• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Створено Міжнародну дорадчу раду Центрів журналістської солідарності НСЖУ
  • Як за допомогою ШІ перетворити ідею на реалістичний календарний план і посилити грантову заявку медіа
  • Культура як простір підтримки: Дніпропетровська обласна організація НСЖУ та «Арт-Фронт» розширюють співпрацю
  • Зміна наративів та солідарність: як медіа та громадські організації протидіють онлайн-насильству та дезінформації
  • Казка-антистрес: про війну з гумором, але не жартома
  • Онлайн-тренінг «Психологічна аптечка: як відновити себе за 5, 15 і 30 хвилин» (АНОНС)
  • «Чому я вирішив цього не сказати?»: Андрій Куликов про самоцензуру, страх і відповідальність журналіста
  • «Фейсбук – це котик, який любить, щоб його погладили»: практичний гайд із монетизації для регіональних медіа
  • Як перетворити ідею проєкту на чіткий календарний план (АНОНС)
  • Коли мистецтво об’єднує: історія створення телепередач «КОЛО НЕЗЛАМНИХ»
Головна/новини/загальнi новини/Ліна Кущ: «Донори не хочуть підтримувати борги – вони інвестують у тих, хто бачить перспективу»

Ліна Кущ: «Донори не хочуть підтримувати борги – вони інвестують у тих, хто бачить перспективу»

23.04.2026 загальнi новини, новини, новини ДОО НСЖУ Коментарі Вимкнено до Ліна Кущ: «Донори не хочуть підтримувати борги – вони інвестують у тих, хто бачить перспективу» 12 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Світовий ландшафт медіапідтримки у 2026 році зазнав кардинальних змін: обсяги урядових коштів скорочуються через переорієнтацію європейських бюджетів на оборону, а приватні донори стають дедалі вимогливішими до якості проєктів. Під час Україно-шведського форуму прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» перша секретар НСЖУ Ліна Кущ озвучила ключові інсайти для регіональних редакцій. Головний меседж дискусії – час «співзалежних» стосунків минув. Сьогодні успіх отримують ті, хто пропонує не просто запит на погашення боргів, а чіткий план розвитку, диверсифікацію доходів та унікальний локальний контент, який не здатні відтворити великі медіахолдинги чи штучний інтелект.

Тим часом український медіапростір, особливо у прифронтових регіонах, продовжує функціонувати в режимі «критичної інфраструктури». Проте статус рятівного зв’язку для громад більше не є автоматичною перепусткою до отримання фінансування. На онлайн-форумі відбулася відверта розмова про те, чому старі моделі фандрейзингу більше не працюють і що саме хочуть бачити донори у грантових заявках редакцій.

Реальність 2026 року: ресурсів менше, конкуренція вища

Ліна Кущ підкреслила, що ситуація, коли редакції могли існувати виключно за рахунок одного великого гранту, залишилася в минулому.

«Ми говоримо про те, що грошей для медіа загалом у світі стало менше. Обсяг коштів, які виділяються на підтримку незалежних медіа в Україні, скоротився і буде далі скорочуватися, враховуючи ситуацію в світі і враховуючи пріоритети європейських партнерів», – наголосила Ліна Кущ.

Ліна Кущ: «Донори не хочуть підтримувати борги – вони інвестують у тих, хто бачить перспективу» 1

Вона пояснила, що урядові кошти багатьох країн тепер переспрямовуються на оборонні потреби. Це змушує медіа шукати підтримки у приватного бізнесу та асоціацій, як-от Асоціація видавців Швеції. Проте приватний донор не хоче бути «спонсором останньої надії», він хоче бути активним партнером.

Чого насправді хоче донор?

Однією з головних проблем українських регіональних медіа є підхід, заснований на бажанні просто «перекрити дірки» в бюджеті. Ліна Кущ прямо заявила, що така мотивація є провальною. Донори шукають життєздатні структури, які мають майбутнє після завершення терміну проєкту.

«Донори не хочуть підтримувати борги, щоб їхні кошти йшли на погашення боргів. Донори не хочуть підтримувати тих, хто збирається і так помирати, а його кошти дозволять якийсь час ще протриматися. Донор хоче підтримувати тих, хто бачить перспективу, і тих, хто готовий буде працювати після завершення цього проєкту», – акцентувала перша секретар НСЖУ.

Якщо редакція не демонструє розвитку – запуску нового напряму, охоплення нової аудиторії чи зміни підходів до створення контенту – шанси на перемогу в конкурсі мінімальні.

Унікальні переваги прифронтової преси

Незважаючи на складні умови, локальні видання мають «золотий актив», який неможливо купити чи підробити. Це – знання своєї громади та бренд, якому довіряють десятиліттями.

«Це одна із переваг місцевих медіа на прифронтових територіях, яку ніхто не зможе ніколи перебити, ніхто не зможе з вами конкурувати. Це ваша аудиторія, це знання вашої аудиторії і специфіки регіону, це ваше ім’я, те, що називається бренд», – зауважила Ліна Кущ.

Вона також навела приклад інформаційної війни: окупанти на захоплених територіях насамперед намагаються вкрасти саме відомі бренди місцевих газет, бо розуміють силу їхнього впливу на людей. Тому в грантових заявках редакціям потрібно підкреслювати свою експертність у регіональних питаннях та ексклюзивність контенту.

Ризики «редакції однієї людини»

Економічні труднощі призвели до того, що багато колективів скоротилися до мінімуму. Однак, за словами спікерки, це створює критичні ризики для реалізації грантів. Коли весь проєкт тримається на одній людині, яка виконує і роль редактора, і роль адміністратора, і роль автора – це сигнал тривоги для міжнародних партнерів.

«Якщо донор дивиться таку заявку, то він бачить, що у вас немає кому створювати контент і ризик, що якщо щось трапиться з цією однією ключовою людини, то весь проєкт опиниться під загрозою. Тому залучайте, будь ласка, позаштатних авторів до проєкту», – порадила спікерка.

 Відповідально підходити до всіх заявок

Голова НСЖУ Сергій Томіленко, який модерував дискусію, підтримав тезу про необхідність професіоналізації проєктної діяльності. Він закликав колег відмовитися від позиції очікування допомоги як належного.

«Це дисциплінуючі і тверезі слова про те, що треба дійсно відповідально підходити до всіх заявок. Ми в жодній мірі не повинні розглядати партнерів, що вони нам зобов’язані. Вони можуть прийти на допомогу, але для цього в них виникне їхнє власне бажання», – підсумував Сергій Томіленко.

Він також зазначив, що НСЖУ активно вивчає досвід країн Балтії, зокрема Литви, де Фонд підтримки медіа щорічно розподіляє близько 10 мільйонів євро на підтримку локальної преси. Спілка лобіює створення аналогічного механізму в Україні, щоб забезпечити сталий розвиток регіонального інформаційного простору.

Для тих, хто прагне підвищити свою спроможність, Ліна Кущ анонсувала серію закритих вебінарів, де детально розбиратимуться помилки у заявках та питання формування бюджетів. Ключ до успіху у 2026 році – це перехід від моделі «дай гроші» до моделі «стань партнером».

Регіональним медіа радять диверсифікувати не лише доходи, а й самих донорів, а також шукати можливості в комунікаційній складовій проєктів громадських організацій та місцевих громад. Тільки через поєднання якісної журналістики, менеджерської гнучкості та чесного діалогу з партнерами локальна преса зможе не просто вижити, а й стати двигуном змін у своїх регіонах.

ДОВІДКА. Українсько-шведський онлайн-форум прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни»  об’єднав понад 200 учасників — редакторів, журналістів, видавців, медіаекспертів, викладачів і студентів зі Швеції та України. Форум організували Національна спілка журналістів України та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU).

Ліна Кущ: «Донори не хочуть підтримувати борги – вони інвестують у тих, хто бачить перспективу» 2

Інформаційна служба НСЖУ

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

МіткиГО "Дніпровський прес-клуб" гранти для медіа Дніпровський Центр журналістської солідарності НСЖУ донорська підтримка медіа 2026 ДОО НСЖУ Ліна Кущ локальні медіа медіапідтримка Україна медіапроєкти незалежні медіа НСЖУ прифронтова преса розвиток редакцій фінансування журналістики фандрейзинг медіа

Попередні Пам’ять: Вічні журавлі Григорія Руденка
Вперед У Дніпрі внаслідок масованої атаки постраждало житло журналіста Владислава Малька

Схожі записи

Створено Міжнародну дорадчу раду Центрів журналістської солідарності НСЖУ

2 години пройшло

Як за допомогою ШІ перетворити ідею на реалістичний календарний план і посилити грантову заявку медіа

9 години пройшло

Культура як простір підтримки: Дніпропетровська обласна організація НСЖУ та «Арт-Фронт» розширюють співпрацю

4 дні пройшло

Зверніть увагу

Зміна наративів та солідарність: як медіа та громадські організації протидіють онлайн-насильству та дезінформації

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Перша секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Ліна …



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    26 серпня – ЮРГЕЛЬ Раїса Михайлівна

    29 серпня – МИРОНЕНКО Владлена  Вячеславівна

    30 серпня – ЧОРНОБАЙ Олександра Павлівна

     

    З Днем народження!

    27 серпня – ІСАЄВ Андрій Вікторович

    МОСКОВКА Наталія Тимофіївна

    28 серпня – ТКАЧ Ольга Іванівна

    29 серпня – БУЧАРСЬКА Ірина Станіславівна

    МАЛИШЕВ Віктор Федорович

    ОСИПОВА Манушак Валеріївна

    РОГОЗІНА Анна Ігорівна

    ЦУРКАНОВ Андрій Геннадійович

    30 серпня – ЧИКОВ Тарас Вікторович

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Створено Міжнародну дорадчу раду Центрів журналістської солідарності НСЖУ

    2 години пройшло
  • Як за допомогою ШІ перетворити ідею на реалістичний календарний план і посилити грантову заявку медіа

    9 години пройшло
  • Культура як простір підтримки: Дніпропетровська обласна організація НСЖУ та «Арт-Фронт» розширюють співпрацю

    4 дні пройшло
  • Казка-антистрес: про війну з гумором, але не жартома

    4 дні пройшло
  • Онлайн-тренінг «Психологічна аптечка: як відновити себе за 5, 15 і 30 хвилин» (АНОНС)

    5 днів пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Родинам захисників у Дніпрі компенсують витрати на оздоровлення та школу

У Дніпрі родини загиблих захисників та захисниць України, а також осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, можуть отримати щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення та підготовку дітей до нового навчального року. ...

На Дніпропетровщині село з 170-річною історією відзначило ювілей

Казначеївці — 170 років. Село, розташоване у Магдалинівській громаді Самарівського району Дніпропетровської області, відзначило поважний ювілей концертом, який поєднав зустріч поколінь, українську музику та благодійну допомогу військовим. ...

У Підгородному зберігають живу традицію козацького співу

На Дніпропетровщині знову зазвучали пісні, у яких зберігаються історія, характер і пам’ять поколінь. У регіоні вчетверте провели фестиваль української народної та козацької пісні «Пісенний перегук», який об’єднав виконавців із різних ...

На Дніпропетровщині популяризують родинні рецепти та кулінарну спадщину

Запах домашньої випічки, тепле чаювання та історії, які зберігаються в родинах десятиліттями. Саме так у Губиниській центральній публічній бібліотеці вирішили говорити про Незалежність України — через кулінарну пам’ять та рецепти, ...

У Дніпрі туристичний маршрут поповнився новою символічною скульптурою

У Дніпрі презентували ювілейну, двадцяту мініскульптуру туристичного проєкту «Відчуй Дніпро». Новий артоб’єкт поєднав одразу кілька характерних рис міста — потужну промисловість, сучасне мистецтво та вже впізнавану міську культуру маленьких бронзових ...

На Дніпропетровщині поліцейські відновлювали емоційні сили разом із родинами

На Дніпропетровщині для поліцейських, які отримали поранення під час бойових дій, а також їхніх родин організували день емоційного відновлення. Учасники провели час на Єлизаветівській екофермі, де змогли відпочити від службових ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.