• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти
  • Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа
  • Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати
  • Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології
  • «Було дуже багато шрапнелі – постраждало майже 30 будинків»: у Павлограді ударом балістики пошкоджено квартиру журналістки
  • З Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку, шановні колеги!
  • Міжнародна підтримка українських журналістів працює. Настав час її зберегти й посилити
  • Коли редакція думає за тебе: як група непомітно змінює наші рішення та поведінку (АНОНС)
  • Продовжено прийом заявок на журналістський конкурс «Люди дії: сила рішень»
  • «Допоки живі, доти й працюватимемо», – Сергій Томіленко розповів німецьким журналістам про прифронтові редакції
Головна/новини/загальнi новини/Медіааналітикиня Маріанна Присяжнюк: «Площина, на яку можна діяти через молодь, – це освітні і культурні програми»

Медіааналітикиня Маріанна Присяжнюк: «Площина, на яку можна діяти через молодь, – це освітні і культурні програми»

23.01.2025 загальнi новини, новини, новини ДОО НСЖУ Коментарі Вимкнено до Медіааналітикиня Маріанна Присяжнюк: «Площина, на яку можна діяти через молодь, – це освітні і культурні програми» 384 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Мені пощастило: під час участі в проєкті CFI: Хаб «Як вдома» я познайомилася з експерткою проєкту StopFake, аналітикинею у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам (FIMI), аналітикинею Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Маріанною Присяжнюк.

Оскільки мене, як представницю молодого покоління, дуже хвилює тема ворожих впливів на нашу молодь, звісно, не могла не скористатися нагодою і поспілкувалася з пані Маріанною. Насамперед цікавило: де ворог «підстерігає» нашу молодь? Спойлер: конкретних «засідок», як виявилося, немає. Але моя співрозмовниця розповіла про головні алгоритми, за якими діє ворожий агітпроп.

Маріанна Присяжнюк

Замість «пропаганди» – «маніпуляція»

Пані Маріанна пропонує одразу визначитися з понятійним апаратом:

– Термін «пропаганда» має негативну конотацію з історичних причин. Але з операційних причин це не лише негативна інформація чи поведінка, яка має негативні ефекти чи впливи.

Наприклад, під час пандемії Міністерство охорони здоров’я поширювало інформацію серед населення. Це могло включати пропагування вакцинації, що в широкому сенсі також можна вважати формою пропаганди.

Але вона мала на меті позитивні наслідки і позитивні зміни у суспільстві. Дуже важливо розуміти, що саме ви маєте на увазі, коли говорите «пропаганда»?

– «Російська пропаганда», – уточнюю.

– Те саме стосується і російської пропаганди. Тому що державна машина інформаційних впливів також працює з різною метою на різних рівнях, маючи різний функціонал.

Коли ми говоримо про російські інформаційні впливи, я користуюся терміном, який ввела Європейська комісія з 2021 року: FIMI (foreign information manipulation interference / іноземне інформаційне маніпулювання та втручання, – Авт.).

Це передбачає і інформаційні, і поведінкові, і організаційні впливи. Тому, виходячи з такого розуміння, ми можемо говорити і про стратегічну культуру, і про стратегічні комунікації, і про ідеологічні наративи, і про воєнну пропаганду тощо.

«Важливо розуміти контекст і природу впливів»

Експертка пропонує також розрізняти природу ворожих інформаційних впливів:

– Коли ми говоримо про військову пропаганду, про військові інформаційні впливи – це контекст гібридної війни. Коли ми говоримо про електоральний період – це контекст політичної пропаганди.

Коли ми говоримо про соціальні мережі – це речі, які ще досліджуються і змінюються. Зокрема, з точки зору понятійно-категоріальних дефініцій, з точки зору розуміння механізмів, як ми це все аналізуємо.

Тобто соціальні мережі і взагалі цифровий світ у контексті пропаганди і в контексті інформаційних впливів ще формується як поле вивчення.

Всі речі важливо окреслювати відразу. Для того, щоб розуміти і аналізувати. Це безперервний процес, який не має кінця.

«Чи є молодь цільовою аудиторією – залежить від мети»

– Молодь доречно виокремлювати у всіх цих площинах, які я вам тільки що зазначила: і у контексті війни, і у контексті поширення здорового способу життя, і у маркетингу, і у контексті електоральних впливів, цифрового таргетування, – зазначає Маріанна Присяжнюк. – Звісно, значення цієї цільової аудиторії варіюється від країни до країни. Десь молодь більш політично активна, десь менш. Десь вона складає більший пропорційний відсоток від всього населення, десь менший.

Коли ми аналізуємо інформаційну кампанію чи конкретний інцидент, важливо розуміти їхню гіпотетичну мету. Як дослідник, я намагаюсь зберігати нейтральність у цьому аналізі.

Іншими словами, ми повинні з’ясувати, який предмет гіпотетично ставить перед собою ця кампанія або інформаційний вплив. І тоді вже розуміємо, чи доречно ставити собі за мету розглядати молодь як цільову аудиторію.

Коли це стосувалося, наприклад, передвиборчого періоду в таких країнах, як Україна, Молдова, Румунія, – тут молодь є не надто політично активною. І вона відрізняється тим, що довіра до демократичних інститутів у неї нижча. (Вона, в принципі, по суспільству низька, але, як правило, голосують дорослі люди, старше покоління). Звісно, молодь була цільовою аудиторією, тому що якісь політичні гравці намагалися активізувати її участь у політичних процесах.

Інші політичні гравці намагалися поширювати певні демобілізаційні настрої. Тобто вплив на будь-яку цільову аудиторію, включно із молоддю, відбувається шляхом поширення певної емоції, яка створює мобілізований або демобілізований ефект.

«Для кожної цільової аудиторії – свій інструментарій»

– Тобто спочатку мета, потім вже поділ на вікові обмеження?

– Якщо широко представити механізм аналізу інформаційних впливів, то я бачу його так. По-перше, важливо розуміти, що саме ми розглядаємо, – підкреслює експертка. – По-друге, визначити площину, в якій працюємо. По-третє, оцінити, наскільки цільова аудиторія молоді є вирішальною для процесу. Де саме інформаційна кампанія чи вплив на цю цільову аудиторію можуть мати сенс.

Для кожної цільової аудиторії є досить перевірений набір механізмів і інструментів впливу. І на політичному рівні, і на дипломатичному рівні завжди мали місце певні проєкти, наприклад, освітні програми за кордоном, заходи публічної дипломатії, які були спрямовані на молодь. Це також у широкому сенсі є пропагандою.

У контексті виборів соціальні мережі, особливо такі, як TikTok, Instagram, візуальний такий продукт більше подобається молодшим споживачам. І оскільки там переважно користувачі молодого віку, це, звісно, становить вагомий інтерес у сфері інформаційних впливів. І, відповідно, ці інформаційні впливи повинні пристосовуватися до вікової категорії тих користувачів, які становлять більшість.

Втім, тут головне питання не в віці цільової аудиторії. Тут питання мети! – наголошує пані Маріанна. – Я би підкреслила, в першу чергу, різницю між інструментарієм. Площина, на яку можна діяти через молодь, – це освітні і культурні програми.

Звісно, ми не відкидаємо соціальні мережі, але вони все ж таки дуже швидко трансформуються. Також треба враховувати, що зазвичай ними користуються не тільки молоді люди. Отже, я б не порівнювала це із класичними програмами, які таргетують молодих людей.

В принципі, таргетування молодих людей з точки зору широкого розуміння таких інформаційних впливів – це інвестування взагалі в лояльне покоління.

«Для досягнення мети створюються системи»

– Пані Маріанно, яким чином Росія намагається вплинути на молодь за межами України?

– «Россотрудничество», наприклад, проводить культурні, освітні заходи. Ну, і не дарма Росія поширює інформацію про безкоштовне навчання, про якісь безкоштовні програми на базі своїх посольств, культурних центрів.

Оцей вплив на молодих людей є найнебезпечнішим за кордоном. Ці люди надалі потенційно розглядаються як агенти впливу.

Це не просто пошук якоїсь цільової аудиторії. Мова йде про систему. Є дуже багато рівнів, як ця система формується.

Мета полягає в утриманні та просуванні політичного інтересу. Це може бути забезпечення присутності в певній країні чи середовищі, чи то у Румунії, чи і Україні, чи в Молдові з конкретними цілями. Наприклад, просування ідей «русского міра» чи чогось подібного.

І для цього створюються системи, які стабілізують цю мету. Такими системами є ініціативи, спрямовані на роботу з різними цільовими аудиторіями. Для молоді – організовують різні програми, які залучають молодих людей і формують серед них лояльність. Яка потім може зіграти дуже по-різному.

«Україні є над чим працювати»

– Ви експертка однієї з найвідоміших фактчекінгових організацій України «StopFake». Як ви оцінюєте ситуацію з протидією дезінформаційним впливам у нашій країні?

– Звісно, є за що нашу владу хвалити. Але щодо фактчекінгових стратегій, їм двійка з мінусом. Тому що інформаційне середовище абсолютно монополізоване. Взагалі «фактчекінг і влада» – це оксюморон, тому що влада максимум повинна займатися стратегічними комунікаціями у дуже прозорий спосіб, при тому з громадським контролем.

Щодо питання про державні фактчекінгові програми, я думаю, – про це навіть мова йти не може. У нас в Україні є дуже багато громадських організацій, медіа, які займаються фактчекінгом. На Заході стандарт такий, що майже кожне велике медіа має свого фахівця з фактчекінгу, який проводить експертизу матеріалу. Але, звісно, це коштує грошей, це затратно. Тому в українських реаліях поки не прижилося. І, мабуть, це не традиційно для нашого ринку мати окремого фахівця під таку роботу.

Є ще думка, що це обов’язок кожного журналіста перевіряти факти і проводити фактчекінг, вона мені ближча.

Я думаю, що в Україні є дуже розвинутий досвід за 10 років. Це перш за все проєкт «StopFake», який працює з 2014 року. Є й інші проєкти, які працюють і мають досвід, який цікавий і українським споживачам, і за кордоном. Це і програми з медіаграмотності, і програми інформаційної безпеки, і дослідження наративів, які формують взагалі уявлення про екосистему тематики інформаційних загроз.

– Щиро дякую за цікавезну розмову!

Єва Авраменко.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

МіткиЄва Авраменко вплив на молодь експертка маніпуляція Маріанна Присяжнюк медіааналіткиня пропаганда російська пропаганда фейки

Попередні Вебінар «Основи договірного права для медіа. Вчимось правильно укладати договори, необхідні в роботі» (Анонс)
Вперед Моніторинг ЗМІ Дніпропетровщини: друковані видання частіше залучають жінок до коментування

Схожі записи

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

2 години пройшло

Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа

21 годину пройшло

Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати

22 години пройшло

Зверніть увагу

Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Як розпитати про пережите, не завдавши співрозмовникові додаткового …



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    16 листопада – СИРОТА Юлія Вікторівна

     

    З Днем народження!

    16 листопада – ГРЕБЕЛЬНИК Альона Олександрівна

    ДЕСЯТЕРИК Олена Дмитрівна

    КЛІМОВИЧ Анастасія Євгенівна

    МИХАЙЛОВА Алла Анатоліївна

    ШЕВЧЕНКО Юрій Васильович

    ЯКИМОВ Дмитро Петрович

    17 листопада – РУДАС Катерина Євгенівна

    19 листопада – ДЕМЧЕНКО Максим Володимирович

    ДЕМЧЕНКО Сергій Володимирович

    КРАМАРЕНКО Тетяна Григорівна

    20 листопада – ГОВОРУХА Володимир Васильович

    21 листопада – ПОТАПОВА Катерина Юріївна

    МАЯКОВА Аліна Іванівна

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

    2 години пройшло
  • Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа

    21 годину пройшло
  • Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати

    22 години пройшло
  • Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології

    3 дні пройшло
  • «Було дуже багато шрапнелі – постраждало майже 30 будинків»: у Павлограді ударом балістики пошкоджено квартиру журналістки

    3 дні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Війна, волонтерство та література: у Магдалинівці зустрілися з Ольгою Качкар

17 листопада Магдалинівська публічна бібліотека зібрала читачів на творчу зустріч із письменницею та волонтеркою Ольгою Качкар. Авторка розповіла про свої книги, досвід допомоги під час війни та любов до тварин, ...

У Магдалинівській громаді школярі створили «Дерево нашої громади»

У Почино-Софіївському будинку культури Магдалинівської громади провели інформаційну годину для молодших школярів, присвячену громадянській активності та спільній відповідальності. Через ігри й творче завдання діти дізнавалися, як домовлятися, підтримувати одне одного ...

У Слобожанській громаді готують виїзні послуги для ветеранів

Слобожанська громада увійшла до семи пілотних громад України, які впроваджуватимуть мобільні сервісні офіси для захисників, захисниць та їхніх родин. Виїзний формат роботи має зробити послуги доступнішими для жителів віддалених населених ...

Від ідей до дій: у Солоному відбулося засідання молодіжної ради

На базі Центру активності громадян Солоне відбулося чергове засідання Консультативної молодіжної ради Солонянського ліцею. Учасники обговорили планування заходів, ведення документації та організацію спільної роботи. ...

Водіям Дніпропетровщини пояснили, скільки належних користувачів можна призначити на одне авто

Власник транспортного засобу може офіційно призначити лише одного належного користувача свого авто одночасно. Саме ця людина сплачуватиме штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. ...

Вижив після “смерті” та повернувся в стрій: історія майора ЗСУ з позивним “Українець”

Майор ЗСУ, речник угрупування військ “Схід” Григорій Шаповал відверто розповів про понад 10-річний досвід років війни та свою службу – від важкого поранення на Донбасі до повернення в ЗСУ під ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.