• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)
  • Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу
  • У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова
  • Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів
  • Атака на Павлоград: знищено авто директора телерадіокомпанії та робоче обладнання
  • Російський удар пошкодив кореспондентський пункт Суспільного у Кривому Розі
  • Газета «Наше місто» відзначає 35-річний ювілей
  • Пересилання російськомовних книг у міжнародних поштових відправленнях заборонено: роз’яснення Держкомтелерадіо
  • «Не вигорати, а відновлюватися»: як ЦЖС допомагають медійникам долати стрес і зберігати ресурс
  • Сергій Томіленко: досвід Центрів журналістської солідарності України сьогодні переймають за кордоном
Головна/новини/Голос, що не стихає: Олександр Шульга – журналіст, який тримає стрій

Голос, що не стихає: Олександр Шульга – журналіст, який тримає стрій

18.07.2025 новини, новини ДОО НСЖУ Коментарі Вимкнено до Голос, що не стихає: Олександр Шульга – журналіст, який тримає стрій 260 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

На війні голос стихає. День за днем його рівень децибел знижується, поки гучність власних думок зростає. Страх, ненависть, відчай. Здається, що усього емоційного спектру, на який тільки здатна людина, не вистачить, щоб передати це відчуття. Але є люди, для яких мовчання – не варіант. Для яких це – особистісна поразка.

Якщо тільки уявити: просторий степ, у небі десятки дронів, під ногами земля, яка ще пам’ятає артилерійські залпи. А десь поруч, у підрозділі, серед камуфляжу і карт патронів – чоловік із фотоапаратом. Не воєнкор. Не заблукавший перехожий. Він тут не в гостях. Він – частина цього світу. Частина армії. І водночас частина журналістської спільноти.

Це – Олександр Шульга. Людина, яка перейшла із редакційного офісу до армійського бліндажу. Яка не проміняла професію, а взяла її з собою на війну. Яка знає ціну тиші. І ціну слова.

У мирному житті – багаторічний член Національної спілки журналістів України, автор численних публікацій та кебетних текстів. До 24 лютого 2022 року він працював у медіа, аналізував суспільні процеси і писав про це у своєму блозі – ще до повномасштабного вторгнення був людиною, яка «бачить глибше». А тепер – і відчуває гостріше, бо ця війна зробила кожне слово ціннішим. З того лютневого ранку, коли ворог цинічно і підступно ступив на рідну неньку Україну, серце Олександра не дозволило йому залишитися осторонь, і він зробив для себе вибір – захищати не лише словом, а й дією. Він пішов добровольцем, попри вік та можливість «відсидітись».

«Зрештою, це був навіть не вибір – а відповідальність перед собою», – згадує він.

Фото із особистого архіву Олександра Шульги

Сьогодні Олександр Шульга служить у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Почавши свою діяльність тут на посаді стрільця, нині – сержант-менеджер відділення рекрутингу. Водночас голос, камера і совість. Його фронт знову став не лише фізичним, а й інформаційним. Бо навіть на передовій він залишився тим, ким був завжди – журналістом, який не мовчить.

«Коли ми заходили в деокуповане село, всі думали, як зачистити позицію. А я – як зафіксувати ракурс. Це не професійна деформація. Це сутність. Журналістику ніяка війна з тебе не витравить, якщо вона у тебе в генах», – усміхається.

Навіть у бліндажах, окопах і під обстрілами він знаходить можливість фіксувати моменти життя армії: світлини, короткі роздуми, фрази побратимів. Більшою мірою не для архіву – для пам’яті. Щоб після перемоги були історії не лише про танки, а й про серця. Частину з цього вже публікують колеги.

«Упродовж Великої війни мені, як військовослужбовцю, пощастило також бути учасником кількох інтерв’ю, які проводили колеги-дніпряни. Обов’язково мушу згадати ім’я своєї колежанки, талановитої радіожурналістки та просто чудової людини Тетяни Верби з Павлограда. Вона є тим міцним ланцюгом, який не дає мені відірватися від світу журналістики і кола медійників», – говорить Олександр.

А частина зібраного ще чекає свого часу. Утім, головне – він не замикається у собі. Навпаки: його голос через журналістське слово звучить як ніколи чітко. І завдяки цьому голосу ми чуємо те, що зазвичай залишалося поза кадром: емоції солдата, якого не вбила страшна рутина, і професіонала, що не розчинився у побуті війни. Його тексти – глибокі, іноді різкі, чесні до кісток. І з кожного рядка – тиха сила. Та сама, яку в тилу часто не помічають.

Сьогодні він робить те, що добре вміє: допомагає іншим побачити в собі силу. Його місія як рекрутера – не просто набрати щонайбільшу кількість людей. Його мета – знайти стійку мотивацію у кожному. Впізнати страх і трансформувати його в рішучість. І в цьому допомагає його журналістське минуле.

Олександр каже, що саме журналістика навчила його головному: вмінню слухати і відчувати контекст. Коли приходять новачки, він одразу розуміє, хто прийшов з переконанням, а хто – із сумнівом. І це не є така вже й велика проблема, бо з правильними словами можна дати впевненість таку, що витримує навіть війну.

«Мій досвід показує, що лише вмотивований боєць демонструє успіх. А мотивація є тоді, коли твоя робота відповідає твоєму цивільному досвіду, знанням і навичкам, – запевняє. – Тоді ти просто кайфуєш. Навіть в умовах війни».

Саме тому зв’язок із журналістською спільнотою він цінує не менше за каску чи бронежилет. Бо іноді просте розуміння, що ти не зник, що тебе читають, що твоє ім’я ще лунає в етері – рятує не гірше за укриття.

«Навіть коли ти в окопі – важливо знати, що про тебе не забули. Що хтось там, у тилу, пам’ятає твоє ім’я не лише на бейджику, а й у серці».

Фото з фейсбук-сторінки Олександра Шульги

Він ніколи не був відірваний від професійної спільноти. Олександр активно співпрацює з обласною Спілкою, із Дніпровським центром журналістської солідарності – людьми, які тримають інформаційний тил для сотень журналістів. Підтримують, передають амуніцію, проводять навчання, організовують допомогу. Для Шульги – це спільнота, яка не дала розсипатися. Родина. Там, де завжди зрозуміють. Там, де журналіст не втрачає обличчя, навіть коли його не видно за шоломом. І саме завдяки медійній солідарності, завдяки роботі Центру журналісти, які нині на передовій, тримають зв’язок із професією, мають всебічну підтримку.

Для Олександра такий зв’язок – не просто формальність. Це справжня опора.

«Шкодую, що поки не маю змоги зустрічатися зі своїми колегами офлайн… Але наразі маю найтісніший зв’язок із координаторкою Центру Наталею Назаровою. Хочу подякувати їй, Голові обласної організації НСЖУ Олексієві Ковальчуку, Світлані Іотовій, відповідальному секретареві, за потужну співпрацю, – говорить пан Олександр. – Коли ти знаєш, що за твоєю спиною є потужна спільнота, – ти не можеш зрадити ні її, ні собі!»

Саме за сприяння команди обласної журналістської організації НСЖУ в його підрозділі вдалося провести кілька сильних інформаційних кампаній, зокрема, щодо мобілізації. І це – реальні новобранці, які прийшли, переглянувши відео чи прочитавши текст.

Олександр Шульга знає, що після перемоги повернеться до слова. Або ні. Але слово точно повернеться до нього. Це уже його місія – бути голосом. Стати мостом між тими, хто тримає небо, і тими, хто читає про війну в тиші власної домівки.

«Інших варіантів, окрім роботи у галузі журналістики, я для себе не розглядаю. Напевно, зміняться форми, теми і фокуси. Хай там що, а медійник із мене нікуди не подінеться.»

Ця історія про те, що нас тримає. Слово. Віра. Спільнота. Історія Олександра Шульги. Журналіста, який тримає стрій. Той, хто не відклав слово заради зброї, а зробив з них симфонію опору.

Прочитай. Підтримай. Поширюй. Бо слова мають силу.

Матеріал підготували Альбіна Прищеп та Єлизавета Безкровна,
студентки 2 курсу спеціальності «Журналістика»
Університету митної справи та фінансів

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Міткиінформаційний фронт війна в Україні Дніпровський Центр журналістської солідарності журналіст на фронті журналіст у ЗСУ журналістика під обстрілами медіа і армія медійник на війні мобілізаційна кампанія мотивація військових Національна спілка журналістів україни НСЖУ Олександр Шульга сила слова студентки-практикантки територіальна оборона

Попередні Коворкінг Дніпровського центру журналістської солідарності: зручний робочий простір для журналістів
Вперед «Мобілізація і бронювання журналістів: колеги, не чекайте до останнього!» – Володимир Данилюк

Схожі записи

Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)

4 години пройшло

Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу

1 день пройшло

У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова

1 день пройшло

Зверніть увагу

Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Чи може журналіст прийняти чашку кави від політика, …



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    16  вересня – РИЖКОВ Вадим Дмитрович

    18  вересня – ДУБИНА Артем Володимирович

    20 вересня – ЧЕРНЯВСЬКИЙ Сергій Володимирович

    СКИДАНОВ Володимир Георгійович

     

    З Днем народження!

    14 вересня – ГЕРАСИМЕНКО Людмила Василівна

    15 вересня – ЄФРЕМОВА Людмила Миколаївна

    КОРЧЕВСЬКА Марина Володимирівна

    17 вересня – БРОЙТМАН Леонід Григорович

    ДАЩУК Олена Вікторівна

    ПОНОМАР Ольга Анатоліївна

    ЧЕРНИХ Ліна Сергіївна

    18 вересня  – АНДРЮЩЕНКО Наталія Анатоліївна

    ВІННІЧЕНКО Іван Юрійович

    КРАВЧЕНКО Олександра Григорівна

    19 вересня  – ДОЦЕНКО Аліна Сергіївна

    ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна

    20 вересня – ДАНИЛОВ Кирило Феліксович

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)

    4 години пройшло
  • Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу

    1 день пройшло
  • У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова

    1 день пройшло
  • Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів

    1 день пройшло
  • Атака на Павлоград: знищено авто директора телерадіокомпанії та робоче обладнання

    4 дні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

На Дніпропетровщині винесли більшість вироків у справах шахрайських кол-центрів

Дніпропетровщина стала регіоном із найбільшою кількістю судових вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. Із 18 таких рішень, винесених в Україні від початку повномасштабного вторгнення, 10 припадають саме на суди ...

Історія без підручника: у Дніпрі для дітей провели інтерактивну подорож

У Дніпрі для дітей влаштували подорож у минуле міста — від історії Старої Самарі та Богородицької фортеці до маловідомих фактів про Придніпров’я. ...

Береги водойм на Дніпропетровщині захоплюють нові види рослин

У природних екосистемах Дніпропетровщини дедалі частіше з’являються види, які раніше не були характерними для регіону. Особливо помітні такі зміни поблизу водойм, де чужорідні рослини швидко займають мілководдя та прибережні ділянки. ...

У Дніпрі чотирилапі учасники стали головними героями сімейного фестивалю (Фото)

У Дніпрі чотирилапі на один день приміряли козацькі образи, долали смуги перешкод, демонстрували модні костюми та разом із господарями виконували різноманітні завдання. ...

У Дніпропетровській області переглянули питання комендантської години

На Дніпропетровщині комендантську годину вирішили залишити без змін. Таке рішення ухвалили під час засідання Ради оборони області, де військові, правоохоронці та представники екстрених служб розглянули питання безпеки цивільного населення. ...

Врятовані від обстрілів поні отримали новий дім на Дніпропетровщині

Шість шетландських поні на Дніпропетровщині пережили вже дві евакуації через наближення бойових дій. Орлик, Воронна, Галька, Валька, Мерлін та Япончик спочатку залишили небезпечну Синельниківщину, згодом були змушені виїхати і з ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.