«СПРОМОЖНІ ГРОМАДИ – СИЛЬНА ДЕРЖАВА»

Про перші кроки Дніпропетровщини в напрямку децентралізації та перші результати, про готовність самих громад до добровільного об’єднання та органів місцевого самоврядування до розширення повноважень, а також про те, як швидко пройде реформа і що буде головним результатом децентралізації для людей, дізнавались журналісти під час прес-конференції на тему «Готовність громад Дніпропетровщини до добровільного об’єднання та перші результати децентралізації», яка відбулась 24 липня 2015 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.

2 лютого 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який передбачає кардинальне реформування систем місцевого самоврядування. Мета реформи – передусім, забезпечення спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення, тобто наділення територіальних громад більшими ресурсами та мобілізація їхніх внутрішніх резервів.

Спроможною територіальною громадою є така громада, в якій місцеві джерела наповнення бюджету, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми для вирішення її органами місцевого самоврядування питань місцевого значення, передбачених законодавством, в інтересах жителів громади.

5 травня 2015 року у Дніпропетровській області почав працювати Офіс реформ, мета і завдання якого, за словами Олени Тертишної, директора Офісу реформ у Дніпропетровській області, – активізація роботи органів місцевого самоврядування щодо формування спроможних територіальних громад в рамках затвердженого обласною сесією Перспективного плану формування спроможних громад, роз’яснення громадам особливостей процедури об’єднання, преференцій та ризиків.

«Офіс реформ – не є владною структурою. Ми організація, яка є своєрідним містком між органами влади і громадою. Коли ми працюємо з громадами, то пояснюємо їм перспективи цього Закону для розвитку їхньої території. Сьогодні прийняття рішень по управлінню територією знаходиться або на рівні району, або на рівні області. У об’єднанні громади вбачають свої перспективи і ті ресурси, якими вони можуть володіти. Перший ресурс – це те, що громада об’єднана перебуватиме у прямих відносинах з державним бюджетом по усім бюджетним асигнуванням. Другий ресурс – повне управління земельними ресурсами, які знаходяться навколо сільських, селищних рад. Тобто, після об’єднання Закон передбачає, що вся територія, яка знаходиться в юрисдикції рад, які об’єднуються, уже буде входити до питань ресурсного забезпечення цієї громади. Самостійне визначення стратегії розвитку території, самостійне формування бюджету, додаткові фінансові надходження (нові об’єднані громади отримають більше 16 податків, а також базовий їхній бюджетний показник – це 60% податку з доходів фізичних осіб, який залишатиметься в громаді) – усі ці преференції громади отримають у разі об’єднання», – пояснила Олена Анатоліїна.

Сергій Серьогін, директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, поділився власним баченням щодо наукового підґрунтя в процесі децентралізації влади: «На мою думку і на думку багатьох науковців, головна мета децентралізації влади, як і усіх реформ в Україні, – це перетворення мешканця, жителя в громадянина. Саме через призму реформування свідомості людей разом із залученням економічних, соціальних механізмів треба зробити так, щоб в Україні сформувалось громадянське суспільство, коли кожен громадянин, кожен мешканець стане політично активним, отримає право, можливість і буде активно включатися в життя території: села, селища, міста, після об’єднання – громади, області і країни в цілому».

Кінцева мета процесу, за словами науковця, – не стільки забезпечити самодостатність громади в економічному плані, скільки створити середовище, де кожен відчуватиме себе складовою тієї спільної громади, де його особисте життя, життя його родини, знайомих, друзів відбуватиметься в тому соціальному середовищі, яке зможе самостійно вирішувати свої проблеми.

«Говорячи про такі поняття, як мешканець, або житель і громадянин, я маю на увазі людину, яка у першому випадку є пасивною зі споживацьким світоглядом, чекає, доки їй хтось, чи то держава, чи то область, зробить життя кращим.  В другому випадку це активна людина, яка сама бере участь в житті громади. За останні рік-два в нашому лексиконі з’явилось багато нових слів, які складно тлумачити. І процес гальмуватиметься доти, доки ми основні поняття, категорії, розуміння не донесемо до кожного мешканця в процесі перетворення його в громадянина. Соціальна, економічна, освітня політика, система землекористування, ресурсного забезпечення – за цими основними напрямками активно працюють наші фахівці, науковці, опрацьовуючи напрямки децентралізації», – додав Сергій Михайлович.

За даними моніторингу, який регулярно здійснює Офіс реформ, на сьогодні в Дніпропетровській області процес об’єднання проводять 28 територіальних громад, які включають в себе 92 ради різного значення – сільські і селищні ради. Ці громади зараз активно проводять обговорення. З них 15 вже  мають рішення сесії про надання згоди на об’єднання.

«Ці 15 майбутніх об’єднаних громад – це 49 органів місцевого самоврядування. Перспективним планом затверджено 89 громад, а ми маємо вже понад 10% бажаючих стати об’єднаними вже в цьому році, – зазначила Олена Тертишна. – Якщо говорити про справжніх лідерів, то відповідні рішення 11 громад знаходяться в обласній державній адміністрації для отримання експертного висновку. Після позитивної експертизи приймається остаточне рішення сесії і ці ради вже можуть претендувати на участь у перших виборах».

Першою об’єднаною територіальною громадою на Дніпропетровщині на сьогодні є Ювілейна селищна рада, яка підтримала ініціативу Степнянської сільської ради об’єднатися із центром в селищі Ювілейне. Законом передбачено, що будь-який суб’єкт, не будучи центром територіальної громади, може ініціювати об’єднання.

«На сьогодні це перша об’єднана територіальна громада на Дніпропетровщині, де прийнято всі необхідні рішення, є висновок обласної державної адміністрації і громада має намір піти на вибори. І вона використовує бонуси децентралізації – ця громада вже отримала фінансові ресурси на підтримку об’єднаної громади з державного фонду регіонального розвитку», – підкреслила О.А.Тертишна.

Як розповіла заступник голови Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Світлана Вусик, Степнянська сільська рада, населення якої 1433 особи, не чекаючи Перспективних планів, а вивчивши Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», побачивши у ньому переваги для себе, повіривши тим перспективам, які він несе, розпочала роботу по об’єднанню громад.

«Ще у березні наші сусіди, суміжна Степнянська сільська рада, розпочали громадські обговорення. Прийнявши відповідне рішення, вони офіційно звернулись до Ювілейної селищної ради з пропозицією розглянути питання об’єднання громад із центром в селищі Ювілейне. До слова, наша громада налічує 13 тисяч чоловік. Отримавши таку пропозицію, ми також провели масові громадські обговорення – це і круглі столи, і сходки, і зустрічі депутатів з виборцями на своїх округах, обговорення в закладах тощо. Близько 85% мешканців підтримали таке об’єднання громад. Процедурно була створена робоча комісія, яка вивчала питання обговорення, визначала слабкі місця, проблеми та переваги майбутнього об’єднання. Ми розуміли, що повинні стати прикладом для інших – не просто формально об’єднатись, а продемонструвати, які переваги, бонуси ми отримаємо, реалізувавши такі проекти», – повідомила Світлана Миколаївна.

За проектом Перспективного плану Ювілейна селищна рада мала об’єднатись із Підгородненською міською радою. Втім, громадське обговорення продемонструвало, що лише 4% мешканців були за і майже 80% не підтримали такого об’єднання. Тому Ювілейна селищна рада звернулась до Офісу реформ з проханням ініціювати внесення змін до того проекту Перспективного плану, який був раніше затверджений обласною радою.

«Що дає нам об’єднання громад? Збільшення повноважень – це зрозуміло. Проте, місцеві проблеми швидше і ефективніше вирішувати на місцевому рівні, а не на районному чи обласному. Відбувається перерозподіл бюджетних потоків. Ми прорахували, що в результаті об’єднання наші заклади освіти, первинна ланка закладів охорони здоров’я, заклади культури, фізкультури і спорту фінансуватимуться з бюджету об’єднаної громади. Коли ми побачили, що нас вже включають окремим рядком до державного бюджету, що отримуватимемо цільові субвенції, ми зрозуміли, що в результаті цього матимемо власний резерв коштів, які зможемо направляти на благоустрій, на дороги, на вуличне освітлення, тобто на проекти загального значення, на власний розвиток, а не тільки на утримання самих установ», – зазначила С.М.Вусик.

Сергій Двоєносенко, експерт Офісу реформ у Дніпропетровській області, додав, що сьогодні в обласній державній адміністрації відпрацьовуються конкретні пропозиції до Міністерства фінансів щодо державного бюджету на 2016 рік з урахуванням створених у 2015 об’єднаних територіальних громад. Це означає, що в бюджеті на  наступний рік з’явиться окремий рядок «Ювілейна об’єднана територіальна громада» з усіма передбаченими законодавством взаємостосунками з держбюджетом.

Олена Тертишна навела приклад збільшення обсягів доходів територіальної громади при умові об’єднання: «Ми прорахували бюджет, який матиме передбачена Перспективним планом об’єднана територіальна громада. Так, сукупний обсяг доходів 8 рад, які виявили бажання об’єднатися навколо Криничанської селищної ради, зараз складає 5,9 млн. грн. Навіть лише додавши до цієї цифри базову складову, 60% податку на доходи фізичних осіб, їхній бюджет збільшується одразу на 9,3 млн. грн. І вже об’єднана громада матиме свій бюджет у розмірі 15,2 млн. грн., тобто у 2,6 рази більше, ніж кожна сільська рада має сьогодні. Це лише з урахуванням базової частки. А якщо ще додати податки, передбачені законом, які залишатимуться на місці, а не відлітатимуть до держбюджету і потім «дрібним дощиком» спускатимуться донизу у вигляді розподілу. Тобто, ті громади, які сьогодні зацікавились цим процесом, можуть стати справжніми лідерами не лише в питанні децентралізації, а й в плані економічного зростання і розвитку території».

Добровільне територіальне об’єднання, як зауважила Олена Анатоліївна, передбачає створення громад в зручному для них територіальному, економічному, інфраструктурному режимі. Перспективний план – це лише орієнтир стратегічного планування адміністративно-територіального устрою Дніпропетровської області. Він буде змінюватись, враховуючи бажання громад сформувати ті моделі, які будуть максимально зручними для людей.

Відповідаючи на запитання «Чи доцільно укрупняти громади, якщо можна мати бюджетні стосунки з сільрадами напряму?», експерт Офісу реформ Сергій Двоєносенко пояснив: «Більший може більше. Чим більша громада, тим менше ризиків, тим менша залежність від зовнішніх коливань фінансово-економічної діяльності таких органів самоврядування. Тим надійніше планування майбутнього».

Виникали у журналістів запитання і щодо долі невеликих, небагатих сіл, а саме, чи не призведе приєднання до крупніших і заможніших «сусідів» до повного їхнього зникнення. На  що фахівці запевнили, що, як правило, усі майбутні стосунки закріплюються меморандумами, протоколами узгодження позицій, якими регулюється відповідальність сторін один перед одним.

Працюючи з громадами, фахівці Офісу реформ відмічають активну позицію в напрямку створення об’єднаних громад місцевих керівників, серед населення – молоді, а також спостерігають певний спротив, насамперед, з боку «старих кадрів» місцевого самоврядування.

Успішна країна складається з успішних сіл, селищ, міст. Успішна країна – це люди, задоволені власним добробутом, комфортним та змістовним життям. Це коли не десь далеко, а там, де ти живеш, тебе влаштовує рівень життя – гарні умови для роботи, навчання, лікування, відпочинку, всебічного розвитку.

Чи може бути успішною країна з бідними територіями? Навряд чи.

Тільки сильна, спроможна громада з достатньою економічною активністю на власній території, з ініціативними, працьовитими людьми забезпечить гідний рівень життя населення, обере пріоритети розвитку і фінансуватиме освіту, охорону правопорядку, медицину, дороги та інші напрямки, які люди вважатимуть важливими. Об’єднання громад – це шлях до сильної, успішної країни, до впевненого майбутнього для себе та своїх нащадків.

* * *

Учасники прес-заходу:

– Олена Тертишна – директор Офісу реформ у Дніпропетровській області;

– Сергій Серьогін – директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України;

– Світлана Вусик – заступник голови Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району;

– Сергій Двоєносенко – експерт Офісу