
Днями у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ було організовано тренінг, який провели представники громадської організації «Правозахисна група «СІЧ». Досвідчені медійники, викладачі профільних факультетів, студенти разом з експертами говорили про коректне висвітлення в журналістських матеріалах теми полонених.
Подібні тренінги стали традиційними – для того, щоб медійники вели якісну комунікацію, писали достовірні матеріали і не нашкодили своєю інформацією тим, на кого так чекають вдома. Цього разу зосередилися на чутливій темі полону. У російській неволі нині перебувають тисячі українців. Не лише військові, а й цивільні, які опинилися у в’язницях через свої переконання, погляди, а інколи і звичайне свавілля росіян.
За словами експерток «Правозахисної групи «СІЧ» Наталії Кожиної та Ксенії Онищенко, полон захисників описаний в різних міжнародних актах. Щодо цивільних осіб ситуація інша. Вони захищені міжнародним правом. Але ворог на це не зважає. Тому, перш ніж писати про цивільну особу, яка перебуває у полоні, потрібно звернутися до профільних установ для перевірки відомих вам фактів.
Пам’ятайте: оприлюднення неперевіреної інформації може зашкодити не тільки військовим, а й цивільним.
– Статус цивільних осіб може змінюватися протягом часу перебування в російській неволі. Наприклад, особа може бути незаконно (свавільно) затриманою, а пізніше набути статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Це обумовлено характером протиправних дій окупантів, які характеризуються певною тривалістю в часі. Для правової оцінки цих явищ правозахисники використовують відповідну термінологію. Розібратися з термінами варто і медійникам. Це потрібно, щоб зміст вашої статті чи новини був зрозумілий не тільки українцям, а й світові, – зауважили експертки.
Правозахисниці дали низку рекомендацій щодо висвітлення цієї чутливої теми у медіа:
– Будь-який журналістський матеріал, пов’язаний з українськими полоненими, привертає увагу суспільства. Усвідомте свою відповідальність і не завдайте шкоди. Верифікуйте інформацію перед тим, як її поширити. Зверніться для цього до профільних служб та відомств.
– Не поширюйте матеріали від «особистих джерел». Ця інформація може бути резонансною, але не правдивою. Дотримуйтесь «режиму тиші».
– Розберіться із термінологією. У міжнародному праві не існує такого поняття як «цивільний полонений». Скористайтеся Пам’яткою щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі. Вона допоможе зробити ваш матеріал зрозумілий для світової спільноти.
– Не пишіть у своїй статті про «політичні погляди», «місце служби», «сферу діяльності», «рідних людей» цивільного полоненого. Ворог слідкує за українським інформаційним простором. Подібні дані про громадянина можуть викликати прискіпливе ставлення росіян. Відповідно – зашкодити процесу обміну або й взагалі загрожувати життю.
– Що стосується військових полонених, то не розповсюджуйте інформацію про їхні позивні, військову частину, місце дислокації підрозділу, військову спеціальність.
– Намагайтеся не використовувати у статтях фото рідних та близьких полоненого, навіть якщо люди дають на це згоду. Краще уточніть доречність таких ілюстрацій у профільних інституцій.
– Робіть посилання на першоджерело. Заголовки мають бути зрозумілими. Тема полону занадто чутлива для нашого суспільства. Пишіть не заради кліків, пишіть заради об’єктивного інформування.
– Медійники мають усвідомити головне правило: ви збираєте факти та свідчення, інформуєте суспільство, фіксуєте воєнні злочини. Пошуком зниклих безвісти чи визволенням полонених займаються профільні служби і робота журналістів не повинна жодним чином цьому зашкодити.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів