Один із сервісів Мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ – фахові юридичні консультації. Коли у журналістів або представників медіа виникають запитання локального чи загального характеру, вони можуть звернутись на юридичну гарячу лінію, заповнивши онлайн-запит за посиланням http://surl.li/evrmg
Публікуємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
“Які гарантії мають журналісти-фрілансери, які працюють у зоні бойових дій? Вони не є штатними співробітниками редакцій, і через високу вартість страховки більшість медійників переважно працюють на війні без страховки”
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Наразі чинне в Україні медіа-законодавство, зокрема, в частині визначення статусу журналіста є досить недосконалим. Так, відповідно до законодавства, журналіст – творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Тобто журналістом є саме та фізична особа, що вступила в трудові відносини з суб’єктом у сфері медіа. Таким чином, виходячи з положень законодавства, фрілансери, особи які працюють на підставі цивільних договорів з суб’єктам у сфері медіа, не є журналістами.
По-друге, відповідно до закону, журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків. Внаслідок чого, якщо журналіст – фрілансер, тобто не перебуває в трудових відносинах, то не існує суб’єкта на якого законодавством покладається обов’язок застрахувати життя та здоров’я журналіста.
Відповідно до Рекомендації N R (96) 4 Комітету міністрів Ради Європи «Про захист журналістів за умов конфліктів і тиску” журналісти, які працюють за умов конфліктів і тиску, повинні мати достатнє страхове забезпечення на випадок хвороби, тілесного ушкодження, репатріації або смерті. ЗМІ мають забезпечити, щоб страхування відбувалося до відправлення журналістів, які працюють у них, на небезпечні завдання. Журналісти, котрі працюють самостійно, мають укладати договори страхування особисто.
Таким чином, відповідаючи на поставлене питання, можна дійти висновку, що журналісти мають самостійно шукати страхові компанії, в яких вони зможуть застрахувати своє життя та здоров’я, на необтяжливих для них умовах, або мають вступати в трудові відносини з суб’єктом у сфері медіа, який в такому випадку буде зобов’язаний за свій рахунок виконати страхування журналіста, перед його відрядженням до зони проведення бойових дій.