“Журналістика України виявилася розколота, слава Богу, не по Дніпру”!

“Журналістика України виявилася розколота, слава богу, не по Дніпру”, – Так оцінив з’їзд НСЖУ, що завершився в Києві, член дніпропетровської делегації доктор наук державного управління, професор Валерій ДРЕШПАК.

Про підготовку до з’їзду дніпропетровської делегації, розроблені в обласній організації ініціативи по реформуванню НСЖУ сказано нами немало.

Що стосується головного рішення — вибір зроблений: очолив НСЖУ Сергій ТОМИЛЕНКО. І цим все сказано.

Для кращого розуміння ситуації розпочнемо зі стислого тезового огляду публікацій про перипетії боротьби, що розгорнулася на з’їзді навколо вибору лідера. І закінчимо традиційним звітом з засідання дискусійного клубу на тему: “Підсумки з’їзду НСЖУ: Аналіз. Висновки. Пропозиції”, що відбувся минулого тижня.

 Остаточні висновки, як завжди, за читачами.

Частина I. БАЧИЛИ ОЧІ, ЩО КУПУВАЛИ…

Нагадаємо, 20 квітня делегати ХІV з’їзду Національної спілки журналістів України обрали головою Спілки у другому турі Сергія Томіленка.

Раніше з’їзд висунув шість кандидатів на посаду голови Спілки, у другий тур вийшли перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко і головний консультант Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Олександр Бухтатий. У другому турі Сергій Томіленко набрав 131 голос, Олександр Бухтатий – 98.

Як відомо, напередодні з відкритим листом звернувся до делегатів з’їзду Олексій Ковальчук.

«Я  прийняв для себе рішення зняти свою кандидатуру на посаду голови НСЖУ та зосередитися на подальшій розбудові Дніпропетровської обласної організації», – йдеться у листі пана Ковальчука.

За його словами, центральна та обласні спілки працюють «розмежовано». Пан Ковальчук також зазначив, що «про нинішню ситуацію у Спілці в цілому і, зокрема, її керівництво, дуже гостро говорилося на обласній звітно-виборній конференції».

«В першу чергу, про те, що керівництво Спілки, яке  уже давно охрестили „центральним офісом”, існує саме по собі, а обласні організації – самі по собі. Рішення приймаються кулуарно! Така „практика” і є головним фактором спілчанського розмежування, за яким видно ще один нищівний фактор: це поділ української журналістики на столичну і місцеві варіанти. І це реальність, яку не можна не помічати», – йдеться в його листі.

Він також зазначив, що не відомо, скільки «реальних» членів НСЖУ налічує Національна спілки журналістів України: «Такого загальноукраїнського обліку немає. Хоча на місцях цю роботу виконано, в тому числі, і в нашій обласній організації».

На засіданні Правління дніпропетровської обласної організації був критично проаналізований проект нового Статуту НСЖУ, розроблений київською групою. Зауваження і вироблені пропозиції по ньому були розіслані колегам з інших регіонів. Жорстко критикував напередодні з’їзду цей проект і голова НСЖУ в Донецькій області Микола Токарский.

“Читаю проект нового Устава НСЖУ… и диву даюсь! Такое впечатление, что его разрабатывали не юристы-специалисты вместе с рабочей группой во главе с и.о. председателя НСЖУ Сергеем Томиленко, а студенты юрфака первого курса. Но потом присмотрелся, все же нет, работали специалисты, потому что многие положения очень ловко замаскированы и сразу не бросаются в глаза, но если принять Устав в том виде, в каком он есть, то на выходе мы получим председателя НСЖУ с неограниченными полномочиями, этакого наполеончика местного разлива.

Ну и, конечно, поверг всех в шок пункт 6.9.6 проекта о наделении Съездом Головы НСЖУ полномочиями совершать от имени НСЖУ правовые действия по отчуждению пятидесяти и больше процентов имущества НСЖУ, отчуждению объектов недвижимого имущества, которое принадлежит НСЖУ, прекращению любым способом прав на земельные участки (в частности, их отчуждение), отчуждению объектов права интеллектуальной собственности, получению кредитов. 

 Такого проекта Устава, который наделяет неограниченными полномочиями Голову, принижает роль Секретариата, позволяет разбазаривать имущество и т.д. еще не было в истории НСЖУ! Невооруженным глазом видно, что весь проект Устава прописан под одного конкретного человека – исполняющего обязанности Головы Сергея Томиленко, который мечтает на съезде 20 апреля избраться председателем НСЖУ и получить неограниченные полномочия для единогласного правления! По крайней мере, предложенный на обсуждение проект Устава говорит именно об этом”, — підкреслив М. Токарський.

В результаті, робоча група, що розробляла проект Статуту, як відомо, вирішила його на розгляд з’їзду 20 квітня не виносити, мовляв, він вимагає ще доопрацювання і ширшого обговорення. Але на думку Миколи Токарского, насправді, проект Статуту вирішили не виносити на обговорення тому, що дискусія з цього приводу могла б вилитися у величезний негатив проти замовника цього Статуту, в.о. голови НСЖУ і кандидата в голови НСЖУ Сергія Томиленко. Але члени Секретаріату, члени Правління і делегати з’їзду повинні знати, який подарунок їм готували на з’їзд Томиленко і робоча група, яка працювала чомусь не у повному складі. Щоб надалі таке не повторилося.

До речі, напередодні з’їзду газета «День» опублікувала низку статей, у яких керівництво НСЖУ і зокрема Сергій Томіленко звинувачувалися в «антиукраїнській діяльності». В статті «Про світоглядні розбіжності» Віктор Набруско критикує НСЖУ через участь у проекті представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович, яка ініціювала діалог журналістських організацій України та Росії.

«Очевидним є факт, що багато представників колишнього режиму, професійних грантошукачів, які пристали до різноманітних європейських інституцій, намагаються монополізувати наше право займатися модернізацією суспільних відносин. Вони не просто декларують чужинські принципи, а часто просувають відверто загрозливі для національної безпеки ідеї. Серед них зокрема й деякі представники керівництва Національної спілки журналістів України, очолювані першим секретарем Спілки Томіленком, які буквально “захопили” авторитетну громадську організацію й системно займаються антиукраїнською діяльністю. Робиться це нахабним способом через різноманітні творчі проекти із Союзом журналістів Росії…», – заявив пан Набруско.

Але вибір, як не дивно це звучить після такої розгромної критики Сергія Томиленко і провальної підготовки “центральним офісом” самого з’їзду, був зроблений делегатами на його користь. Що, до речі, дозволило обранцю, спираючись на результати голосування, констатувати: “Те, що журналістська спілка дала відкоша брудним ” сценаристам” – вже доконаний факт. І прошу надалі з цим рахуватися.”, – підукреслив новообраний голова НСЖУ.

Авторові тільки і залишається, що підсумувати цей вибір відомим прислів’ям: “Бачили очі, що купували…” Далі за текстом, як кажуть в таких випадках.

А втім, як показало обговорення результатів з’їзду на засіданні дискусійного клубу, все, що не робиться — все к кращому!

(Далі буде).

Вадим КЛИМЕНТЬЄВ