Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Знов доводиться обговорювати парламентський законопроєкт, який зачіпає права журналістів, проте не проходив обговорення з журналістської спільнотою та медіа. На цьому наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко, коментуючи Законопроєкт №14057, який передбачає внесення до Цивільного кодексу змін, за якими інформацію можна визнати недостовірною, якщо вона не підтверджена вироком суду.
– Автори законопроєкту, прикриваючись суспільним інтересом, можуть реально обмежити право суспільства на отримання правдивої інформації від журналістів і розслідувачів, право на критику та на забезпечення підзвітності чиновників, – вважає Сергій Томіленко. – Ми закликаємо дотримуватися правила «Нічого про журналістів без журналістів» і, відповідно, шляхом чесних суспільних дискусій із залученням юристів, журналістів-розслідувачів обговорювати ті чи інші проблеми, які політики прагнуть розв’язати своїми законодавчими ініціативами.
На переконання Сергія Томіленка, насправді ключовий суспільний інтерес полягає в тому, щоб влада в Україні була підзвітною, щоб корупціонери були покарані. Очевидно, що першим кроком до встановлення справедливості, до покарання корупціонерів і тих, хто зловживає владою, є насамперед журналістські розслідування та професійні матеріали незалежних медіа.
– Тому ми закликаємо не розглядати цей законопроєкт, не просувати його, а натомість докладати більше зусиль для реального захисту прав журналістів та права суспільства України на інформацію, – підсумовує Сергій Томіленко.
Про те, що законопроєкт №14057, зареєстрований у Верховній Раді, може стати інструментом тиску на медіа, наголошує й команда розслідувачів Bihus.іnfo. Медійники попереджають, що, попри заяви ініціаторів про адаптацію законодавства до цифрової доби, нові правила здатні паралізувати їхню роботу.
Голова Комітету з питань свободи слова, один із авторів законопроєкту Ярослав Юрчишин відкликав свій підпис під ним. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Як тільки були публічно озвучені критичні норми, я повідомив про це (Голові Верховної Ради України, – Ред.) Русланові Стефанчуку, і він погодився на зустріч з критиками проєкту. Це сильна позиція відкритості, яку підтримали критики. Бо метою є справді втілення європейських та цивілізованих норм, а не запровадження «покарання за критику», – наголосив Юрчишин.
