Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
«Дах приміщення редакції, зруйнований унаслідок російського обстрілу, нам удалося відновити за сприяння Національної спілки журналістів України. Хоча робити ремонт чи ні – над цим питанням ми доволі довго замислювалися, адже в умовах, коли з українсько-російського прикордоння люди масово виїжджають, незрозуміло, варто видавати газету чи ні», – про це під час круглого столу «Відновлення та забезпечення стійкості медіа на деокупованих та прифронтових територіях», що пройшов у НСЖУ 15 лютого, розповів головний редактор газети «Ворскла» (Велика Писарівка, Сумщина) Олексій Пасюга.
– Отримавши допомогу, ми вирішили працювати й далі, поки зможемо… – каже редактор. – Спілка допомогла нам також отримати грант на навчання від Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) та швейцарської фундації «Ірондель». У той час, як у сусідніх містах закривалися потужні видання, ми вижили. І не просто розвиваємо друковану газету: нас навчили працювати на цифрових платформах. Тож створили сайт, телеграм-канал.
Як пояснив Олексій Пасюга, важливим є поєднання цифрового і друкованого формату. Цифровий формат є більш сучасним і доступним з будь-якого куточка планети, а друкована газета важлива для жителів прикордонних, а отже – прифронтових сіл, де російські телеканали ловляться набагато краще за українські, а в багатьох населених пунктах немає електрики.
– Дякуємо Спілці, партнерам, що про нас пам’ятають. Одна думка про те, що про тебе дбають, додає сил, – сказав Олексій Пасюга.
На жаль, екстрена допомога виданню знадобиться знов: наступного дня після круглого столу, 16 лютого, у Великій Писарівці стався черговий мінометний обстріл, внаслідок якого приміщення видання знов було пошкоджено. На щастя, з людей ніхто не постраждав…
Сергій Томіленко наголошує на особливій важливості регіональної преси для інформування людей у прифронтовій смузі. Фото Антоніни Вишневської / Міністерство культури та інформаційної політики
Перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак, виступаючи на круглому столі, наголосив на важливості доступу населення до достовірної інформації на деокупованих та прифронтових територіях.
– Трагедія, яка з 2014 році відбувається на сході й півдні України, значним чином спричинена відсутністю достовірного і правильного інформування місцевого населення про те, що таке Україна, Українська держава, – сказав Богдан Червак. – Коли російські окупаційні війська вдерлися в нашу країну, то насамперед захоплювали редакції медіа… Окупанти намагаються зробити все можливе і неможливе, щоб перемогти нас не тільки на полі бою, а й у медійному плані. Для цього вони використовують величезні ресурси, залучають свою агентуру, яка діє в Європі, США, фактично, в усьому світі. Тому питання збереження українських медіа одразу стало актуальним. Про це постійно говорить і голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Богдан Червак наголосив на важливості відновлення на прифронтових і деокупованих територіях не лише телебачення, радіо та інтернет-видань, а й газет, які стали видимим фактом повернення Української держави для людей, які пережили окупацію. Він висловив жаль, що лише Держкомтелерадіо і НСЖУ послідовно відстоюють важливість друкованої преси і друкованих видань для сучасної інформаційної політики. Поліпшити ситуацію може вдосконалення комунікації з місцевою владою, яка мала б активніше підтримувати локальну пресу. Також Богдан Червак висловив подяку міжнародним партнерам, які фінансово підтримують українські медіа.
Одним із найбільш потужних міжнародних ініціатив, зосереджених на підтримці українських регіональних медіа, є проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Він впроваджується Фундацією «Hirondelle» (Ірондель) та Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) і фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).
– Від самого початку повномасштабної війни ІRМІ зі своїми партнерами, головний з яких швейцарський Fondation Hirondelle, зосередилися на підтримці регіональних і гіперлокальних медіа в регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії, – зауважує директор програм Інституту регіональної преси та інформації Олексій Солдатенко. – Ключовим фактором для нас є мотивація редакцій для розвитку та змін. На кінець другого року війни донорські організації практично перестали фінансово підтримувати медіа просто для їхнього виживання. Локальним медіа стає дедалі складніше. І не просто через те, що багато громад зруйновано, а самі видання переміщені. Але й через те, що їхні аудиторії більше не локалізовані географічно… Ті місцеві редакції, які це розуміють, вже давно працюють у цифровому форматі. Ми допомагаємо їм вивчати свої аудиторії, щоб розуміти, зокрема, і їхні запити, які теж істотно змінилися за ці два роки… Гранти, які ми даємо, допомагають редакціям зосередитися на розвитку, не думаючи про те, де взяти гроші на ще один місяць роботи.
Медіаексперт, автор досліджень НСЖУ з питань потреб і викликів місцевих газет на шляху до читача, Віталій Голубєв зосередився на дослідженні щодо діяльності «Укрпошти» та стану поштової доставки газет.
– Коли ми провели опитування 130 редакторів, яку оцінку за 10-бальною шкалою вони поставлять якості доставкою газет «Укрпоштою», то середній бал виявився 3,4… – розповів Віталій Голубєв. – «Укрпошта» сьогодні, на жаль, – це не про сервіс. Працівники пошти відкритим текстом пояснюють споживачам, що мають маленькі зарплати, ніхто не хоче йти працювати, люди звільняються, тому в половині віконечок відсутні працівники… Я можу зрозуміти керівника «Укрпошти» Ігоря Смілянського, який мусить вдаватися до непопулярних кроків – підняття тарифів, закриття нерентабельних напрямків тощо. Але слід ставити й інші питання – про компенсацію від держави для фінансування оцих нерентабельних, але дуже необхідних суспільству напрямків. Це як із перевезенням пільговиків у громадському транспорті.
Віталій Голубєв наголосив, що, говорячи про інклюзивне суспільство, держава має подбати про надання повноцінного доступу до всіх можливостей суспільного життя вразливим категоріям: не лише людям з інвалідністю (що важливо), а й користувачам друкованих медіа, які живуть у селах і через вік та інші обмеження не зможуть стати активними користувачами інтернет-сервісів. Особливо це важливо для прифронтових територій, де це питання стає проблемою інформаційної безпеки.
НСЖУ наполягає на створенні дієвого механізму розв’язання питань інформаційної безпеки на рівні робочої групи із залученням представників влади, поштового оператора, видавців, редакторів видань, НСЖУ для пошуку спільного рішення.
«Люди під обстрілами найбільше чекають газет»
Телеоператорка національного телеканалу «Ми – Україна», асистентка Центру журналістської солідарності в Запоріжжі Дар’я Зирянова розповіла про те, що в поїздках у прифронтові міста й села була приємно вражена ставленням місцевих жителів до журналістів.
– Вони дякують нам за те, що ми не забуваємо їх – людей, які живуть у зруйнованих будинках та підвалах, без води, світла, опалення, мобільного зв’язку, – розповіла Дар’я. – У цих населених пунктах єдиний реальний спосіб отримати людям інформацію – це піти в пункт незламності, щоб подивитися «Єдиний марафон» або зателефонувати звідти родичам… Але люди кажуть, що найбільше чекають на газети. Кожна газета, яка потрапляє їм у руки, стає скарбом. Адже газету можна почитати й дома, не виходячи в пункт незламності й не піддаючи себе додатковій небезпеці. За допомогою НСЖУ і міжнародних партнерів редакторки Світлана Карпенко з Оріхова і Тетяна Велика з Гуляйполя змогли відновити вихід своїх газет, колишніх «районок» «Трудова слава» і «Голос Гуляйпілля». Це був просто нереальний прорив!
Зокрема, як наголосила Дар’я, «Трудову славу» читають у 54 населених пунктах колишньої Оріхівської громади, яка стала фронтовою. Всі ці населені пункти щодня обстрілюють, але завдяки «Трудовій славі» їхні мешканці мають доступ до правдивої інформації. Не в кращому стані й Гуляйпільська громада, частина з якої окупована. На вільній території громади читачі отримують «Голос Гуляйпілля» завдяки героїчній праці працівників і працівниць «Укрпошти».
Дар’я Зирянова подякувала НСЖУ і її міжнародним партнерам за надання фінансової, психологічної, технічної, безпекової підтримки насамперед місцевим виданням. Вона закликала не припиняти цю підтримку.
– В Україні, а особливо – в прифронтових регіонах – поступово закриваються не лише друковані газети, але й сайти. Працівників скорочують, – наголосила, виступаючи на круглому столі, журналістка-фрілансерка з Запоріжжя Ольга Боглевська. – Тому дуже велику роль відіграють Центри журналістської солідарності. Я – постійна користувачка послуг запорізького центру. Це дає мені вагому підтримку – як психологічну, так і організаційну: сюди можна щодня прийти попрацювати в комфортних умовах за комп’ютером, скористатися інтернетом, поспілкуватися з колегами. Це – зручне робоче місце для людей, які з різних причин не можуть працювати в редакції або вдома. Також у нашому центрі багато заходів для людей, що виїхали з окупованих територій, втративши все. А в центрі розуміють твої проблеми й готові підтримати, пригостити кавою, допомогти написати грантову заявку, встановити контакт із колегами в Києві, інших містах.
Головна редакторка видання «Кавун.City» з Херсона Євгенія Вірлич розповіла, що в період окупації міста в журналістів видання з’явилося звертання до підписників та читачів «херсонечки».
– Зараз, коли ми релокувалися, ми у виборі позиціонування свого видання. Ми не знаємо, чи повернемося додому. Водночас, залишаємося виданням з Херсона… Крім того, до війни ми, «Кавун.City», позиціонували себе як видання «свіже, соковите» – про туризм, розваги тощо. З початком війни актуальними стали новини. А зараз з’явилися видання, які спеціалізуються саме на новинах. Тож ми маємо показувати себе вже не як новинарі, а продукувати якийсь інший контент. Тепер ми, напевне, частково повернемося до довоєнного формату і, можливо, станемо виданням «про Херсон в будь-якій частині світу», а не лише про «Херсон на мапі». Ми приділяємо багато уваги спростуванню фейків, які поширюють росіяни. Крім того, нас тривожить знищення окупантами української ідентичності, українських пам’яток, – розповіла Євгенія Вірлич.
Участь у круглому столі взяли також журналісти, керівники медіа із прифронтових територій – координаторки Центрів журналістської солідарності в Дніпрі та Харкові Наталія Назарова і Ганна Черненко, секретар НСЖУ, журналіст «Крим.Реалії» Микола Семена, медіаексперт з безпеки, представник британської фундації «Justice for Journalists Foundation» Сергій Гузь, редактор газети «Рідне місто» з Мирнограда на Донеччині Максим Забєля, редактор газети «Перемога» з Краснопілля на Сумщині Олександр Моцний.
Підсумовуючи обговорення, голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив на тому, що до роботи медіа не можна ставитися як тільки до бізнесу, адже від них залежить доступ українців до інформації.
– Не буде медіа – суспільство відчуватиме інформаційний голод, що може призвести до соціального напруження або до пошуку інформації деінде. Водночас, в самих редакціях мають вестись постійні дискусії про дотримання професійних стандартів, про підготовку якісних матеріалів та про ефективну трансформацію економічної моделі і технологічний розвиток, – сказав Сергій Томіленко.
У Національній спілці журналістів України обіцяють, що Спілка постійно лобіюватиме увагу влади та міжнародних донорів до регіональних медіа і водночас сприятиме обміну успішним досвідом з метою посилення стійкості українського медіасектора.
Круглий стіл проведено Національною спілкою журналістів України за підтримки проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Hirondelle» (Ірондель) та Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) і фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).
