має спиратися на органи саморегулювання журналістів і медіагалузі. Тоді Нацрада перестане бути сакральним органом, до якого потрібно «ввести своїх людей» для гарантування власності або отримання нових ліцензій, – зазначила вона.
Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко був одним з авторів закону про Нацраду 2005 року. Ним було передбачено, що фракції не мають права висувати своїх кандидатів, а мають 45 депутатів на висування. Але цю норму не було прийнято. Також Тарас Шевченко не погоджується з тим, що Верховна Рада і Президент можуть за своїм бажанням звільняти членів Нацради.
Відповідно до Меморандуму, медіа-організації підтримали та спільно висувають таких претендентів на посаду членів Нацради:
Ольгу Герасим’юк, екс-телеведучу та екс-телепродюсера.
Костянтина Грицака, директора «Телекомпалати України».
Тетяну Котюжинську, головного юрисконсульта НСЖУ, Секретаря НСЖУ.
Катерину М’ясникову, виконавчого директора Незалежної асоціації телерадіомовників.
Тараса Шевченка, директора Інституту медіа права.
Катерину Котенко, директора Індустріального телевізійного комітету.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів