Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Звіт ЮНЕСКО про глобальні тенденції у свободі вираження та журналістики вказує на історичне зниження свободи вираження у світі на 10% у період з 2012 по 2024 роки.
Ця тенденція є наслідком тривожного зростання самоцензури серед журналістів та нападів, з якими вони стикаються – як у реальному житті, так і в мережі. PR Звіт про світові тенденції Shutterstock 12 грудня 2025 року Останнє оновлення: 15 грудня 2025 року.
– Свобода слова та інформації – це не опція, а умова тривалого миру. Зіштовхуючись з історичним регресом, ми повинні діяти разом, щоб захистити та відстояти право кожного мислити, писати та інформувати. ЮНЕСКО продовжуватиме очолювати глобальні зусилля для зміцнення плюралізму та забезпечення того, щоб різноманітність не лише охоронялася, але й активно розвивалася, – наголошує Генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані.
Світові тенденції у свободі слова та розвитку медіа, 2022-2025» виявляє 10% зниження свободи слова в усьому світі з 2012 року – рівень, якого не спостерігалося десятиліттями. Автори звіту б’ють на сполох, що в той самий період самоцензура значно зросла серед журналістів, підвищившись на 63%, зі швидкістю близько 5% на рік.
Кількість нападів на журналістів зростає
Протягом звітного періоду (2022-2025) 186 журналістів було вбито під час висвітлення воєн та зон конфліктів – збільшення на 67% порівняно з попереднім звітним періодом (2018-2021). Лише у 2025 році було вбито 93 журналісти, з них 60 були вбиті у зонах конфліктів. Попри міжнародні зобов’язання покінчити з безкарністю за вбивства журналістів, підзвітність залишається рідкісною. Хоча досягнуто скромного прогресу – рівень безкарності знизився з 95% у 2012 році до 85% у 2024 році – більшість винних все ще залишаються непокараними. Сьогодні журналісти стикаються з широким спектром нападів – фізичних, цифрових, юридичних та загроз, які змушують їх покидати свої домівки. З 2018 року понад 900 журналістів у Латинській Америці та Карибському басейні були змушені піти у вигнання. З підвищеним ризиком стикаються екологічні репортери. ЮНЕСКО зафіксувала 749 нападів у період з 2009 року по 2023 рік на журналістів, які висвітлюють екологічні питання. Вказуючи на різке зростання випадків в останні роки.
Онлайн-переслідування журналістів – особливо спрямоване на жінок – різко зросло в усьому світі.
Нове дослідження, проведене Міжнародним центром журналістів (ICFJ) для ООН-Жінки у партнерстві з ЮНЕСКО, виявило, що 75 відсотків жінок-журналісток та медіапрацівниць зазнали онлайн-насильства під час виконання своїх обов’язків у 2025 році проти 73 відсотків у 2020 році.
Позитивні тенденції
Попри серйозність глобального зниження свободи слова, досягається і значний прогрес. Між 2020 та 2025 роками 1,5 мільярда людей отримали доступ до соціальних медіа та платформ обміну повідомленнями, розширюючи можливості для громадянської участі в усьому світі. Колаборативна журналістика розслідувань набрала обертів протягом цього періоду, що призвело до збільшення кількості важливих транскордонних розслідувань. Підрозділи з перевірки фактів розширюються в багатьох медіаорганізаціях. А закони, що визнають громадські медіа, зростають у всьому світі, допомагаючи захистити життєво важливе джерело надійної місцевої інформації.
Запропоновані рішення
Звіт представляє тривожну картину, але він також викладає практичні рішення, які держави-члени можуть впровадити, щоб допомогти повернути цю хвилю назад.
1. До держав, членів ЮНЕСКО, звучить заклик захищати та інвестувати в журналістику з метою сприяння мирним суспільствам. Захист вільної, незалежної журналістики має визнаватися пріоритетом.
2. Прозорість у цифровій сфері: у глобалізованому, онлайн-інформаційному середовищі ЮНЕСКО виступає за співпрацю між усіма учасниками для забезпечення прозорого доступу до інформації, сприяння підзвітності та надання користувачам можливості робити усвідомлений вибір. У 2023 році були опубліковані Глобальні настанови щодо управління цифровими платформами, сформовані учасниками з понад 130 країн. Відтоді організація допомогла державам-членам зміцнити їхні незалежні регуляторні органи для практичного застосування в усіх регіонах світу.
3. Медіа та інформаційна грамотність: навчання громадян критично взаємодіяти з інформацією та безпечно орієнтуватися на платформах соціальних медіа є важливим для побудови більшої довіри до сучасної інформаційної екосистеми. ЮНЕСКО навчила понад 10 500 творців контенту з понад 150 країн для побудови довіри аудиторії та етичного формування громадської думки, а також створення залученого контенту для просування медіа та інформаційної грамотності. Звіт «Світові тенденції у сфері свободі слова та розвитку медіа» публікується ЮНЕСКО кожні чотири роки. Видання 2022-2025 «Журналістика: формування світу в мирі» базується на внесках, ідеях та статистиці, що надали понад 100 експертів у сфері свободи слова та розвитку медіа, а також отриманих із сотень академічних та інституційних джерел. Це єдиний глобальний звіт, який аналізує тенденції у сфері свободи слова та журналістиці протягом багаторічного періоду. Більшість даних було зібрано між січнем 2022 та груднем 2025 року.
Про ЮНЕСКО
Налічуючи 194 держави-члени, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури сприяє миру та безпеці шляхом керівництва багатосторонньою співпрацею в галузі освіти, науки, культури, комунікації та інформації. Зі штаб-квартирою в Парижі, ЮНЕСКО має офіси в 54 країнах та налічує понад 2300 співробітників. ЮНЕСКО наглядає за понад 2000 об’єктами всесвітньої спадщини, біосферними заповідниками та глобальними геопарками; мережами творчих, навчальних, інклюзивних та сталих міст; та понад 13 000 асоційованих шкіл, університетських кафедр, навчальних та дослідницьких закладів із глобальною мережею з 200 національних комісій. Її Генеральним директором є Халед Ель-Енані. «Оскільки війни починаються в умах людей, саме в умах людей повинні бути зведені оборонні споруди миру» — Статут ЮНЕСКО, 1945. Більше інформації: www.unesco.org
