Ольга Вільхова – пресофіцерка 31-ї бригади ім. Олександра Радієвського НГУ. Після війни не планує змінювати професію, адже переконана: інформаційна боротьба лише посилиться. Сьогодні її служба – це робота на перетині слова і зброї, де правда стає формою опору.

Ще з підліткового віку Ольга знала, що її шлях буде пов’язаний із журналістикою та військовою службою. До мобілізації вона працювала у сфері медіа: стажувалася на «34 каналі», писала для сайту «Дніпро.Інфо», формувала власний стиль під час навчання в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, де здобула ступінь магістра журналістики. Вже тоді, в студентські роки, багато часу приділяла медіаграмотності, спростуванню фейків та ворожих наративів, адже розуміла небезпеку гібридних впливів з боку країни-агресорки й усвідомлювала роль журналіста у захисті інформаційного простору держави. У 2021 році, ще студенткою магістратури, вона виборола перше місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді «Фейкотрощі». Паралельно із здобуттям журналістської освіти Ольга закінчила військову кафедру НТУ «Дніпровська політехніка» та отримала первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта.

У лютому 2022 року, за два тижні до початку повномасштабного вторгнення, дівчина офіційно стала офіцеркою служби інформації та комунікації 31-ї бригади ім. Олександра Радієвського Національної гвардії України. Реальність великої війни та зростаюча потреба в інформаційному спротиві засвідчили, що її вибір – стати військовою журналісткою – був правильним.
Нині Ольга Вільхова вже четвертий рік перебуває на інформаційній передовій. Вона організовує внутрішню й зовнішню комунікацію бригади, веде офіційні сторінки підрозділу, працює з медіа, створює фото- та відеоматеріали, документує подвиги нацгвардійців і протидіє ворожій пропаганді. Найважчим, зізнається вона, є написання матеріалів про загиблих побратимів – тих, із ким служила поруч. «Я працюю з цими людьми, живу поряд із ними… А потім дізнаюся, що когось більше немає. Це надзвичайно важко. Але поки ми тут, треба фахово робити все для перемоги», – говорить пресофіцерка.

Ольга не планує змінювати професію після війни. Вона переконана: інформаційна боротьба лише посилиться, і журналісти матимуть ще більше відповідальності – фіксувати правду, говорити про злочини агресора і зберігати пам’ять про героїв. Її служба сьогодні – це щоденна робота на перетині слова і зброї, де правда стає формою опору.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

