Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
З початком повномасштабної війни в Україні активізувався такий жанр як політична карикатура і відразу потрапив у поле зору журналістів. Що ж таке політична карикатура? Які її основні типи і ознаки? Про це і не тільки говорили під час майстер-класу «Політична карикатура: бачити, розуміти, аналізувати», який було організовано Дніпровським Центром журналістської солідарності НСЖУ.
Новий поштовх у розвитку жанру
Головним експертом зустрічі виступив Орест Семотюк, науковий працівник Інституту славістики Польської Академії Наук; автор монографії «Російсько-українська війна у сучасній політичній карикатурі. Медіатизація воєнних конфліктів сучасності» (2021); автор проекту „Laughter during the war: Russian aggression in Ukraine in political cartoons and memes” co-financed by the European Commission and the National Science Centre under the Marie Skłodowska-Curie COFUND grant.
Зустріч проходила у онлайн-форматі, що дало змогу зібрати широку аудиторію: журналістів, студентів профільних факультетів, викладачів та всіх зацікавлених представників медіа не лише з Дніпра, а й з Києва, Запоріжжя, Івано-Франківська, Чернівців.
Відкриваючи захід, Орест Семотюк зазначив, що теми, які до повномасштабного вторгнення були дещо призабуті, нині дістали новий поштовх. До них і належить політична карикатура, котра потроху відвойовує своє місце як засіб нашої боротьби.
«Карикатуру досліджує низка наукових дисциплін. І кожна з них має своє бачення політичної карикатури. Тому і функціонал політичної карикатури досить широкий. Це візуально-сатиричний коментар і жанр журналістики; засіб пропаганди і вплив на аудиторію; інструмент політичної комунікації; формування іміджу країни чи політичного діяча; формування соціокультурної картини світу», – підкреслив експерт.
Як же «працює» карикатура?
В основі карикатури лежить три елементи: ціль, фокус і ті засоби, якими вона створюється. Пан Орест проаналізував кожен з них. Зокрема ціллю карикатури може бути політика, інституції чи організації. Фокус – це зріз того, що відбувається в певний момент. А от засоби – це символи, інструменти, сюжети, які використовує карикатурист, щоб потрапити в ціль і зосередитися на тому чи іншому фокусі. Взаємодія цих трьох елементів творить два найбільш поширені типи гумору: прихильний або більш м’який, і критичний – навіть ворожий.
У пана Ореста для аналізу зібрана унікальна добірка: понад 6 тисяч карикатур і більш ніж чотири тисячі мемів. Усі вони мають політичний характер і присвячені війні. Адже, як відзначив експерт, війну в Україні малює весь світ.
Під час майстер-класу було проаналізовано карикатури американських та європейських художників. У їхньому фокусі переважно Президент України, європейські та американські лідери, політики. Звісно ж аудиторія звернула увагу на карикатури, які спрямовані на підтримку і возвеличення ворога. Їх створюють російські, інколи іноземні карикатуристи.
«Карикатура може бути індивідуальною чи груповою, безособовою чи гібридною, може доповнюватися підписами та вставками. Але для представників медіа важливо навчитися аналізувати карикатури. Схем аналізу кілька. Найпростіша передбачає відповіді на кілька запитань: кого впізнаємо на карикатурі; що там бачимо; які є символи; чи є текст і який зміст він несе», – підкреслив експерт.
Друга модель аналізу частково дублює першу. Але окремо закликає аналізувати дії та емоції, які описані в карикатурі. І головне – звернути увагу на посил (меседж) карикатури. Медійники повинні розуміти, що в карикатурі немає неважливих речей. І як би не звучало парадоксально, на війні має місце гумор. Він допомагає утвердити і захистити наші цінності, розмежувати «ми» – «вони». Також слугує психологічною підтримкою та своєрідним документом епохи.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
