Сексуальне насильство під час війни – зброя, яка важко ранить або навіть вбиває

У Дніпрі відбувся тренінг для журналістів і журналісток із належного висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

За дев’ять років війни росії в Україні сексуальне насильство стало методом залякування місцевого населення, розправи з незгодними, ослаблення українського суспільства, інструментом тиску і шантажу. Тема висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), складна, емоційно дуже важка і болюча, та, на жаль, надзвичайно актуальна.

Більшість українських медіа або уникають складних і чутливих тем, або висвітлюють їх у неналежний спосіб. Саме тому Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду доктора Деніса Муквеге проводить для журналістів і журналісток серію тренінгів з теми «Висвітлення сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?». Днями такий відбувся і у Дніпрі.

Чому тема сексуального насильства стає актуальною в умовах війни? Які існують види СНПК? Як розмовляти з потерпілими від сексуального насильства та чому журналістам потрібно дбати про власне ментальне здоров’я, а також які етичні і правові аспекти повинні враховуватись під час роботи з темою?

Із цим журналістам і журналісткам допомагали розібратись правозахисниця, громадянська журналістка, колишня політична ув’язнена, директорка з комунікацій ГО СЕМА Україна, лауреатка Національної правозахисної премії Людмила Гусейнова, перша секретар НСЖУ, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності і різноманітності Ліна Кущ та адвокатка з питань сім’ї та бізнесу, експертка з питань домашнього та сексуального насильства Ірина Моргун.

У світовій спільноті – сексуальне насильство належить до найтяжчих і неприйнятних зі злочинів, які вчиняються до людини проти її волі, та є найбільш травматичним досвідом який переживає постраждалий. Тому що воно може мати значний негативний вплив на фізичне і психологічне здоров’я постраждалих людей.

Як зауважила Людмила Гусейнова, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – це не лише зґвалтування, а й погрози та спроби зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусовий аборт чи стерилізація, тортури сексуального характеру, примусове оголення, примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми, примусове утримання чоловіків та жінок в одному приміщенні. Тобто, усі ці дії, що застосовуються для деморалізації та залякування в умовах воєнних дій.

«Сексуальне насильство може вчинятися проти жінок, чоловіків, дівчат та хлопців. Будь-яка форма СНПК може завдати глибокої психологічної травми, що пов’язана із руйнуванням фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності людини, – додала правозахисниця. – А за відсутності належної професійної допомоги така травма може мати дуже довготривалі негативні наслідки і для постраждалих, і для їхнього оточення».

Громадська організація «СЕМА Україна», яку представляє Людмила Гусейнова, захищає права українських жінок, що пережили полон, тортури і сексуальне насильство на окупованих і прифронтових територіях України.

«Ми встановлюємо зв’язок із постраждалими, щоб запропонувати свою підтримку, зв’язуємось із жінками на деокупованих територіях, приймаємо нових членкинь і членів. Я вважаю себе сильною людиною, до багатьох подій ставлюсь по філософськи. Мій власний досвід – це було, це вже не викреслиш із життя. Але про це треба говорити, адже голоси постраждалих – це зброя, яка покарає злочинців», – наголосила пані Людмила.

Проте, проблеми, які переживають потерпілі, не настільки широко представлені в медійному просторі. І це заважає соціальній інтеграції й поглиблює стигматизацію цих людей. Тут важливою є професійна робота журналіста, який висвітлює тему СНПК.

Як журналістам записувати інтерв’ю з потерпілими від сексуального насильства? Як готуватись до спілкування, що слід продумати і до чого бути готовим? Цьому була присвячена практична частина тренінгу. Учасники у командах виконували завдання за трьома змодельованими ситуаціями. Вони мали зустрітись, налагодити контакт і поспілкуватись із постраждалою. І це виявилось зовсім непросто. Людмила Гусейнова, яка виступила у ролі «потерпілої особи», потім зробила детальний аналіз усіх виступів, вказала колегам на помилки, а також на правильно зроблені акценти.

«Це був дуже цікавий практичний досвід, – поділилась враженнями учасниця тренінгу, журналістка Віолетта Луньова. – Я давно в журналістиці, спілкувалась із багатьма різними людьми і писала не одне інтерв’ю. Втім, тема СНПК доволі складна, і я побачила, що без відповідних знань про те, як спілкуватись із потерпілими, не обійтися. Взагалі журналістам бажано перед тим отримати фахову психологічну консультацію».

На правових аспектах роботи журналістів, які працюють із тематикою СНПК, детально зупинилась юристка Ірина Моргун. Вона нагадала про юридичні правила висвітлення сексуального насильства та юридичну відповідальність медійників, провела практичний розбір кейсу СНПК, висвітленого у медіа.

«Ваша робота з СНПК важлива, адже ви забезпечуєте право на висвітлення та на отримання інформації, – звернулась до учасників тренінгу Ірина Моргун, – Кожен та кожна з вас є важливим гвинтиком у механізмі захисту потерпілих від сексуального насильства. Тож будьте надійним гвинтиком!»

Про належні підходи до створення матеріалів із теми СНПК розповіла перша секретар НСЖУ, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності і різноманітності Ліна Кущ.

«Висвітлюючи цю проблему журналісти повинні думати про наслідки для людини, котра погодилась дати інтерв’ю, – зазначила Ліна Кущ. – Ви маєте розуміти, що для таких людей ви можете бути першими журналістами, яких вони зустрічають вживу і яким вони розповідають про себе. Тому розкажіть їм про себе, поясніть, як виглядатиме матеріал, де він буде опублікований і для якої аудиторії. Під час спілкування уникайте таких запитань, коли людина може відчувати себе винною у чомусь або має виправдовуватись. Не забувайте про те, що слід приділити достатньо часу, щоб вислухати співрозмовницю, щоб вона відчула довіру до вас і мала відчуття контролю та безпеки. Дуже важливо правильно завершити інтерв’ю, не залишити людину із розкритою душею і роз’ятреними ранами».

Учасники тренінгу готуватимуть власні матеріали з висвітлення СНПК. Їм допомагатиме менторка – українська журналістка, учасниця програми професійного захисту «Резиденція в Косові» Людмила Макей.

Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
Фото Віктора Качанова.