Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Влітку 2025 року по всій Україні 15 незалежних регіональних та місцевих медіа взялися за справу, яка на перший погляд могла здатися занадто амбітною. У час, коли кожен день приносить нові виклики, а дехто з журналістів працює під обстрілами, вони вирішили не просто інформувати, а змінювати життя своїх громад.
Програма підтримки, організована Національною спілкою журналістів України за фінансування Ukrainian Media Fund, стала експериментом: чи можуть локальні медіа стати справжніми каталізаторами позитивних змін навіть тоді, коли навколо вибухають шахеди?
Як будувалася мережа стійкості
Географія проєкту – від закарпатської Pmg.ua до донбаських «Зорі» та «Технополіса». Серед 15 медіа – одна телекомпанія, дві радіостанції, чотири онлайн-ресурси та вісім друкованих видань. І найголовніше – шість із них працюють у прифронтових умовах, щодня долаючи виклики, пов’язані з безпекою персоналу та безперервністю мовлення.
«Медіа подавали заявки з пропозиціями власних міні-проєктів, які вони впроваджуватимуть для своєї аудиторії у своїх громадах. Основний ключовий момент – це налагодження комунікації між аудиторією та владою, отримання зворотного зв’язку від читачів, вивчення потреб громади», – пояснює координаторка проєктів НСЖУ Ірина Хроменко.
Кошти донора спрямовувалися на операційні витрати: зарплати журналістів, друк та розповсюдження видань, утримання редакційних офісів, створення контенту.
«Проєкт підтвердив важливу роль підтримки незалежних місцевих медіа в Україні, особливо в умовах війни, – підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Коли російська пропаганда намагається дезінформувати українців, а окупанти цілеспрямовано знищують нашу медіаінфраструктуру, доступ до достовірної інформації стає питанням національної безпеки. Місцеві медіа – це не просто джерело новин, це голос громади, її сумління та захисник інтересів. Вони знають проблеми своїх читачів зсередини і можуть запропонувати конкретні рішення».
Коли медіа стають рятівниками життів
Звертає на себе увагу ініціатива «Путивльських відомостей» із Сумської області, які вирішили дослідити рівень обізнаності читачів з правилами поведінки в умовах мінної небезпеки.
Проєкт «Ти – на рідній землі! Коли вдома стало небезпечно – попіклуйся про себе» став прикладом того, як місцеве медіа може в буквальному сенсі врятувати життя своїх читачів. Спочатку редакція провела опитування серед путивлян та мешканців Путівльської і Новослобідської громад через телеграм та фейсбук, щоб з’ясувати найбільш нагальні питання безпеки.
Опитування пройшли 77 осіб. Результати показали вкрай низький рівень обізнаності: 32% опитаних хотіли дізнатися, як виглядають міни-«метелики» та оптоволоконні дрони, багатьох цікавило найнебезпечніше місце під час роботи ППО по шахедах, а також як поводитися під час атак БпЛА та надавати домедичну допомогу.
«Ми спрямовували проєкт на літніх людей, які зазвичай не потрапляють у число аудиторії просвітницьких заходів. А таких людей у нас абсолютна більшість», – розповідає головна редакторка «Путивльських відомостей» Тетяна Каушан.
Журналістка залучила експертів Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України з Ромнів та організувала 16 липня практичний тренінг у Центрі позашкільної роботи Путивля. «Дякуємо громаді, яка надала нам для проведення тренінгу надійне укриття – воно в наші часи є дуже затребуваним», – каже Тетяна Каушан.
Тренінг тривав понад дві години і охопив чотири важливі блоки: мінна безпека з показом макетів мін та вибухонебезпечних предметів, приклади трагедій від необережної поведінки; захист від повітряних атак з правилами поведінки під час атак «шахедами» та обстрілів; психологічна підтримка з методами подолання стресу, панічних атак та різних реакцій на надзвичайні ситуації; домедична допомога з навчанням накладання турнікетів та наданню першої допомоги.
«Зібралося більше 30 осіб – разом із літніми людьми прийшли їхні діти і внуки. Слухали дуже уважно, тренувалися, цікавилися, де можна придбати турнікети (з цим, на жаль, – проблема», – ділиться Тетяна Каушан.
Результати проєкту оприлюднили в різних форматах: відео в соцмережах, стаття в друкованій газеті та публікація на сайті видання. Медіа зіграло роль комунікаційного майданчика між аудиторією та відповідними службами, забезпечивши доступ до життєво важливої інформації.
Дуже зворушливим виявився проєкт нікопольського радіо «Ностальжі» – «Герої Нікополя в помаранчевих жилетах», що привернув увагу до роботи комунальних служб в умовах постійних обстрілів. За липень 2025 року вийшло 2 програми в ефірі, програми почули орієнтовно 62 тисячі радіослухачів.
«Ми говоримо «дякуємо» тим, хто робить Нікополь чистим, світлим і живим – навіть під обстрілами. Ми хотіли привернути увагу до щоденної самовідданої праці працівників комунальних служб міста Нікополь, які забезпечують життєдіяльність міста навіть в умовах постійних обстрілів, збереження інфраструктури та підтримання чистоти та порядку на вулицях нашого прифронтового міста», – розповідає інформаційна редакторка телерадіокомпанії «Радіо Ностальжі 102.4 FM» Олена Галіна.
Нікопольці відзначають, що за час війни місто стало охайнішим, оскільки комунальники продовжують працювати навіть під загрозою ворожих атак. Після кожного обстрілу вони негайно виїжджають ліквідовувати наслідки, відновлювати інфраструктуру. Автори проєкту намагалися показати, що герої – це не лише ті, хто на передовій, а й ті, хто щодня, ризикуючи життям під постійними обстрілами, прибирають, лагодять, рятують місто.
Телебачення як простір для глибоких розмов
Одним із найяскравіших прикладів якісної журналістики стала робота івано-франківської телерадіокомпанії «РАІ», яка реалізувала громадсько-політичний проєкт «Сила слова».
«Цей проєкт ми реалізовуємо вже давно, але без спонсорства це робити дуже важко, – зазначає генеральний директор ТРК «РАІ» Андрій Русиняк. – А такі проєкти важливі для розвитку молодіжних рухів, долучення їх до державотворення, місцевого самоврядування. «Сила слова» дає молоді можливість розповісти про свою роботу, свої інтереси».
У липні 2025 року в програмі «Сила слова» обговорювали реформу старшої школи – тему, що стосується кожної української родини з дітьми шкільного віку. До студії запросили представників різних секторів: Лесю Павлюк – франківську педагогиню, яка увійшла до 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025, Михайла Гончара – експерта з питань освіти Асоціації міст України, народну депутатку Оксану Савчук, Юрія Стефанчука – виконавчого директора регіонального відділення Асоціації міст України, та Мар’яну Вершиніну – голову ГО «Мами Прикарпаття».
«Програма давала слово експертам і практикам, які прямо впливають на формування освітньої політики, розкривала різні погляди – як від освітян, так і від законодавців та громадськості, допомагала глядачам зорієнтуватися у реформах», – підкреслює Андрій Русиняк.
«Радіо Галичина FM» серйозно підійшло до проєкту «Всі свої», присвяченого інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Ідея народилася завдяки новій колезі редакції Світлані Богдан, яка переїхала до Львова з окупованого Маріуполя.
«Це не просто програма в ефірі, а спроба створити простір, де можуть зустрітися й почути одне одного ті, хто приїхав до Львова вимушено, і ті, хто живе тут давно», – розповідають у радіостанції.
Редакція провела комплексне дослідження: організувала онлайн-опитування серед переселенців через Google Form, зібравши 34 відповіді, та провела вуличні інтерв’ю з львів’янами. Питання стосувалися ставлення до переселенців, викликів адаптації та можливостей інтеграції. Проєкт отримав мультиплатформний підхід: окреме аудіооформлення для радіоефіру, публікації в інстаграмі та ютубі у форматі рілзів і шортс, розміщення подкастів на сайті.
Медіа стають архітекторами змін
«Сарненські новини» з Рівненської області досліджували готовність міста до потреб ветеранів з інвалідністю, перевіряючи доступність громадських просторів та послуг. Проєкт «Безбар’єрність у Сарненській громаді: проблеми та способи вирішення» редакція розпочала ще у вересні минулого року.
За час його втілення налагодили співпрацю з Радою безбар’єрності міської ради та громадськістю. У громаді вже відбулись позитивні зміни у створенні безбар’єрного середовища. Зокрема, почали діяти два безбар’єрні маршрути, третій проходить обговорення на платформі EDEM.
У газеті надрукували статтю «Безбар’єрність: із декларацій – у дії», де журналісти дослідили, як насправді облаштовані в місті безбар’єрні маршрути. Проєкт довів свою ефективність у виявленні бар’єрів та налагодженні діалогу між громадянами та владою.
Закарпатське інтернет-видання PMG.ua реалізувало проєкт «Працевлаштування на Закарпатті: де і як знайти роботу», який став прикладом системного підходу до висвітлення проблем соціальної адаптації. У липні 2025 року редакція опублікувала дві ґрунтовні статті, присвячені різним аспектам працевлаштування.
«Працевлаштування – це, напевне, та тема, яка завжди знайде в читачів відгук, – каже директор інтернет-видання Іван Гарагонич. – Оскільки у зв’язку з війною на Закарпатті багато внутнішньо переміщених осіб, і багато хто з них шукає роботу, ми вирішили зосередитися саме на їхніх проблемах. Ми розповіли про проблеми працевлаштування, але й про можливості та вакансії».
Перша публікація розкрила тему створення умов для працевлаштування та відкриття власного бізнесу для ветеранів та ветеранок на Закарпатті. Друга стаття детально проаналізувала виклики, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи під час пошуку роботи. Як зазначив Іван Гарагонич, завдяки публікації таких матеріалів удалося, зокрема, залучити на фейсбук-сторінку видання більше 6 тисяч додаткових підписників.
Чернівецьке «Медіа агентство А.С.С.» під керівництвом директорки Оксани Данилюк реалізувало проєкт «Хочу знати», який став яскравим прикладом того, як медіа може налагоджувати прямий діалог між громадянами та представниками влади. Проєкт дозволяє читачам ставити запитання керівникам різних напрямків та владних підрозділів через соціальні мережі.
«Цей проєкт для нас – продовження вже розпочатої роботи. На старті ми відчули доволі хороший фідбек як від наших читачів, так і фактично від спікерів і потенційних спікерів, була зацікавленість з їхнього боку – розповідає директорка агентства Оксана Данилюк. – Коли ми отримали нагоду продовжити цей проєкт далі, ми з радістю це зробили, тому що розуміли, що він є результативним і корисним. Саме тому ми продовжили над ним роботу і плануємо продовжувати її й надалі. Зацікавленість в даному форматі існує».
Тема одного з випусків стосувалась роботи епідеміологів та санітарної безпеки в громадському харчуванні – питання, яке хвилює багатьох чернівчан.
Результат, що перевершив очікування
Суттєвою новацією програми стала менторська підтримка учасників.
«Цього року ми запровадили менторську складову в програму підтримки. При формуванні проєктних заявок багатьом медіа надавалися консультації щодо фокусування зусиль, методології реалізації. Під час втілення проєктів також здійснювалося консультування з питань залучення експертів, роботи з аудиторією», – пояснює Ірина Хроменко.
Додатково НСЖУ організувала два навчальні вебінари. Віталій Голубєв, медіаексперт з 29-річним досвідом, поділився секретами успішного грантрайтингу в лекції «Чесно виграти грант для регіонального медіа – це реально». А Олена Дуб, консультантка з цифрового маркетингу, розповіла про нові можливості фейсбуку та інстаграму для медіа.
За два місяці реалізації програми 15 медіа (а, крім уже названих, це також видання Leopolis.News і «Високий замок» зі Львова, «Прочерк» із Черкас, «Вісті Придніпров’я» з Дніпра, «Вільний голос» із Івано-Франківська, «Зоря» з Лимана, «Технополіс» із Краматорська та «Новий День» із Херсона) створили понад 40 журналістських матеріалів різних форматів, охопили аудиторію понад 6 мільйонів осіб та випустили більше 270 тисяч примірників друкованих видань. Проте найважливішим досягненням стало формування стійких механізмів взаємодії між медіа та громадами.
Більшість редакцій зазначили, що продовжуватимуть розпочаті проєкти власними силами. Це свідчить про те, що програма досягла головної мети – не просто підтримала медіа фінансово, а допомогла їм знайти нові форми служіння суспільству, які виявилися настільки ефективними, що редакції готові розвивати їх самостійно.
Матеріал підготовлено в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
