Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Що може дати цифровізація локальним медіа, як зробити її ефективною, що означає диджиталізація на практиці – про це йшлося під час вебінара про інтерактивну журналістику, проведеного НСЖУ в межах циклу «Кроки до сталого розвитку».
– Йдеться про розвиток традиційними медіа цифрових платформ і про їх цифрову трансформацію, – каже голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. – Але ми говоримо про доцільну трансформацію. Зрозуміло, що для локальних медіа розвивати твітер-канал – не надто доцільно. А от розвиток фейсбук-сторінок, фейсбук-трансляцій, телеграм-каналів буде корисно і сприятиме розвиткові видання.
Тренер вебінару – журналіст, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко наголосив, що головним завданням цифровізації друкованих медіа є прискорення процесів, вивільнення часу, можливість залучення ширшої аудиторії.
– Коли ми говоримо про цифровізацію, йдеться насамперед про певну зміну редакційних політик, – зазначив журналіст. – Якщо раніше медіа створювало контент, і на цьому спілкування з аудиторією практично завершувалося, то сьогодні медіа ймовірніше виступає партнером аудиторії, яка може постійно ставити йому запитання, щось уточнювати абощо. Коли ми в друкованому медіа опублікували матеріал – переходимо до написання нового. А в цифровому медіа опублікований матеріал ще потребує просування, подальшого поширення, створення дискусії, обговорення. Він може стати знов актуальним і за деякий час.
Крім того, цифровізація дозволяє виданню отримувати певний дохід. Молода аудиторія готова витрачати кошти на підписку та платні сервіси. Головне – щоб видання пропонувало потрібні сервіси.
– Цифрова трансформація – це також і зміна процесів. Спілкування між членами колективу «очі в очі» стає необов’язковим. Робота стає віддаленою, – каже Андрій Юричко.
Серед журналістських матеріалів на перші місця виходить інформація про інших людей, тоді як новини стають прерогативою інформаційних агенцій.
Для редакції, яка здійснює цифровізацію, важливе придбання сучасної техніки, залучення ІТ-фахівців тощо.
– Тільки при забезпеченні чотирьох пунктів: зміна пріоритетів, редакційних процесів, підходів і запровадження апгрейд-технологій ми можемо говорити про позитивний результат цифровізації, коли вона замість витрат може приносити економію ресурсів або навіть заробіток, – підсумовує Андрій Юричко.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів України проводить цикл вебінарів «Кроки до сталого розвитку». Передусім ці заходи орієнтовані на медіа з прифронтових і деокупованих територій. Проходить навчання на майданчику ZOOM, а транслюється – на сторінці НСЖУ в фейсбуці.
Ці вебінари стали продовженням навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку», орієнтованого на індивідуальну менторську підтримку друкованих видань із прифронтових та деокупованих територій. Участь у проєкті, який НСЖУ спроваджує за підтримки уряду Японії і ЮНЕСКО, беруть участь 27 друкованих видань.
Програма має три напрямки: досягнення економічної стійкості (ментор – секретар НСЖУ, головний редактор видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко), контент і журналістська етика (менторка – військова журналістка Юлія Суркова), інтерактивна журналістика та диджиталізація (ментор – медіатренер Академії української преси Андрій Юричко).
У травні відбулося три вебінари, їх запис можна переглянути на фейсбук-сторінці НСЖУ за покликаннями: «Рекламні проєкти за межами друкованої площі» (Костянтин Григоренко), «Журналістська етика. Особливості роботи з дітьми як героями та травмованими людьми» (Юлія Суркова), «Інтерактивна журналістика: оптимізація через диджиталізацію роботи редакції» (Андрій Юричко).
Проєкт триває, навчальні заходи відбудуться також у червні та липні. Слідкуйте за повідомленнями на ресурсах НСЖУ.
Нагадаємо, одним із пріоритетів НСЖУ є допомога та підтримка сталості й стабільності місцевих медіа. Наразі завдяки підтримці меценатів уже вдалося надрукувати принаймні по одному номеру (як правило, першого після тривалої перерви) 26 газет для прифронтових і деокупованих територій України.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
