Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Місцевим ЗМІ бракує самостійної роботи над темами – більшість регіональних новин написані із прес-релізів, про владу говорять переважно позитивно або нейтрально, а про місцевих активістів – мінімально. Проте відчувається, як окремі редакції, знаючи свого читача і свою нішу, шукають прості, але якісні підходи для задоволення і з суто своєї аудиторії.
Які теми висвітлювати, як дотримувалися основних професійних стандартів шість місцевих ЗМІ (по два з преси, онлайну та телебачення) – аналізували в ході моніторингу проекту “Будуємо мости” від “Інституту масової інформації” протягом 22-28 лютого.
Телебачення: з емоціями – ефектніше
Найбільший відсоток місцевих новин з усього потоку – на телебаченні. Воно й зрозуміло – така специфіка виробництва на регіональних каналах – можна показати в більшості те, що відбувається поруч. Проте в медіахолдингах є свої можливості. Тому якщо на 11 каналі протягом моніторингу всі новини були саме місцевими, то на 34 каналі – 4 новини не стосувалися Дніпропетровського регіону. Така специфіка у побудові випуску – всередині новинного блоку включаються тривожні новини про допомогу фонду Ріната Ахметова бідним і знедоленим (переважно мешканцям Донбасу). А перед такими сюжетами зазвичай подається зведення про ситуацію в зоні бойових дій – аби налаштувати глядача на вірний лад.
Обидва канали майже в рівній мірі висвітлювали діяльність органів місцевої влади – по 6 сюжетів протягом двох тижнів, з яких по 17% – так званий “паркет”. При цьому з авторських матеріалів про владу не було жодного, який би висвітлював її діяльність негативно. На 11 каналі 80% сюжетів про владу були нейтральними, а на 34 каналі – 60%. Відповідно, позитивних матеріалів про владу на 11 каналі було 20%, а на 34 каналі – 40%.
Серед новин 11 каналу більше сюжетів було про житлово-комунальні проблеми та діяльність активістів (20% та 17% відповідно проти 18% та 12% на “34 каналі”).
На “34 каналі” краще дотримуються принципів достовірності (89%) та відокремлення фактів від коментарів (50%). На “11 каналі” ж достовірність також складає досить високий показник (85%), тоді як безоціночними можна назвати близько третини сюжетів (35%). З одного боку це може бути викликане більшою кількістю сюжетів про житлово-комунальні проблеми окремих городян, де журналіст займає сторону потерпілого. Проте також складається враження, що редактор не ставить перед авторами задачу говорити виключно фактами, тому в залежності від професіоналізму журналістів, рівень оцінок помітно коливається. Наприклад у випуску за 3 березня перший сюжет був перенасичений авторськими оцінками та емоціями – йшлося про руйнування дамби. Наступний сюжет був не менш емоційним, адже розповідав про повернення двох бійців з полону. Проте для оцінок та емоцій автор давав слово героям, а не самостійно додавав барв події.
Онлайн: прес-служби працюють за журналістів
Для моніторингу інтернет-ресурвів було обрано два полярні сайти – типовий міський портал, один із найпопулярніших сайтів міста 056.ua та суто місцевий, чи не єдиний україномовний сайт “Дніпроград”, що з часу місцевих виборів вирізняється досить чіткою промерською позицією.
Тоді як 056 – сайт про все: тут можна побачити анонси, погоду, новини політики, ЖКГ та культури. “Дніпроград” має орієнтованість на суспільно-політичні новини. Це простежуються, у аналізі розділу “Політика”, де більшість новин – авторські, подекуди ексклюзивні для місцевих видань теми. Також за якістю позитивно вирізняються новини спорту. Проте, якщо дивитися на інші розділи – суспільство, економіка, культура – то між двома сайтами мало відмінного: засилля новин із релізів прес-служб, передруки тощо.
“Дніпроград” більше уваги приділяє місцевим новинам (93% з усього масиву новин), тоді як 056 більше новин публікує без прив’язки до Дніпропетровського регіону (місцевих – 82%). 056 більше пише про ЖКГ (10%), ніж “Дніпроград” (7%), проте у останнього значно більше новин про діяльність місцевих активістів та громадських організацій (12% тоді як у 056 – тільки 4%).
В новинах, що стосуються висвітлення діяльності місцевих органів влади, простежується така тенденція – “Дніпроград” активніше висвітлює цю категорію новин (38% проти 15% на 056). Проте відсоток так званого “паркету” – новин із релізів прес-служб – у них також значно більше: 60% проти 46%. На сайті “056” простежується більше спроб брати коментарі у чиновників, самостійно опрацьовувати окремі події в місцевій владі.
Варто окремо наголосити, що кримінальні хроніки не включалися в категорію паркету, хоча по суті такими і є: більшість новин – прес-релізи правоохоронних відомств чи з надзвичайних подій. Таких матеріалів протягом двох тижнів на обох сайтах було приблизно однаково (51 і 52 повідомлення). Проте на сайті “056” окремі пригоди описувалися самими журналістами чи за інформацією свідків подій – переважно це стосується ДТП. Для “Дніпрограду” такі новини не є характерними.
Відсоток джинси на обох сайтах за цей період приблизно однаковий – 4-5%. Проте кидається в очі, що більшість прихованої реклами на “056” – переважно комерційна, а на “Дніпрограді” – в більшості політична.
На “056” простежується певна форма подачі новини – структура повідомлення вимагає вказувати джерело інформації, відповідно відсоток новин, що відповідають стандарту достовірності – вищий (86%). Вище середнього дотримання балансу думок – у 52% новин. На «Дніпрограді» ці показники нижчі. Часто в новині просто не вказане джерело інформації, навіть якщо це офіційне повідомлення органу влади (79% відповідають стандарту достовірності), баланс витриманий у третині повідомлень (35%), а оцінок у новинах вистачає на обох сайтах – з відокремленими оцінками подані 39% новин на “Дніпрограді” та 43% новин на 056. Варто наголосити, якби оцінювати стандарти точності та повноти інформації, то розподіл сил між виданнями міг би бути іншим.
Сайти мають різну спрямованість, що проявляється в особливостях підбору новин та їх подачі. 056 орієнтується на споживачів корисної інформації – про покупки, ЖКГ чи дозвілля, відгуки читачів та отримання від них зворотного зв’язку та інформації про надзвичайні події. “Дніпроград” більше орієнтований на суспільно-політично активних читачів, тому і новин про політику та активізм тут більше.
Газети: у пошуках нових форм
Якщо порівнювати загальне враження від газет “Дніпро Вечірній” та “Зоря” – двох найстарших газет Дніпропетровська – то відчувається, що “Зоря” перебуває в періоді трансформації і пошуку нових, незалежних від влади тем. “Вечірка” ж підтверджує свій статус “майстрів джинси” – навіть у період політичного затишшя вони примудряються знаходити матеріал для прихованої реклами – переважно політичної. За період моніторингу тільки з місцевих повідомлень такої надруковано майже 13%. Це найбільше число з усіх шести ЗМІ. Проте і система підбору тем, роботи із читачами тут виглядає більш якісною та добре продуманою.
У “Вечірці” працює рубрика “Двірник”, у якій на питання чи проблеми читачів журналісти шукають відповідей у профільних фахівців. В такий спосіб редакція досить значну увагу приділяє житлово-комунальним проблемам, витримуючи стандарти балансу думок, достовірності та відокремлення оцінок від коментарів – насправді матеріали цього розділу є найкращими за дотриманням трьох основних стандартів. Крім того рубрика містить справді корисну інформацію, що допомагає читачам орієнтуватися у системі комунальних служб міста та ефективніше взаємодіяти з ними для вирішення своїх проблем.
“Зоря” дає менше місцевих новин (54%), ніж “Вечірка” (65%), менше паркету (9% і 38% відповідно). Щодо останнього показника, то обидві газети практикують розміщення оголошень та інформації від офіційних органів влади – соцслужб, пенсійного фонду, податкової. Такі матеріали в розділі “паркет” не враховувалися, а лише ті, що подані як новини, проте не мають авторського опрацювання.
Негативно про органи влади у “Дніпрі Вечірньому” йдеться у 25% матеріалів, присвячених владі, а нейтрально у 75%. У “Зорі” ж “негативу” на адресу влади немає, а позитив та нейтральність розділилися 40 на 60 відсотків відповідно.
У “Дніпра Вечірнього” вищі показники балансу думок (57% проти 27% у “Зорі”) та достовірності (86% проти 73%). Але у “Зорі” значно більше матеріалів, що містять відокремлені від фактів оцінки, хоча ця цифра і нижче середнього – 36%, проте у “Дніпрі Вечірньому” ще нижча – 17%.
Отже, тут знову появляється обличчя видання. “Зоря” більш поміркована до влади і до оцінок, а “Вечірка” набагато краще знає свого читача і що йому подобається, тому не уникає критики владу, хоча подекуди це і переходить на емоції.
Огляд підготувала Зоя Красовська,
регіональна представниця “ІМІ” в Дніпропетровську
