Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Про розвиток малого підприємництва на Дніпропетровщині йшла мова в ході чергового засідання «круглого столу», яке відбулось 14 червня в прес-клубі ДОО НСЖУ з ініціативи «Дніпровського центру соціальних досліджень» (ДЦСІ).
Координатор проектів ДЦСІ Анна Колохіна озвучила цифри, які красномовно свідчать про стан справ з підприємництвом в регіоні. Так, в області на 1 січня цього року працювали, не призупинивши свою діяльність, 216673 приватних підприємця, що на 1,6% менше аналогічного показника 2011 року. Скорочується з року в рік і фінансування Програми розвитку малого підприємництва в Дніпропетровській області: якщо в 2010 році на цю програму в обласному бюджеті було заплановано 1 103 тис. грн., то у 2011р. – 646 тис. грн., з яких затвердили в 2010-му 650 тис. грн., а в 2011-му – 300 тис. грн . (виконали ж взагалі лише на 87, 9 тис. грн.!).
«Рік тому ми проводили на цю ж тему «круглий стіл», і проблематика з тих пір не змінилася, – підкреслила Анна Сергіївна. – Це, перш за все, зміни в податковому законодавстві, які суттєво ускладнили адміністрування малого бізнесу. Як свідчать опитування, хвилює підприємців і єдиний соціальний внесок, який відчутно тисне на фонд зарплати, а також недостатній рівень дерегуляції (місцеві збори лише ростуть). Доволі гостро стоїть і питання отримання кредитів».
Разом з тим А. Колохіна відзначила високу організованість підприємців та їх активну участь в різних громадських об’єднаннях.
Згодна з такою оцінкою і головний спеціаліст відділу розвитку підприємництва управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської ОДА Ольга Демидова. За її словами, активність підприємців привела до того, що органи влади з ними тісно взаємодіють, і вони спільно розробляють шляхи розвитку бізнесу, разом знаходять вирішення виникаючих проблем.
«Сьогодні на Дніпропетровщині функціонує 43 ради підприємців. Активно працює така рада і при облдержадміністрації », – повідомила Ольга Олександрівна.
Начальник управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю ДПС у Дніпропетровській області Наталя Робцер підкреслила, що податківці також охоче йдуть на допомогу бізнесу.
«Зараз відбувається перебудова взаємин держави і платників податків. Податкова з фіскального відомства перетворилася в сервісну службу», – запевнила вона учасників «круглого столу».
За словами Н. Робцер, спрощені дозвільні процедури.
«Терміни видачі довідок скоротилися вдвічі. Йде мінімізація контактів між нашими співробітниками та платниками податків, що виключає так званий людський фактор – незмінну складову будь-яких зловживань», – підкреслила Наталя Віталіївна.
Представниця податкової служби повідомила, що на сьогоднішній день 92% платників ПДВ вже подають звітність в електронній формі.
«Ми почали використовувати у своїй роботі такі види взаємодії з представниками бізнесу, як проведення Інтернет-конференцій, відеоконсультацію і т. д.», – повідомила Наталя Робцер.
За її словами, до 1 липня сервісні центри будуть створені при всіх податкових органах Дніпропетровської області.
Втім, представники бізнесу, які брали участь в засіданні «круглого столу», все ж виказали свої зауваження до нинішньої системи оподаткування.
«Наприклад, чому людина, яка вийшла на пенсію, але продовжує працювати, повинна платити і ту частину єдиного соціального внеску, яка впливає на розмір пенсії? Це алогічно!» – зауважив голова регіональної Ради підприємців при Дніпропетровській ОДА Володимир Дон.
Він звернув увагу присутніх, що 20 років підприємці стикаються з одними і тими ж проблемами, які ніяк не вирішуються.
«Це тому, що малий і середній бізнес у нас не є локомотивом економіки. У ньому задіяні лише 6,5% населення, в той час як за кордоном – 70% », – зробив висновок Володимир Йосипович.
Голова Дніпропетровського територіального відділення Спілки аудиторів України Михайло Крапивко назвав ще одну причину того, чому підприємці, незважаючи на свою громадську активність, так і не стали силою, здатною диктувати свої «правила гри».
«На жаль, активність підприємницьких структур настає лише тоді, коли їм «наступають на хвіст». Наприклад, пригрозили риночникам введенням касових апаратів – вони вийшли на Майдан. А як нововведення це відмінили, так їх представники перестали навіть регулярно приходити на координаційну раду підприємців», – поскаржився Михайло Леонідович.
Ще один представник громадськості – заступник голови ДОО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв також зауважив, що умови для розвитку підприємництва вимірюються не тільки податковими надходженнями і кількістю зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності, а й іншими показниками. Зокрема, часткою малого бізнесу в ВВП (в Україні вона скорочується), кількістю працюючих підприємців із загального числа зареєстрованих (також скорочується) і т.д.
«Врешті-решт, держава повинна визначитися, для чого потрібні підприємці – для зростання економіки, самозайнятості населення, наповнення бюджету чи чогось іншого. Лише після чіткого визначення пріоритетів можливе проведення ефективної політики у даній сфері», – підкреслив Олексій Миколайович.
