19 вересня у Кривому Розі в організації «Хесед Хана» зібрались колеги Марка Ілліча по роботі в інституті «Механобчормет», члени єврейської громади, родини, журналісти, краєзнавці, друзі.
Говорили про те, що життєлюбний Марк Горловський прожив яскраве життя та за свої 86 років залишив по собі добрий слід. Нашого земляка вже немає на цій землі кілька років. Але часто в розмовах колеги і друзі пригадують його оптимізм та відмінне почуття гумору, принциповість та дружні дискусії з тих чи інших питань.
Нинішній рік для Марка Ілліча – ювілейний, він міг би у травні відзначити своє 90-річчя.
Цей пам’ятний вечір, ініційований редакторкою газети «Під знаком руди і металу», членкинею Національної спілки журналістів України Оксаною Шахмоть, складався з двох частин: Марк Горловський – гірничий інженер, Марк Горловський – редактор єврейської газети «Шолом-Алейхем!». Завершальний акорд зробили на його творчості. Він талановито писав вірші, спогади про свою родину, роботу, про вулиці нашого міста, його події, робив дослідження з історії та єврейської культури тощо.
– Ми познайомилися з Марком Іллічем в 2012 році на журналістському семінарі, – розповіла Оксана Шахмоть, яка вела захід. – Радію з того, що мала честь 8 років дружити з цією, без перебільшення, унікальною масштабною особистістю. Головний конструктор інституту «Механобрчормет» Марк Горловський багато зробив для ГМК України. У спілкуванні з ним ніколи не відчувалась різниця у віці. Я неодноразово організовувала в його домі творче спілкування журналістів на кшталт квартирників. В останні роки його життя ми планували з Марком Горловським творчий вечір в «Бібліотеці на Поштовій», він цього бажав, бо йому було що розповісти землякам. Не судилося… через його стан здоров’я. А на похоронах численним присутнім я пообіцяла в його пам’ять організувати творчий захід. Я вдячна всім, хто сьогодні прийшов, щоб віддати шану пам’яті Марка Ілліча.
Широкій громадськості Кривого Рогу ім’я Марка Горловського стало відомим, у тому числі, завдяки виходу єврейської газети «Шолом – Алейхем!». У 2004 році редактором газети довірили бути гірничому інженеру, який завдяки своєму інтелекту, широкому кругозору, життєвому досвіду впорався з журналістською роботою на відмінно. Уже в солідному віці Марк Ілліч був прийнятий до Національної спілки журналістів України. Належністю до журналістської організації дуже пишався.
З теплотою виступали на вечорі журналісти Олександр Степаненко, Григорій Туренко, Оксана Демченко, Рудольф Кан, Марина Омельницька, юрист Ігор Краснопольський та інші. Усі говорили, що його друзям і місту не вистачає Марка Ілліча.
Присутні на заході син Роман і онук Тимур були розчулені виступами земляків (син навіть заплакав), подякували організаторам за памʼять про їхню рідну людину.
Оксана Шахмоть