У Дніпрі протягом лютого 2017 року було проаналізовано 10 найпопулярніших регіональних ЗМІ (5 інтернет-видань – «DepoДніпро», «Інформатор», «056.ua.Сайт города Днепра», «zabeba.li», «49000.com.ua»; 5 регіональних газет – «Зоря-город», «Лица», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Горожанин»). Всього протягом лютого було проаналізовано 2124 матеріали.
У друкованих ЗМІ чоловіки-експерти користуються більшою популярністю, ніж жінки, однак різниця незначна – 56% і 44% відповідно.
У місцевій пресі Дніпра жінки найчастіше коментують суспільні події: питання охорони здоров’я та медицини (75%), культури (46%), освіти (42%), а також сферу розваг (47%). Значний відсоток експерток у публікаціях на тему волонтерства (40%) та економіки/бізнесу (38%) (наприклад, часто зустрічаються коментарі з економічних питань заступниці міського голови Яніки Мерило). Чоловіки активно коментують економічні та політичні питання, бізнес, спорт, тему війни. Рідше – розваги та питання охорони здоров’я.
В інтернет-виданнях чоловіки-експерти також зустрічаються частіше, ніж жінки. Вони коментують політичні та економічні/бізнесові питання, спорт і війну. Експертки коментують культурні та освітні теми (64%), медицину/здоров’я (69%), культуру (56%), теми розважального характеру (74%). Крім того, варто відзначити, що жінки-експертки часто дають коментарі в матеріалах про волонтерську діяльність. Чимало коментарів і в політиці, що зумовлено активністю депутаток у міській раді, хоча загальний відсоток у чотири рази менший щодо коментарів політиків.
Протягом моніторингу було зафіксовано, що жінки-героїні згадуються у друкованих ЗМІ в 37%, а в інтернет-виданнях – 38%. Найчастіше це – представниці мистецтва, культури, чиновниці, жінки, які займаються волонтерством, працюють у освітній чи медичній сферах.
Чоловіки ж стають героями кримінальної хроніки. У ЗМІ Дніпропетровщини розповідається про чоловіків-чиновників, правоохоронців, героїв, які загинули на війні, політичних діячів, лікарів, спортсменів.
Масового використання стереотипних образів у дніпровських ЗМІ не зафіксовано, хоча поодинокі приклади трапляються, наприклад: «хрупкая девушка», «українка і просто красуня», «почти как супергерой», «пророкують титул султана». При цьому в інтернет-виданнях стереотипних образів менша кількість ніж у газетах. Також зафіксовано, що на фото, які ілюструють занепокоєння підвищенням цін та тарифів, найчастіше зображені жінки.
Сексизм у ЗМІ Дніпропетровщини також не набув поширеного явища. Одним із яскравих можна навести приклад призначення заступниці міністра енергетики («замминистра стала 27-летняя де вушка»), де акцент зроблено на віковій особливості, а не експертній.
Особливе питання – це вживання фемінативів. Показник назв посад і видів діяльності у жіночому роді значно нижчий, ніж у чоловічому, – усього лиш 18%. Найчастіше у медіа читаємо: директор, головний лікар, радник, волонтер, експерт, генеральний секретар і значно рідше – активістка, правозащитница, советница тощо.
Загалом у дніпровській місцевій пресі більш гендерно чутливими серед друкованих ЗМІ є газета «Лица» і «Горожанин». Це обумовлено тим, що тематика публікацій, де жінки виступають героїнями та експертами, вузько направлена – політика, бізнес, економіка. У виданнях не зустрічається назв виду діяльності у жіночому роді. Можливо, це можна пояснити тим, що видання російськомовні. Але є і позитивний момент – у «Лицах» відсутні стереотипні образи та сексизм.
Більш гендерно орієнтованими є «Днепр вечерний» та «Наше місто». Тут є фемінативи. Образ жінки представлено різнопланово: можна прочитати і про представниць політичного життя, і про жінок, які присвятили життя волонтерству, мистецтву та творчості.
Інтернет-видання «056.ua», використовує стереотипні образи та сексизм у заголовках та підзаголовках для привернення уваги читача (Новое назначение в правительстве: замминистра стала 27-летняя девушка», «На какую машину можно обменять свою девственность?», Женщинам следует отказаться от шпилек или платформ). В той же час це видання використовує найбільше фімінативів). В той час у zabeba.li, 49000.com.ua тематика публікацій вузько направлена – більше цікавлять жінки-політики, жінки-депутати та ті, які орієнтуються у бізнесі.
Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, отриманого за результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань у 22 областях України, дніпропетровські ЗМІ – у лідерах поряд із волинськими, рівненськими та запорізькими медіа.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).