Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
З 1 січня 2026 року Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення працюватиме дещо по іншому – повертаються повноваження, які комітет мав до 2019 року. Про це повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, виступаючи під час круглого столу та форуму, що відбувся 25 листопада у Києві в межах проєкту «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією». До заходу долучились редакції з 20 громад, найбільш наближених до фронту, тож новації в роботі профільного комітету та пропозиції щодо співпраці з регіональними медіа були досить актуальними.
В ексклюзивному коментарі інформаційній службі НСЖУ Олег Наливайко розповів детальніше про те, що з 1 січня зміниться у роботі регулятора.
– Коли було створене Міністерство інформаційної політики, то і Іномовлення, і Укрінформ перейшли від нас до сфери управління Міністерства інформаційної політики, і, зі зміною його назви – відповідно, до Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Але тепер, як ви знаєте, змінилася назва міністерства – тепер це Міністерство культури, то ж відбулися зміни в положенні, і стратегічні комунікації будуть координуватися Держкомтелерадіо.
Також дуже важлива проблема для закордонної журналістської спільноти – це те, що кореспонденти, які прибувають в Україну, на жаль, зараз не можуть оформити офіційну довідку на працевлаштування. Через різні причини цією проблематикою зайнялося Міністерство реінтеграції. Відповідно, вони не можуть після змін, які відбулись, цю функцію виконувати, тож робота з закордонними кореспондентами переходить теж до Держкомтелерадіо.
Також до наших завдань належатиме все, що пов’язане з моніторингом сайтів органів центральної виконавчої влади і регіональної влади. Ми це будемо моніторити, робити певні висновки, здійснюювати певне методичне забезпечення тощо. Тобто те, що колись називалося «єдиний голос».
До сфери управління Держкомтелерадіо також входитиме мультимедійна платформа Іномовлення, Українформ і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Оце такі ключові позиції.
– Щодо фінансування мультимедійної платформи – чи є кошти на її діяльніть?
– Так, до нас переходять дві бюджетні програми. Одна програма – це та, яка забезпечує стратегічні комунікації, яка була у Мінкульту. Друга бюджетна програма включає Іномовлення та Укрінформ.
Зараз якраз ідуть обговорення всіх цифр фінансування, я впевнений, що там буде абсолютно адекватна цифра, яка дозволить колективам спокійно працювати в наступному році.
Також, за словами Олега Наливайка у виступі на форумі, йдеться про системну співпрацю з Міністерством культури, з НСЖУ на іншими партнерами там, де потрібна синергія зусиль. Він також розповів, що нині є ініціатива, у співпраці зі Спілкою, щодо видання книг з прифронтових територій.
– Цілий ряд видавництв готові взяти за цю роботу, у представників районних, прифронтових газет є дуже важливий матеріал. Тож ми могли б зорганізувати друк таких книг, – сказав голова Держкомтелерадіо.
Він детальніше розповів про ініціативу відкриття газетної лінії в ексклюзивному коментарі.
– Це треба було зробити ще 10-15 років тому, коли відбувалася реформа друкованих ЗМІ. Саме тоді треба було відкрити таку друкарню, надати через неї державну підтримку, допомогу всім виданням і таким чином розвиватися. Ми ще перед карантином і перед війною домовлялись із німецькими партнерами, вони мали поставити на одне з наших поліграфічних підприємств цю лінію. Але поки йшли перемовини, почалась війна, і не було можливості це продовжувати. Вся газетна лінія дозволить не тільки підтримувати місцеву пресу, а й виконувати комерційні завдання. Як тільки ми з партнерами домовимося, буде розміщена грантова лінія, яка дозволятиме виготовляти найрізноманітнішу друковану продукцію.
Це буде реальна допомога газетам, бо навіть зараз, спілкуючись із колегами-редакторами, я бачу такі запити. Одне з питань, які задають редактори, і ключове – це взаємодія з Укрпоштою, а друге – це друк. Бо таким чином держава може отримати механізм – як продотувати папір, поліграфію. Це досить значна складова в бюджеті кожної газети.
Голова Держкомтелерадіо звернув увагу на те, що люди довіряють новинам, опублікованим у друкованих медіа. І розповів про те, як за короткий період вдалося відновити інформаційний простір в Ізюмі, коли наші війська звільнили територію.
– Після наради з цього приводу я зателефонував Костянтину Григоренку, редактору газети «Обрії Ізюмщини», який запевнив, що за тиждень видання прийде до людей. Це було реалізовано, і газета стала головним інформаційним носієм після звільнення Ізюма від окупантів.
Також Олег Наливайко зазначив, що Суспільне мовлення дуже активно працює над збором матеріалів про військові злочини Російської Федерації. На сьогодні регіональними структурами підготовлено і передано до Генпрокуратури 2400 матеріалів. Це дуже важлива робота. Суспільне мовлення, за словами Олега Наливайка, зацікавлене у співпраці з локальними медіа, насамперед – прифронтових громад. І порадив звернути на це увагу медійникам, які готові співпрацювати з Суспільним мовленням, тим більше, що новини «Суспільного» щотижня переглядають 35% читачів і глядачів, а 80% їм довіряють.
А що виграють від співпраці місцеві газети? На це запитання Олег Наливайко відповів:
– Мало того, що це будуть додаткові джерела інформації, це будуть саме ті джерела, яким довіряють і які найлегше впишуться у високі стандарти Суспільного. Для місцевих медіа насамперед – це фінансування завдань, які вони виконуватимуть, тож це також – можливість підтримати ту чи іншу редакцію районної газети. А ще – у Суспільного разом з нами є багато грантових проєктів, над якими працюємо з партнерами. Ми шукаємо додаткове фінансування, я думаю, що ми знайшли б грантовий проєкт, який би допоміг підтримати друковані видання, які працюють із Суспільним.
Кого цікавить така співпраця – на сайті Суспільного часто є оголошення – де вони шукають медійників, насамперед у тергромадах. Ще один варіант – це коли керівники Суспільного самі звертаються до нас, чи до спілчанських організацій у регіонах, особливо у прифронтовій зоні. Я думаю, що це шанс для журналістів, які готові до такої співпраці.
Голова Держкомтелерадіо також наголосив на важливості підтримки газет, у якій журналістська солідарність є просто фантастичною.
– Я минулого тижня працював у Дніпрі, де Суспільний мовник і видавництво «Зоря» зазанали ворожої атаки, майже 15 ударів. Дивом ніхто з людей не постраждав. Найбільша студія в Україні, а може, і в Східній Європі, наша гордість, студія Суспільного фактично знищена і не підлягає відновленню. Ми шукаємо інше місце для Суспільного мовника, куди можна було б переїхати. Також недавно на іншій локації у Дніпрі було розміщено обласну організацію НСЖУ, деякі газети, було обладнано все так, щоб там було тепло, світло, щоб можна було працювати. Але й туди дійшла вибухова хвиля. Однак я побачив також, що таке журналістська солідарність. Спілка журналістів підтримала колег. Запропонували передати ноутбук, інше обладнання. На такій солідарності наша журналістика і тримається.
Інна Косянчук, фото Лариси Портянко
Джерело: сайт НСЖУ
