МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ПРОТИДІЮТЬ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Такою була тема прес-конференції, яка відбулась 5 грудня 2013 року у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, з 1991 року понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства. Новими тенденціями цього загрозливого явища є збільшення масштабів торгівлі людьми з метою трудової експлуатації, зростання кількості постраждалих чоловіків, розширення видів торгівлі людьми за рахунок примусового жебрацтва та інших форм, зростання випадків експлуатації українців та іноземців на території самої України.

З осені 2012 року в Україні, відповідно до нового законодавства, запрацював Національний механізм взаємодії суб’єктів, які протидіють торгівлі людьми. До того в державі загалом та на Дніпропетровщині зокрема допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми, надавалася переважно громадськими та міжнародними організаціями.

 

«Торгівля людьми – один з найбільших злочинів проти людини, який позбавляє людину головного – права бути рівною, права бути незалежною, права бути людиною в повній мірі, – зауважила Лілія Ковальова, заступник директора департаменту фізичної культури  і спорту, сім’ї та молоді, начальник управління у справах сім’ї та молоді Дніпропетровської облдержадміністрації. – Протокол про попередження, припинення і покарання торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, який був прийнятий у листопаді 2000 року Радою Організації Об’єднаних Націй в Палермо, став першим глобальним документом, який визначив і саме поняття проблеми. Цей документ, який Україна ратифікувала у 2004 році, є збіркою нормативів правових актів національного рівня, який має за мету узгодити всі міжнародні дії для визначення самої проблеми, вирішення її і, головне, – узгодити всі дії про покарання».

За цьогорічними даними доповіді Держдепартаменту США про торгівлю людьми в розрізі різних країн світу, наша країна належить до такої групи країн, де уряд не в повній мірі виконує норми вищезгаданого Протоколу, проте докладає зусиль для вирішення проблеми. Україна є країною походження, транзиту та поступово стає країною призначення для чоловіків, жінок і дітей, яких піддають примусовій праці та сексуальній експлуатації. Українці стають жертвами торгівлі людьми в Україні, також в Росії, Польщі, Іраку, Іспанії, Туреччині, Кіпрі, в Сейшельській республіці, Португалії, Чеській республіці, Ізраїлі, Італії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Чорногорії, Великобританії, Казахстані та Тунісі. Громадяни іноземних країн, включаючи Молдову, Узбекистан, Пакистан, Камерун та Азербайджан, піддавалися в Україні примусовій праці.

За словами Л.Ковальової, найуразливішими до торгівлі людьми в Україні залишаються громадяни, які проживають в сільській місцевості, з обмеженим доступом до працевлаштування. Жертв торгівлі людьми більше з метою примусової праці експлуатували в таких сферах діяльності, як будівництво, сільське господарство, промисловість, домашні роботи, лісозаготівлі, догляд за дітьми, жебрацтво.

У 2012 році в Україні був прийнятий базовий закон про протидію торгівлі людьми. Постановами Кабміну затверджено визначення «постраждалого», порядок надання допомоги постраждалим, відповідальним за координування роботи по запобіганню торгівлі людьми на державному рівні визначено Міністерство соціальної політики України, на місцевих рівнях – управління у справах сім’ї та молоді, їх структурні підрозділи. Так, особі, яка постраждала, надається безкоштовно медична, психологічна, соціальна, правова допомога. Якщо встановлено статус постраждалого, вона має право на одноразову матеріальну допомогу (на рівні прожиткового мінімуму, проте її розмір може бути збільшено).

У разі, якщо людина зіткнулась з проблемою торгівлі людьми, слід звернутись до департаменту фізичної культури, сім’ї та молоді ОДА, тел.770-67-17 (на рівні області), або за місцем проживання до будь-якої відповідальної установи у містах та районах Дніпропетровщини (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, освіта, медичні заклади, відділи внутрішніх справ тощо).

Щоб отримати матеріальну допомогу, необхідний мінімальний пакет документів – заява, копія довідки про встановлення статусу, копія документа, що засвідчує особу, копія документу, який підтверджує непрацездатність особи у разі потреби. Для встановлення статусу людина повинна звернутись до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу постраждалої і пройти співбесіду із заповненням опитувальника. «Як правило, вже на цьому етапі дехто відмовляється від подальшої процедури – дається взнаки психологічний бар’єр. З моменту прийняття закону на Дніпропетровщині статус встановила лише одна людина, у Криворізькому районі», – додала Лілія Петрівна.

Про те, наскільки проблема торгівлі людьми є актуальною для нашого регіону, розповів Валерій Мамико, заступник начальника відділу управління карного розшуку ГУ МВС України у Дніпропетровській області, майор міліції. За його словами, у 2013 році за виявленими фактами торгівлі людьми порушено 13 кримінальних справ, що майже вдвічі більше, ніж у минулому році.

«Не зважаючи на те, що Дніпропетровська область не є прикордонною, наші показники найвищі в Україні. Майже у всіх 13-ти випадках потерпілі-жінки виїжджали до Москви, де сексуально експлуатувались. Чотирьох дівчат вербував мешканець Запорізької області, який приїздив до Дніпропетровська, розповідав про казкові умови роботи у Москві. Таким чином він вивіз 3 дівчини. Четверту затримали на запорізькому вокзалі», – навів приклад правоохоронець.

Між органами внутрішніх справ різних держав є певна взаємодія. Однак, як зазначив майор міліції, на практиці вона зазвичай не працює: «Так, була одна ситуація, коли з Дніпродзержинська дівчата поїхали до Туреччини. І лише завдячуючи представнику Міжнародної організації з міграції їх там знайшли і повернули в Україну. На жаль, представники органів внутрішніх справ Туреччини ніяких заходів не вживали. У більшості випадків ми користуємось допомогою громадських організацій, волонтерів, як, наприклад, у Москві».

У 2005 році при ГУ МВС України було створено управління по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. А два роки тому цей підрозділ віднесли до управління карного розшуку. Сьогодні знову формують управління, яке займається питання работоргівлі. Проте, наголосив Валерій Сергійович, звертатись люди можуть до будь-якого районного відділу міліції за місцем проживання. Такі злочини досить резонансні, непоміченими у жодному випадку не зостануться.

У протидії торгівлі людьми важливу роль відіграють громадські та міжнародні організації. За словами голови правління Дніпропетровської обласної громадської організації «Промінь» Олени Моргун, вже багато років представництво Міжнародної організації з міграції в Україні співпрацює з Коаліцією громадських організацій, які займаються питанням протидії торгівлі людьми. Такі громадські організації працюють як в напрямку превентивної роботи, так і надають усіляку допомогу постраждалим. 2 грудня, у Всесвітній день боротьби з рабством, для вчителів та учнів профтехзакладів деяких міст області в рамках інформаційної кампанії громадські активісти влаштували прем’єрний показ фільму «Життя на продаж», створений на основі реальних історій.

«Останнім часом як за даними Міжнародної організації з міграції, так і громадських організацій, дуже багато випадків трудової експлуатації. Її не завжди можна довести. Не завжди порушуються кримінальні справи, – зазначила Олена Леонідівна. – За останні два роки серед постраждалих більше чоловіків, ніж жінок, до 10 відсотків дітей. По Дніпропетровській області нам також відомі факти торгівлі людьми з метою експлуатації для жебракування. Зазвичай, серед таких людей багато сиріт».

За останні 10 років МОМ разом з громадськими організаціями надала допомогу більш ніж десяти тисячам постраждалих. «Ця робота, звісно, проводиться у співпраці з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, з установами освіти, охорони здоров’я та ін. Наша організація допомогла понад 200 особам, – додала голова ДОГО «Промінь». – Визначення статусу постраждалого від торгівлі людьми – це те нове, що є в нашому законодавстві. Та якщо людина, яка постраждала від торгівлі людьми, звернулась до будь-якої установи, наприклад, соціального центру, якщо дитина – до служби у справах дітей, вона у будь-якому випадку отримає допомогу. Ту, яка їй потрібна. З тих 13 осіб 10 зараз отримують допомогу від соціальних служб, від громадських організацій, від медичних установ. З них 1 особа вже отримала статус, інші готують документи. Це їхнє право – подавати на статус, чи ні. Допомога надається усім».

Говорячи про Національний механізм взаємодії організацій, які протидіють торгівлі людьми, учасники прес-конференції вкотре наголосили на те, що звернутись можна до будь-якої установи за місцем знаходження. Також цілодобово і безкоштовно працює телефон гарячої лінії МОМ – 527.

Серед порад, як не потрапити у рабство, були такі, як, по-перше, пам’ятати, що нелегальна праця – це завжди небезпечно. По-друге, заздалегідь отримати найповнішу інформацію про роботодавця (перевірити ліцензію, контакти), про країну, куди збираєтесь їхати. Обов’язково проінформувати рідних про мету, тривалість та місце поїздки. А також мати телефон гарячої лінії міграційної служби та інших організацій, що працюють у даному або суміжному напрямку. Звісно, не віддавати паспорт (хоча, як правило, документи відбирають силоміць).

 

*   *   *

 

Учасники прес-конференції:

 

 

– Лілія Петрівна Ковальова, заступник директора департаменту фізичної культури  і спорту, сім’ї та молоді, начальник управління у справах сім’ї та молоді Дніпропетровської облдержадміністрації;

 

 

– Валерій Сергійович Мамико, заступник начальника відділу управління карного розшуку ГУ МВС України у Дніпропетровській області, майор міліції;

 

 

– Олена Леонідівна Моргун, голова правління Дніпропетровської обласної громадської організації «Промінь».