Михайло Кочеров: «За новим законом, журналісти як ФОП опинилися в певній невизначеності»

Про плюси та мінуси ФОП для медійників журналісти дізнались під час вебінару «Особливості діяльності журналістів як ФОП», який за запитами журналістів відбувся на цифровій-платформі Національної спілки журналістів України. Організатор вебінару – НСЖУ в партнерстві з Fondation Hirondelle та Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI).

– Наші партнери нині реалізують в Україні потужний проєкт «Підвищення стійкості українських медіа», і в його межах підтримують 18 медіа зі сходу, півдня, інших регіонів, які були чи є прифронтовими; більшість із них – за прямою рекомендацією НСЖУ. Також наші партнери підтримують НСЖУ у дослідженнях медіа-простору, у проведенні освітньо-консультативних заходів, одним з яких є цей вебінар. Адже до нас часто звертаються керівники медіа та журналісти із запитаннями – як зареєструвати ФОП, які переваги це надасть редакції чи журналісту, як це вплине на можливість отримання міжнародних грантів тощо. Також частина редакцій уже працюють як ФОП, і в них теж виникають питання, які потребують відповідей, – зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Спікер вебінару – доктор юридичних наук, адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії IBC Legal Services Михайло Кочеров – звернув увагу, що хоч спрощена система оподаткування існує в Україні давно, однак часто виникають питання щодо нюансів діяльності ФОП у різних галузях. Тож спікер зупинився на питаннях – робота журналістів як ФОП у ракурсі Закону«Про медіа»; розглянув цивільно-правову характеристику роботи ФОП і відміність роботи журналіста-ФОП від роботи у звичній системі трудових відносин тощо.

Тим більше, що низка положень нового Закону «Про медіа» вимагають уваги у тій площині, що він істотно звузив можливості журналістів як ФОП.

За словами Михайла Кочерова, нині викристалізувались такі законодавчі проблеми щодо діяльності журналіста-ФОП:

– законом не передбачено інших відносин медіа з журналістом окрім трудового договору;

– є незрозумілості щодо вимог до журналістського посвідчення: за законом, у ньому має бути зазначений ідентифікатор, який отримує медіа під час реєстрації у медіа-регулятора; тим часом закон не визначає обов’язковою таку реєстрацію, а отже, не зареєстровані медіа можуть працювати, але ідентифікатора не отримають, і відповідно, у посвідченні журналіста зазначити не зможуть;

– як працювати журналісту, який створив своє медіа як ФОП: за формулюванням нового закону, журналіст має знаходитися у трудових відносинах з медіа. Однак ФОП не може сам із собою знаходитися трудових відносинах, бо він самостійний гравець.

Михайло Кочеров звернув увагу на те, що новим Законом «Про медіа» внесено зміни до низки чинних законів які регулюють діяльність медіа, та припинено діяльність низки інших нормативних актів. Один з них – «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», у якому було наведено визначення журналіста засобу масової інформації, як творчого працівника, який діє на підставі або трудових, або інших договірних відносин з редакцією. Зараз же Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» уже не діє.

– У Законі «Про медіа» була, на мій погляд, як юриста, допущена дуже велика помилка. Бо зараз журналіст, згідно з цим законом, а також із Законом «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», визначений лише як творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, тобто який працює на підставі трудового договору. У документі не йдеться про можливість виконання його професійних обов’язків на підставі інших договірних відносин, як то було раніше. Таке формулювання законодавчо істотно звужує можливості журналіста-ФОП у статусі підрядника. Окрім того, за новим законом, статус журналіста медіа підтверджується документом, виданим суб’єктом медіа, у якому має бути зазначено вид медіа, його ідентифікатор у реєстрі суб’єктів у сфері медіа, або найменування професійної чи творчої спілки. Щодо наявності ідентифікатора медіа у журналістському посвідченні – можуть виникнути проблеми, якщо журналіст з незареєстрованого медіа захоче відвідати певний захід чи об’єкт, – зазначив Михайло Кочеров.

Медіаюрист звернув увагу на необхідність отримання офіційних роз’яснень від регулятора щодо цих питань, а також зазначив, що внесення змін до закону є дуже актуальним.

– Треба цю помилку виправити, бо правова невизначеність може надалі створювати проблеми. Тому, на мою думку, буде правильно, якщо ми разом з НСЖУ підготуємо відповідний запит до регулятора з проханням роз’яснити нюанси закону. Але роз’яснення – це не нормативний акт. Тому пропоную, щоб НСЖУ виступила із законодавчою ініціативою з цього питання, аби депутатський корпус усунув на майбутнє проблеми у діяльності журналістів. Бо саме закон є обов’язковим до виконання.

Також під час вебінару журналісти отримали відповіді на низку питань щодо діяльності ФОП: як відкрити ФОП і чи кожен може це зробити онлайн; яку групу та КВЕДи обрати журналістам; як фрілансерам працювати з замовниками; як вести документацію та готувати звіти без бухгалтера; чи можна суміщати офіційне працевлаштування та ФОП тощо. Відповіді на ці запитання будуть опубліковані згодом на сайті НСЖУ.

Про Національну спілку журналістів України

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.

Про мережу Центрів журналістської солідарності

Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.

Про компанію «IBC Legal Services»

«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.

Про ЮНЕСКО

ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Інформаційна служба НСЖУ