26% українських регіональних медіа працюють без зарплат: дослідження НСЖУ про критичний стан галузі

У дослідженні НСЖУ виявлено залежність місцевих медіа від згортання зовнішньої фінансової підтримки на тлі економічної кризи та воєнних викликів.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) завершила масштабне дослідження «Від екстрених заходів до стратегічних рішень», яке виявило критичний стан регіональних медіа та їхню вразливість до змін у міжнародній фінансовій підтримці. Згідно з результатами, 26% редакцій працюють без оплати праці, тримаючись лише на ентузіазмі журналістів, а більшість має обмежений запас фінансової міцності.

Дослідження, реалізоване на запит Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, демонструє системні проблеми в медіагалузі, які загострилися в умовах війни та економічної кризи.

Фінансова вразливість місцевих медіа України

Дослідження НСЖУ системно оцінило реальну фінансову спроможність регіональних медіа в Україні:

• Лише 18,1% опитаних редакцій вказують, що зможуть працювати більше півроку без зовнішньої фінансової допомоги
• 41% опитаних оцінюють свій запас фінансової міцності лише на рівні півроку
• 24,1% редакцій розраховують протриматися лише до трьох місяців
• 16,9% медіа мають запас міцності лише на один місяць

Показовим є також рівень бюджетів регіональних медіа. Переважна більшість (понад 77%) місцевих медіа функціонує з досить обмеженими місячними бюджетами – до 100 000 грн. Цей рівень фінансування часто лише покриває базові потреби: мінімальні зарплати працівникам, оплату друку та розповсюдження видань, комунальні платежі, і не залишає можливостей для розвитку та покращення якості контенту.

Вплив замороження фінансування USAID на українські регіональні медіа

Окремим аспектом дослідження став аналіз впливу нещодавнього замороження фінансування USAID на український медіасектор. Дослідження виявило, що третина опитаних регіональних медіа (33,3% або 27 медіа) отримували підтримку від USAID станом на січень 2025 року, тоді як дві третини (66,7%) такої підтримки не мали.

Для медіа, які отримували підтримку USAID, її припинення мало серйозні наслідки:

• Частина редакцій залишилась із значними боргами перед друкарнями (у деяких випадках до 95 тис. грн)
• Невиплачені зарплати працівникам за січень-лютий 2025 року
• Борги перед виконавцями за вже виконані роботи
• Значні власні витрати, які мали бути відшкодовані (одна редакція згадує 580 тис. грн)

Особливо вразливими виявились прифронтові медіа, для яких грантова підтримка часто була єдиним стабільним джерелом доходу через відсутність реклами та неможливість здійснення передплати в умовах бойових дій.

Показово, що на момент проведення дослідження лише 15% регіональних редакцій мали актуальну грантову підтримку, що демонструє критичну залежність сектору від міжнародного фінансування в цілому.

Вимушені антикризові заходи

• 46,8% редакцій змушені зменшувати заробітні плати працівникам
• Понад 40% редакцій планують скорочення штату
• 36,4% медіа зменшують обсяги матеріалів
• 35,1% відмовляються від запланованих проєктів та ініціатив
• 16,9% медіа зменшили періодичність виходу газет (з щотижневих до щомісячних)

Загроза інформаційній безпеці

Найсерйознішим наслідком замороження фінансування є створення загрози для інформаційної безпеки прифронтових та звільнених територій.

«Як тільки ми виїхали у 2022 році із Гуляйполя, там відразу запрацювали російські частоти. Тобто, якщо українські медіа зникають, їхнє місце займає російська пропаганда. Такого не повинно бути. Ми боремося не лише за виживання редакцій, а й за інформаційну безпеку України», – цитується в дослідженні Тетяна Велика, редакторка газети «Голос Гуляйпілля» (Запорізька область).

Основні потреби місцевих медіа

Опитування виявило ключові потреби місцевих медіа для продовження їхньої діяльності:

1. Фінансові потреби:
   • 91,6% визначили кошти на заробітну плату як найпріоритетнішу потребу
   • 72,3% вказали на необхідність фінансування послуг друкарні
   • Більшість реальних місцевих медіа України (понад 77%) функціонує з досить обмеженими місячними бюджетами – до 100 000 грн
2. Технічні потреби:
   • 44,6% повідомили про необхідність придбання нової техніки для роботи в умовах частих відключень електроенергії
   • 38,6% потребують підтримки з послугами доставки видань, особливо в прифронтових зонах
3. Інфраструктурні потреби:
   • 24,1% редакцій зазначили необхідність допомоги з орендою приміщення і оплатою комунальних послуг
   • Проблеми з Укрпоштою та системою розповсюдження видань

Очікування щодо державної підтримки

Більшість опитаних (75,9%) вважає найважливішим кроком обов’язковість оприлюднення інформації місцевими органами влади у зареєстрованих медіа. 50,6% опитаних редакцій виступають за надання прямої фінансової допомоги від держави, тоді як 34,9% вбачають роль держави у створенні сприятливих умов на медійному ринку.

Інші пріоритетні заходи включають:

• Покращення роботи Укрпошти (63,9%)
• Включення заходів із відновлення місцевих медіа до програм відновлення регіонів (59%)
• Зниження податкового навантаження (49,4%)
• Компенсацію послуг з доставки друкованих видань (45,8%)

Висновки та рекомендації

Дослідження НСЖУ демонструє, що без термінових заходів підтримки з боку держави та міжнародних партнерів Україна ризикує втратити значну частину своєї медійної інфраструктури, що матиме серйозні наслідки для інформаційної безпеки та демократичного розвитку.

«Дослідження підтверджує нашу тезу, що питання підтримки місцевих медіа – це не просто економічна проблема, а питання національної безпеки. Важливо розробити комплексний підхід, що поєднує адміністративні, економічні та інфраструктурні заходи для забезпечення сталості місцевих медіа в умовах війни», – підкреслив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Ми представили Європейському Союзу критичність підтримки місцевих медіа. Ми довели до Європейської комісії та європейської служби зовнішньої діяльності інформацію про те, що ми критично потребуємо фінансової підтримки для українських медіа, особливо у прифронтових регіонах», – наголошує Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Методологія та масштаб дослідження

У дослідженні, проведеному в березні 2025 року, взяли участь 81 медіа з 21 області України. 32 видання (40% опитаних) представляють прифронтові громади. За типом медіа розподіл учасників був наступним:

• 68 (84%) – друковані видання
• 8 (10%) – онлайн-медіа
• 4 (5%) – телеканали
• 1 (1%) – радіомовник

95% опитаних медіа зареєстровані як суб’єкти у сфері медіа відповідно до “Закону про медіа”. Дослідження проведено авторською групою НСЖУ: Сергієм Томіленком (голова НСЖУ), Іриною Хроменко (координаторка проєктів НСЖУ) та Ліною Кущ (перша секретар НСЖУ).

«Дослідження проведено в розвиток масштабної зустрічі представників медіа з керівництвом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, під час якої понад 80 представників місцевих медіа ділилися своїми проблемами та просили про допомогу в контексті кризи», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Повна версія дослідження доступна на сайті Національній спілці журналістів України –

• «ВІД ЕКСТРЕНИХ ЗАХОДІВ ДО СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ» (дослідження НСЖУ українською мовою) – https://drive.google.com/file/d/14s2HW3IV0tuytQhiMUQM-d_as1U3sEQX/view
• «FROM EMERGENCY MEASURES TO STRATEGIC DECISIONS» – https://drive.google.com/file/d/1WVd-xvVnjMma5Rih3taw1yvLF2dw8hkL/view .