Марія Бутиріна: «Війна стала головною темою української журналістики»

Як трансформувалася українська журналістика від Революції Гідності до повномасштабної війни? Яку роль медіа відіграють у формуванні суспільної свідомості та національної стійкості? Про це – в інтерв’ю канадського журналіста Скотта Дугласа Джейкобсена із дніпровською журналісткою та медіадослідницею, професоркою кафедри маркетингу НТУ «Дніпровська політехніка» Марією Бутиріною.

Скотт Джейкобсен – засновник і головний редактор проєкту In-Sight: Interviews, автор численних публікацій для міжнародних платформ. Він є членом Канадської асоціації журналістів та PEN Canada.

Розмова відбулася під час візиту журналіста у квітні до Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ, де він зустрівся з медійниками прифронтового регіону.

*   *   *

Марія Бутиріна про медіа, воєнні наративи та національну ідентичність: українська журналістика у воєнний час

Як еволюціонувала українська журналістика від Революції Гідності до повномасштабного вторгнення у формуванні суспільної та національної свідомості?

Марія Бутиріна — українська журналістка, чия робота відображає мінливі реалії її країни в умовах політичних потрясінь і війни. Керуючись як творчими мотивами, так і прагненням до самореалізації, вона використовує журналістику для формування суспільного розуміння та соціальної свідомості. Її матеріали зосереджені на війні, вимушеному переселенні українців та людській стійкості, особливо після Революції Гідності та повномасштабного вторгнення. Марія Бутиріна представляє покоління журналістів, відданих правді, національній солідарності та відповідальному висвітленню подій у час кризи.

У цьому інтерв’ю Скотт Дуглас Джейкобсен розмовляє із Марією Бутиріною про її мотивацію та трансформацію української журналістики. Вона пояснює, як після 2014 року війна стала домінантною темою, а після вторгнення 2022 року ця тенденція лише посилилася, змістивши увагу на вимушене переселення, втрати та виживання. Марія Бутиріна наголошує, що попри регіональні відмінності у рівні небезпеки українські медіа дотримуються спільного підходу, зосередженого на фактологічній точності, стійкості та інформуванні як громадян, так і міжнародних партнерів про триваючу боротьбу України.

Скотт Дуглас Джейкобсен: Чи була журналістика вашою початковою мрією?

Марія Бутиріна: Журналістика дала мені можливість працювати не лише з творчістю, а й із самореалізацією. Завдяки журналістській роботі я змогла повною мірою розкрити свій потенціал. Я також хотіла мати певний вплив на суспільство, адже журналістика дає мені можливість формувати думку, розставляти певні акценти та пропонувати інтерпретації того, що відбувається.
Це можливість вплинути на те, як люди розуміють події та, певною мірою, на людську поведінку та свідомість.

Джейкобсен: Як би ви охарактеризували теми журналістики до Революції Гідності, протягом 2014–2021 років та після повномасштабного вторгнення?

Бутиріна: Насамперед після Революції гідності центральними темами стали анексія Криму та війна на сході України. Військова тематика вийшла на перший план, що цілком зрозуміло, і для інших тематичних блоків у медіа залишалося менше простору.

Щоденний порядок денний почав формуватися навколо цих воєнних наративів. Після 24 лютого 2022 року з’явилося ще більше тем, пов’язаних з війною: внутрішнє переміщення, релоковані підприємства та значна кількість делікатних питань, пов’язаних із повномасштабним вторгненням.

Також велика увага приділялася людям, які пережили окупацію, втратили майно або близьких. Звісно, тематичний спектр дуже змінився. Навіть після 2014 року ми вже могли бачити цей зсув, адже Крим був анексований і почалася війна на сході.

Після повномасштабного вторгнення кількість проблем і викликів суттєво зросла. Якщо раніше інші теми відходили на другий план, то тепер їх стало ще менше, адже інформаційний простір майже повністю заповнений війною, руйнуваннями та всім, що з цим пов’язано.Ми також маємо величезний фокус на людях, які постраждали через війну — тих, хто переїхав, хто потребує допомоги з житлом, родиною та багатьма іншими речами.

Саме тому зараз, я б сказала, інші теми все ще існують, але ця є головною.

Джейкобсен: Чи помічаєте ви якісь нюанси у тональності висвітлення між прифронтовими регіонами та, наприклад, заходом країни?

Бутиріна: Я не бачу суттєвих відмінностей у викладі військової тематики. Україна — це одна країна, яка переживає одну й ту саму війну, навіть якщо її інтенсивність відрізняється залежно від регіону. Неважливо, звідки журналіст.

Ми всі працюємо в одному режимі. Ми підтримуємо нашу країну, звертаємо увагу на наших західних партнерів і на людей, які приймають рішення про допомогу нам. Саме тому міжнародне мовлення та медійна дипломатія зараз такі важливі для нас. Світ повинен бачити та розуміти, що відбувається в Україні. Важливо об’єктивно та правдиво висвітлювати те, що відбувається в нашій країні.

На жаль, навіть західні регіони страждають від ракетних ударів та руйнувань, тому регіонального розриву немає. Звичайно, люди, які живуть ближче до лінії фронту, стикаються з більш безпосередньою небезпекою, що може впливати на акценти журналістики, але загалом ми працюємо в рамках спільної національної інформаційної реальності.

Джейкобсен: Маріє, щиро дякую за надану можливість і ваш час.

Переклад на місці – Ліана Охрименко (англійська – українська).

Опубліковано: https://vocal.media/education/maria-butyrina-on-media-war-narratives-and-national-identity-ukrainian-journalism-in-wartime

Скотт Дуглас Джейкобсен — блогер на Vocal, який має понад 170 публікацій на платформі. Він є засновником і видавцем видавництва In-Sight Publishing (ISBN: 978–1–0692343; 978–1–0673505) і головним редактором In-Sight: Interviews (ISSN: 2369–6885). Він пише для International Policy Digest (ISSN: 2332–9416), The Humanist (друковане видання: ISSN, 0018–7399; онлайн: ISSN, 2163–3576), Basic Income Earth Network (зареєстрована благодійна організація у Великій Британії 1177066), Humanist Perspectives (ISSN: 1719–6337), A Further Inquiry (SubStack), Vocal, Medium, The Good Men Project, The New Enlightenment Project, The Washington Outsider, rabble.ca та інших ЗМІ. Його бібліографічний покажчик можна знайти в банку Jacobsen видавництва In-Sight Publishing, який містить понад 10 000 статей, інтерв’ю та перевидань у більш ніж 200 виданнях. Він обіймав керівні посади на національному та міжнародному рівні в гуманітарних та медійних організаціях, мав кілька академічних стипендій і наразі входить до складу кількох рад. Він є членом з доброю репутацією в численних медіаорганізаціях, включаючи Канадську асоціацію журналістів, PEN Canada (CRA: 88916 2541 RR0001), «Репортери без кордонів» (SIREN: 343 684 221/SIRET: 343 684 221 00041/EIN: 20–0708028) та інші.