«Ми працюємо у режимі гарячої лінії»: інтерв’ю з координаторкою Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталею Назаровою

Як працюють журналісти в умовах постійної небезпеки, втрат і виснаження? Про це – в інтерв’ю канадського журналіста Скотта Дугласа Джейкобсена із координаторкою Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталею Назаровою.

Скотт Джейкобсен – засновник і головний редактор проєкту In-Sight: Interviews, автор численних публікацій для міжнародних платформ. Він є членом «Репортерів без кордонів» і регулярно записує інтерв’ю з українськими експертами, дипломатами та громадськими діячами для світової аудиторії.

Розмова відбулася під час візиту журналіста до Дніпра, де він побував у Центрі журналістської солідарності, поспілкувався з медійниками та ознайомився з їхньою роботою в умовах війни.

*   *   *

Наталя Назарова про підтримку фронтової журналістики у Дніпрі

Наталя Назарова – українська журналістка, яка координує роботу Центру журналістської солідарності Національної спілки журналістів України у Дніпрі. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона працювала з колегами, підтримуючи журналістів, які постраждали від війни, зокрема вимушено переміщених та тих, чиї будинки чи робочі місця були пошкоджені. Її робота включає також допомогу в організації навчання, підтримку та координацію для працівників ЗМІ, які працюють у воєнних умовах у Дніпрі та його околицях.

У цьому інтерв’ю Скотт Дуглас Якобсен розмовляє з Наталею Назаровою про роботу Центру журналістської солідарності у Дніпрі з підтримки українських ЗМІ під час повномасштабного вторгнення Росії. Назарова розповідає про екстрену допомогу, переїзди редакцій, міжнародну допомогу, грантове навчання та підтримку ментального здоров’я журналістів, які стикаються з обстрілами, переміщенням та виснаженням. У розмові підкреслюється стійкість місцевих ЗМІ, продовження видання фронтових газет та психологічні витрати, пов’язані з підтримкою незалежної журналістики в умовах воєнного часу.

Скотт Дуглас Якобсен: Які ваші потреби як центру солідарності в Дніпрі? Чи відрізняються ці потреби від потреб міст, розташованих далі від лінії фронту? Що змінилося влітку 2022 року, коли деякі журналісти почали повертатися із західної України?

Наталя Назарова: Після початку повномасштабної війни багато журналістів зі сходу України проїхали через Дніпро. Ми були на передовій. Люди питали, де зупинитися, куди їхати далі, де знайти підтримку. Хтось поїхав до Івано-Франківська чи Львова, а хтось пізніше повернувся. У нас були журналісти з Харкова, які спочатку зупинилися в Дніпрі, а потім, коли ситуація стабілізувалася, повернулися працювати до Харкова.

Одним із перших кроків, які ми зробили, було надання фінансової та технічної підтримки нашим колегам. Я знаю багато випадків, коли журналісти сильно страждали, а редакції руйнувалися. Були також випадки, коли руйнувалися редакції.

Ви чули про Нікополь?

Якобсен: Сьогодні вранці я отримав сповіщення про бомбардування в цьому районі.

Назарова: Так. Нікополь, що поблизу Запорізької атомної електростанції, постійно перебуває під обстрілами. Незважаючи на це, там досі видається газета, а також є Нікопольське радіо.

Вікна редакції газети не раз розбивали через те, що поблизу відбувалися удари. Також був випадок на радіостанції, коли трансляцію довелося перервати через те, що в будівлю влучив удар, і частина даху обвалилася. Станцію атакували, і вона була змушена на деякий час призупинити роботу.

На жаль, такі пошкодження редакцій та житлових районів стали частішими.

У вересні минулого року нам довелося перенести редакцію газети «Межівський меридіан». Вона знаходиться в селищі у Дніпропетровській області, неподалік кордону з Донецькою. Донині ця територія постійно зазнає обстрілів та руйнується. Водночас газета та її команда отримали підтримку. Ми залучили «Репортери без кордонів» та «Free Press Unlimited». Ми визначили потребу, і міжнародні партнери виділили кошти, щоб усі четверо співробітників могли евакуюватися, отримати базове обладнання та продовжити роботу.

Ця підтримка, а також підтримка інших міжнародних партнерів, дозволила продовжувати видавати газету. Редактор досі видає газету. Вона виходить на 12 сторінках кожні два тижні.

Я не знаю, скільки людей там зараз залишилося, можливо, лише кілька сотень. Він сам розносить газету. Він підтримує зв’язок з центрами, куди переїхали місцеві жителі та колишні читачі, і забезпечує їх отримання. Він також веде соціальні мережі та канал на YouTube. Дуже багато переглядів через те, що люди хочуть розуміти, чи вціліли їхні будинки, яка ситуація в Межовій.

Але ситуація значно погіршилася з початку війни. У грудні в Межовій оголосили евакуацію цивільного населення.

Є ще одне село – Петропавлівка. Тамтешня газета також має 95-річну історію. Близько півроку тому редакторка перевезла архів газети до нашого Центру в Дніпрі, щоб зберегти історію на випадок раптового погіршення ситуації.

Одна з головних проблем, на мою думку, – ментальне здоров’я журналістів. Українські журналісти працюють з дуже складними темами. Вони самі потребують підтримки. Саме тому ми проводимо психологічні тренінги, зустрічі з арт-терапії. Такі заходи зосереджені на стійкості, допомагають протидіяти емоційному вигоранню.

Ми вже провели понад десять тренінгів з психічного здоров’я та емоційної стійкості. Зараз ми розпочали серію зустрічей, які допоможуть вибудувати ефективну комунікацію, не піддаватися емоційним впливам, маніпуляціям.

Звісно, ​​економічна складова у зв’язку з війною суттєво вплинула на становище медіа. Команда Мережі центрів журналістської солідарності щотижня відбирає можливості для отримання грантів та ділиться ними з медіаорганізаціями. Ми проводимо вебінари, щоб пояснити, як писати успішні заявки та як правильно реалізовувати проекти. Ми допомагаємо журналістам готувати сильні заявки, проводимо вебінари та навчаємо їх самостійно забезпечувати себе.

Якобсен: Наталю, щиро дякую за надану можливість та ваш час.

Переклад на місці – Альбіна Прищеп (англійська – українська).

Опубліковано: https://vocal.media/interview/nataliya-nazarova-on-frontline-journalism-support-in-dnipro

Скотт Дуглас Якобсен — блогер на Vocal, який має понад 170 публікацій на платформі. Він є засновником і видавцем видавництва In-Sight Publishing (ISBN: 978–1–0692343; 978–1–0673505) і головним редактором In-Sight: Interviews (ISSN: 2369–6885). Він пише для International Policy Digest (ISSN: 2332–9416), The Humanist (друковане видання: ISSN, 0018–7399; онлайн: ISSN, 2163–3576), Basic Income Earth Network (зареєстрована благодійна організація у Великій Британії 1177066), Humanist Perspectives (ISSN: 1719–6337), A Further Inquiry (SubStack), Vocal, Medium, The Good Men Project, The New Enlightenment Project, The Washington Outsider, rabble.ca та інших ЗМІ. Його бібліографічний покажчик можна знайти в банку Jacobsen видавництва In-Sight Publishing, який містить понад 10 000 статей, інтерв’ю та перевидань у більш ніж 200 виданнях. Він обіймав керівні посади на національному та міжнародному рівні в гуманітарних та медійних організаціях, мав кілька академічних стипендій і наразі входить до складу кількох рад. Він є членом з доброю репутацією в численних медіаорганізаціях, включаючи Канадську асоціацію журналістів, PEN Canada (CRA: 88916 2541 RR0001), «Репортери без кордонів» (SIREN: 343 684 221/SIRET: 343 684 221 00041/EIN: 20–0708028) та інші.

Про психологічні наслідки війни, розлучення сімей та міжнародної підтримки журналістів в Україні

У цьому інтерв’ю Скотт Дуглас Якобсен розмовляє з Наталею Назаровою про особисте та професійне напруження, пов’язане з підтримкою журналістики у воєнний час у Україні. Назарова описує постійну тривогу, розлуку з сім’єю та психологічний тягар, пов’язаний з передачею чужих історій та координацією підтримки постраждалих журналістів. У дискусії також висвітлюється міжнародна допомога, зокрема ЮНЕСКО та уряду Японії, а також постійні зусилля щодо підтримки стійких медіамереж в умовах конфлікту та потрясінь.

Скотт Дуглас Якобсен: З чим особисто ви маєте труднощі?

Наталя Назарова: Я ношу кожну історію в собі. Я маю нести її через себе.

Хвилинку. Алло. Поверніть ліворуч. Заходьте та запитайте, де відбувається тренінг. Я вас бачу. Я зараз повернуся. Це один з учасників. Я хотів би вас представити – Ліано, це Скотт.

Ліана Охрименко: Ми з мамою та сестрою переїхали з міста Соледар Донецької області до Дніпра. Я вивчала журналістику в Сумському університеті, тому звернулася до Дніпровського центру журналістської солідарності на журналістське стажування. Відтоді я співпрацюю з Центром та Спілкою журналістів.

Назарова: Це ще один приклад того, як працює наш центр, і коли і де ми можемо бути корисними.

Якщо повернутися до того, як це впливає на мене особисто, то моя сім’я зараз живе окремо. Мій чоловік та старший син залишаються в Дніпрі, де він продовжує навчання. Для більшої безпеки я живу з молодшою ​​донькою та матір’ю приблизно за 50 кілометрів від Дніпра. Такі тривожні ночі та ранки серйозно впливають на здоров’я людей, особливо на здоров’я дітей. Моїй доньці 10 років. З 6 років і дотепер її дитинство формувалося цими умовами – умовами війни.

Після кожного нападу росіян ми з моєю колегою (Світланою Іотовою, асистенткою Центру журналістської солідарності Спілки журналістів України) відстежуємо ситуацію, щоб побачити, чи є серед постраждалих журналісти. На жаль, почастішали випадки, коли внаслідок ворожих ударів пошкоджуються або руйнуються будинки та квартири працівників ЗМІ. Якщо таке трапляється, я спілкуюся з колегами, записую їхні історії, готую публікації для інформаційних ресурсів НСЖУ. Ми робимо все можливе, щоб підтримати їх. Спілка журналістів створила фонд для надання екстреної допомоги журналістам, тому я також адмініструю цей напрямок.

Колеги постійно звертаються до нас з різними питаннями, пов’язаними з війною, руйнуваннями чи іншими нагальними потребами. Ми надаємо безкоштовний прокат захисного спорядження для безпечної роботи, а також маємо пристрій проти дронів «Чуйка».

Іноді запити стосуються навчання, юридичних консультацій чи іншої роботи. Завжди є дзвінки та повідомлення.

Працювати під час війни означає бути постійно на зв’язку.

Якобсен: Як уряд Японії бере участь у підтримці ЗМІ та ЮНЕСКО?

Назарова: Коли в рамках Національної спілки журналістів України було започатковано цю ініціативу щодо створення Центрів солідарності журналістів, нас одразу підтримали Міжнародна та Європейська федерації журналістів. Цей важливий напрямок підтримали ЮНЕСКО та уряд Японії.

Це суттєва підтримка нашої роботи. Зокрема, фінансова підтримка, комплекти захисного спорядження для преси, індивідуальні стипендії для українських журналістів. Завдяки цій підтримці ми утримуємо наші офіси та забезпечуємо певну зарплату персоналу, який працює в центрах, проводимо навчальні заходи з безпеки, організовуємо роботу коворкінгів.

Багато інших міжнародних партнерів, зокрема, журналістські спілки європейських країн, продовжують робити свій внесок у підтримку українських журналістів.

І ми продовжуємо підтримувати журналістів, які цього потребують, допомагати їм у таких складних умовах.

Якобсен: Наталі, щиро дякую за ваш час і за цю можливість.

Переклад на місці – Альбіна Прищеп (англійська – українська).

Опубліковано: https://afurtherinquiry.substack.com/p/nataliya-nazarova-on-wartime-journalism

Скотт Дуглас Якобсен — автор статей про стиль життя та фінанси у виданні A Further Inquiry, автор понад 400 опублікованих статей. Він є засновником і видавцем видавництва In-Sight Publishing (ISBN: 978–1–0692343; 978–1–0673505) і головним редактором In-Sight: Interviews (ISSN: 2369–6885). Він пише для International Policy Digest (ISSN: 2332–9416), The Humanist (друковане видання: ISSN, 0018–7399; онлайн: ISSN, 2163–3576), Basic Income Earth Network (зареєстрована благодійна організація у Великій Британії 1177066), Humanist Perspectives (ISSN: 1719–6337), Vocal , Medium , The Good Men Project , The New Enlightenment Project , The Washington Outsider , rabble.ca та інших ЗМІ. Його бібліографічний покажчик можна знайти в банку Jacobsen видавництва In-Sight. Він обіймав керівні посади на національному та міжнародному рівні в гуманітарних та медійних організаціях, мав кілька академічних стипендій і наразі входить до складу кількох рад. Він є членом з доброю репутацією в численних медіаорганізаціях, включаючи Канадську асоціацію журналістів , PEN Canada (CRA: 88916 2541 RR0001), «Репортери без кордонів » (SIREN: 343 684 221/SIRET: 343 684 221 00041/EIN: 20–0708028) та інші.