06 вересня 2012 року у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ відбувся «круглий стіл» на тему: «Професійно-технічна освіта в Україні: проблеми та шляхи вирішення». Йшлося про сьогоднішню ситуацію на ринку робочих спеціальностей.
Як зауважив ректор Дніпропетровської металургійної академії Олександр Величко, завдання вузів – прийняти до вишу найбільш підготовлених абітурієнтів та підготувати таких спеціалістів, щоб після закінчення навчання вони могли влаштуватись на роботу. Тобто, між прийомом і працевлаштуванням повинен бути зв’язок. Оскільки сьогодні вищі навчальні заклади не зобов’язані працевлаштовувати і розподіляти випускників, дуже важливо, щоб молоді спеціалісти якнайбільше відповідали вимогам підприємств.
Директор Дніпропетровського агрегатного заводу Євген Морозенко підкреслив, що на окремі технічні професії, які насправді дуже важливі для розвитку промисловості нашої країни, сьогодні великий дефіцит. В той час як влаштуватись на роботу молодому спеціалісту з дипломом економіста досить складно, майже 80% батьків хочуть, щоб їхні діти були саме юристами, економістами, менеджерами.
Проблема середньої школи для промисловості ще й в тому, що в програмі обов’язкового навчання скоротили технічні дисципліни – учні сьогодні не вивчають мову техніки, не вміють читати креслення. А цього, на думку керівника промислового підприємства, молодим людям не вистачає. Так, раніше зі школи виходили вже готові до роботи швачки, токарі, водії.
Майже 90% випускників сьогодні вступають до вишів. В той же час у вищій школі майже втрачена підготовка інженерних спеціальностей. І коли молоді фахівці приходять влаштовуватись на роботу, то їх доводиться не переучувати, а навчати заново.

Наталя Бергеман, начальник відділу освіти Ленінського району м.Дніпропетровськ, також погодилась із тим, що інженерні спеціальності необхідні. Варто перенести акценти з гуманітарних напрямків на технічні. В Ленінському районі міста Дніпропетровськ працює учбово-виробничий комбінат, який надає можливість набути робочу професію.
Детальніше про його роботу розповіла директор УВК Галина Василенко. Вона додала, що результати анкетування, яке час від часу проводиться серед школярів, свідчать про те, що робочі професії не користуються попитом. Крім того діти самі не знають, ким вони хочуть бути. А на робочі спеціальності молодь не йде через стереотипи про заробітну плату.
Тема «круглого столу» викликала жваву дискусію серед усіх учасників. Звичайно, не всі погоджувались з тим, про що говорили експерти. Зокрема, із зауваженням про те, що слід перебудовувати психологію батьків. Бо яка мати чи батько захочуть, щоб її дитина ризикувала власним здоров’ям (життям), дихала шкідливими промисловими викидами? До того ж, якщо раніше підприємства забезпечували робітників санаторно-курортним оздоровленням, то сьогодні мало хто цим переймається.

Разом з тим, як пояснив Є.Морозенко, на Дніпропетровському агрегатному заводі діє програма залучення молоді та адаптації до робочих спеціальностей, надається соціальний пакет (в тому числі виплачуються лікарняні, частково компенсується наймання житла тощо).
Підсумував роботу «круглого столу» О.Величко. Він ще раз підкреслив, що виші повинні співпрацювати з підприємствами. Проходження виробничої практики під час навчання допоможе студенту визначитися зі спеціалізацією, а роботодавець матиме можливість надалі прийняти в штат високопрофесійного фахівця.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів