«Говорять Жовті Води» Ці позивні міського радіо лунають із приймачів уже 50 років, а вперше їх почули радіослухачі в 1963 році.
Організатором і першим редактором міського радіо був Віталій Полікарпович Клименко. На той час йому було усього 26 років, але він уже мав за плечима досвід журналістської роботи у газеті Криничанського району, у міській газеті «Шахтар», став позаштатним кореспондентом газети Східного ГЗК «Трудовая слава» з моменту її утворення.
У 1963 році радіостудія розташовувалась у приміщенні першого відділення зв’язку по вулиці 8-го Березня (нині ВПЗ №10). Оскільки в ті роки магнітофони були рідкістю, то передачі транслювалися «наживо».
«І редактор, і диктор, і запрошені на передачу гості розміщувалися біля мікрофону в маленькій студії без вікон і вентиляції, а після передачі виходили звідти, як із лазні», – пригадує В.П. Клименко.
Пізніше студію обладнали в будинку по вул.Першотравневій, неподалік від телевізійного ретранслятора. Там уже з’явилися перші магнітофони, а з ними – можливість запису і монтажу передач.
Першим диктором міського радіо був Анатолій Хомяков, на рубежі 60-70 років – Микола Флейтух. Саме з того далекого часу городяни звикли слухати міське радіо вранці, о 6.40, збираючись на роботу. Передачі виходили двічі на тиждень – по вівторках і четвергах. До речі, такий графік залишався незмінним майже тридцять років, до початку 90-х.
У 1974-79 роках редактором радіо працювала Лідія Беспалова, у 1979-81рр. – Зоя Сопоцько. Студія радіомовлення на той час входила до складу міського вузла зв’язку, згодом разом із ним переїхала до нової будівлі по вул.Петровського,39.
Із кінця 70-х та у 80-ті роки слухачі впізнавали міські передачі по голосах дикторів – Зої Ліхітінової та Ігоря Домченка.
На міському радіо працювали редакторами Валентина Яковлєва, Тетяна Марценюк, Ольга Румянцева, Наталя Сіра.
У 80-х роках з’явилися радіостудії на великих підприємствах міста: на ДП «СхідГЗК» (організатором стала Зоя Сопоцько), на заводі «Електрон» (Ігор Домченко), на Південному радіозаводі (Ганна Чуй). Працювала невеличка студія в інституті ПромНДІпроект. Усі вони тісно співпрацювали з міською студією радіомовлення.
Посада радіожурналіста у штатному розпису Вузла зв’язку мала назву «кореспондент-організатор». І, дійсно, доводилося буквально організовувати радіовипуск: збирати інформацію, монтувати записи, готувати текст для дикторів. А техніка, на якій записувалися та монтувалися передачі, до 1990 року була побутовою. Ось як виглядав процес запису радіовипуску: репортажі та інтерв’ю записувались на один касетний магнітофон «Електроніка», монтувались записи за допомогою другої «Електроніки», змонтовані фрагменти та дикторський текст потім переписувались на бобінний магнітофон, а вже готовий випуск ще раз переписувався на магнітофон, розташований на радіовузлі, з якого, власне, вранці і велася трансляція на місто.
Із 1990 року на радіо відбулися значні зміни: міська студія увійшла до структури Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії і стала називатися «Жовтоводська радіоредакція ДО ДТРК». Збільшився її штат, тепер він складався з чотирьох одиниць: двох творчих – старшого редактора і редактора, а також двох технічних працівників – інженера звукозапису і оператора. Радіостудія була обладнана спеціальною студійною технікою, журналісти «озброїлися» професійним диктофоном «Репортер». Змінився і час мовлення: міські радіовипуски почали виходити тричі на тиждень – у понеділок, середу та п’ятницю о 6.30.
Саме в той час на радіо працювали: старшим редактором – Валентина Яковлєва, редактором – Наталя Сіра, інженером звукозапису – Ніна Іваненко, оператором – Вадим Щербаков.
Із плином часу на міському радіо знову відбулися зміни. Кількість штатних працівників було зменшено: залишились два творчі працівники і інженер звукозапису, а згодом радіопередачі готували й випускали відповідальний редактор та інженер звукозапису.
У 90-ті та 2000-ні роки редакторами радіо працювали: Олег Сулима, Оксана Топчій, Наталя Сіра, Тетяна Марценюк; інженерами звукозапису: Олександр Клюка, Віталій Жушман.
Згодом радіоредакції довелося перебратися до іншого приміщення, розташованого в гуртожитку педагогічного училища по вул. 50-річчя ВЛКСМ, монтаж і запис випусків здійснювалися вже за допомогою комп’ютера.
У 2010 році жовтоводську радіоредакцію рішенням ДО ДТРК було ліквідовано.
Із жовтня 2010 року радіомовлення було відновлено вже на базі міської газети «Жовтоводські вісті», де створено відділ радіоінформації, очолив який уже досвідчений «радійник» Віталій Жушман. Випуски міського радіо транслюються, як і раніше, із 6.30 ранку.
Наталя СІРА,
редактор радіо з 1988 по 2004 рік.