Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
3 травня, у Всесвітній день свободи преси, Дніпровський та Івано-Франківський Центри журналістської солідарності НСЖУ провели спільний захід – «круглий стіл» на тему «Закон «Про медіа» набув чинності: що змінилося». У експертному обговоренні взяли участь представники НСЖУ, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, юристи, редактори видань. Також до зустрічі долучилися викладачі профільних факультетів місцевих вишів.
Про медіа і сучасні реалії
Відкриваючи захід, перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ зазначила, що всесвітній день свободи преси – це один із головних днів на рік, коли ми говоримо про незалежність журналістів. Після повномасштабного вторгнення у медіаспільноти з’явилися нові виклики та нові питання. Частина з них пов’язана з війною, але є й ті, що пов’язані з внутрішніми українськими проблемами. Один з таких викликів – новий закон «Про медіа». НСЖУ отримує багато запитань і побажань щодо тлумачення його положень. Зокрема, що робити редакціям на перших етапах, які є покрокові інструкції.
«НСЖУ не хотіла б, щоб новий закон посилив державний контроль над медіа, призвів до звуження інформаційного поля та цензури. Тому Спілка звертає увагу на невідповідності у законі, вносить пропозиції до Нацради. Ми закликаємо колег долучатися до обговорення та подавати зауваження. Тільки разом зможемо пройти гідно всі випробування», – зазначила Ліна Кущ.
Голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук звернув увагу, що, на жаль, не усі медіа витримують жорсткі умови сьогодення. Закриваються телеканали, перестають виходити газети.
«На Дніпропетровщині 5-6 років тому виходило 35 газет. Нині – всього 16. І ці цифри лише щодо друкованих видань. Ситуація не додає оптимізму. Багато питань і занепокоєння викликав новий закон «Про медіа». Обговорення не припиняється. І сьогодні знову увага прикута до змін, які очікують на медіа. Його юридичну площину вивчають юристи. Я сподіваюся, що законотворці прислухаються і врахують зауваження нашої великої журналістської спільноти. Тож сьогоднішня наша зустріч покликана допомогти розібратися з новаціями», – підкреслив Олексій Ковальчук.
Думка експерта
Як відомо, закон «Про медіа» вступив в силу 31 березня 2023 року. Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області Ігор Маслов звернув увагу, що на даний момент на сайті Нацради розміщено нормативно-правові акти і до 7 травня цього року медіаспільнота може вносити свої зауваження та пропозиції щодо їх положень.
«На 18 травня заплановане засідання Нацради, де будуть затверджуватися перші нормативно-правові акти. Відповідно 19 травня вони будуть опубліковані на сайті і з цієї дати розпочнеться процес ліцензації, переліцензації та реєстрації медіа», – зазначив Ігор Маслов.
За словами експерта, редакціям потрібно звернути увагу на положення саме щодо їхнього медіа. Але є пункти, які стосуються всіх. По-перше, закон збільшує кількість медіа, які підпадають під регулювання. Додалися друковані видання і онлайнмедіа. По-друге, створюється орган співрегулювання всіх видів медіа. Він вирішуватиме гострі питання і напрацьовуватиме статути, кодекси, за якими працюватимуть медіа. І Нацрада, і медіа зможуть звертатися до органу співрегулювання, де вирішуватимуть: порушується закон чи ні.
Юрист про перевірки, штрафи і корупційні ризики
Про новації закону «Про медіа» представникам локальних медіа неодноразово розповідав медіаюрист, адвокат, член Ревізійної комісії НСЖУ, голова Ревізійної комісії Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Сергій Воронський. Цього разу він мав можливість озвучити свої фахові рекомендації та зауваження не лише спілчанам, а й представникам Нацради.
«За новим законом медіа України живуть місяць. Тому дуже рано говорити про регуляторний вплив. Реально оцінити конкретні кейси цього закону ми зможемо десь через рік», – зазначив Сергій Воронський.
Юрист звернув увагу, що плюс цього закону у розширенні поняття медіа. Але є ряд питань, які викликають занепокоєння. Наприклад, посилення ролі Нацради і розширення її повноважень. Це може викликати корупційні ризики.
Окреме питання – це сплата штрафів та перевірки. В Україні головним арбітром завжди виступав суд. Але новий закон регламентує, що медіа повинно сплатити штраф, а вже потім оскаржувати його в суді. Ще експерт звернув увагу на повноваження Нацради щодо проведення перевірок, а також залучення до них представників інших державних органів.
Спонукати медіа до активності
Закони, які раніше регулювали сферу медіа, настільки застаріли, що вони не дозволяли адекватно реагувати на виклики сьогодення. Таку думку під час дискусії висловила Олена Демченко, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області.
«Цей закон дозволить зробити нашу медіасферу більш сучасною. Слугуватиме прогресом, а не регресом. Він спонукає медіа до активності, а не перебувати в очікуванні правил, – переконана Олена Демченко. – За новим законом, Нацрада – це орган, який допомагає і консультує, а не карає. А щоб застосувати якісь санкції до медіа, треба провести кропітку роботу з доказовою базою. На ці моменти я б хотіла звернути увагу і медіа, і експертів».
Тема дійсно викликала жваву дискусію. Експерти одностайні в думці, що роз’яснювальну роботу щодо закону треба проводити ще більш активно. Майданчиком для подібних обговорень і надалі слугуватимуть Центри журналістської солідарності НСЖУ.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
Фото Віктора Качанова.
