Як редакціям місцевих медіа працювати з донорськими організаціями

Бажання відвідати тренінг «Залучення грантової підтримки: як працювати з донорськими організаціями» у Дніпровському Центрі журналістської солідарності виявили не лише медійники-практики, але й студенти, які вивчають журналістику. Один з них – студент Університету митної справи та фінансів Микита СЄМЬОНОВ – підготував власний матеріал про цей захід.

Вижити локальним медіа сьогодні вкрай важко. Практично відсутні рекламні замовлення, висока конкуренція з соціальними мережами, проблеми з передплатою – це лише ті причини, які «на поверхні». І без залучення зовнішніх джерел фінансової підтримки виживання редакцій майже неможливе. Тому не випадково у Дніпрі в обласній організації НСЖУ на базі Центру журналістської солідарності відбувся тренінг на тему: «Залучення грантової підтримки: як працювати з донорськими організаціями».

З чого почати, коли не маєш грантового досвіду? Де шукати та як працювати із донорськими організаціями? Як правильно готувати і подавати проєктні заявки? Про все це детально розповів Владислав Романов – досвідчений експерт, журналіст, науковець.

Журналісти-фрілансери, представники та представниці локальних медіа Дніпропетровщини і громадських організацій, які зацікавилися темою тренінгу, як з’ясувалося, практично не мали чи мали обмежений досвід роботи з донорськими організаціями. Зокрема, Наталя Долгіх – відповідальний секретар газети «Нові рубежі» з селища Кринички Дніпропетровської області – розповіла:

– Я особисто вже кілька разів намагалася написати заявки на проекти. Працювала з «Українською асоціацією медіабізнесу», з «Інтерньюзом», тому досвід написання заяви на отримання грантової підтримки маю. Але, мабуть, мені не вистачило досвіду з правильного оформлення, можливо ще чогось. Тому сьогодні я тут, хочу почути поради експерта. Я, гадаю, цінні поради стануть мені в пригоді, можливо будуть поради з ким краще працювати, які грантодавці швидше відгукуються, думаю в тренера такий досвід є, тому дуже уважно послухаю його.

Владислав Романов почав тренінг зі схеми комунікації українського суспільства під час війни:

– Колеги, ось перед вами схема. Як ми можемо побачити, журналістика перестала бути прибутковою, тому сучасним медіа дуже складно без залучення грантів. Сьогодні я вам розкажу про всі тонкощі написання заявки на отримання грантів. Треба багато писати. Одна моя студентка отримала грант після того, як подавала заявку на конкурс 27 разів – це як приклад. Середній показник отриманих грантів 6-7%, тому не всім щастить, більшість просто неправильно оформлює заявку. Якщо ви хочете подати заявку на грант, потрібно мати «юридичне обличчя», тобто, щоб ви були офіційно зареєстровані. Друге що потрібно – відкритий діючий рахунок з коштами і також рахунок під проект, можна без коштів. Не лишайте усе до дедлайну – заяву потрібно оформляти завчасно, адже це займає багато часу. Важливий момент – поставте на облік усе майно, яким володіє ваша організація. І активно працюйте із базами даних – заздалегідь підготуйте розгорнуті CV (резюме) на ваших працівників, яких ви плануєте долучати до проекту – це подобається спонсорам.

Також тренер розповідав про поширені помилки медіа при поданні на грант:

– Найбільша помилка – те, що ви дивитеся на дедлайн, а потрібно уважно читати оголошення, розуміти, чи підходить ваша місія до конкурсної пропозиції. Після уважного читання сформувати собі ціль, мету. Багато хто вдається до перебільшення кількості етапів для реалізації проекту. Цього не потрібно робити, трьох етапів достатньо. Ще пам’ятайте про залучення додаткового фінансування: бюджет проекту має містити 2/3 власних коштів, а третина – це «спонсорство», тобто фінансування, яке ви просите. І не бійтеся нарощувати свою впізнаваність, ставайте відомими, інформуйте про свою роботу, співпрацюйте з іншими організаціями.

Далі розбиралися різноманітні кейси, приклади з реального життя, також учасники ставили свої
запитання. Оскільки працівників у місцевих редакціях небагато і одній особі доводиться одночасно і писати матеріали, і займатися поширенням видань, і шукати кошти, я поцікавився:

– Чи не доцільно на базі Центру журналістської солідарності створити своєрідний постійно діючий проектний офіс, де б надавали редакціям консультації, підказували до яких фондів звертатися, як писати звіти тощо?

Владислав Романов відповів так:

– Це вже справа кожного. Якщо так зробити, то це може привести до того що у вас буде професійна група, яка добре розбирається в грантах. Але це може призвести і до того, що ви берете на себе те, що мусять робити інші колеги. Це той самий грантрайтинг – коли люди пишуть гранти під замовлення, я цього не підтримую, але у кожного своя думка.

Запитань до тренера було надзвичайно багато, і зустріч виявилася навіть більш тривалою, ніж планувалося. А це означає, що тренінг був цікавим і актуальним для сьогоднішніх умов, в яких знаходяться медіа. Мені як журналісту-початківцю було також дуже цікаво послухати професіонала своєї справи. Як висновок можу додати, що завдяки таким тренінгам і покращується журналістика, медіа, адже вони навчаються самостійно справлятися з фінансовими проблемами, а це – важливо.