До 60-річчя НСЖУ: Фотокор-фронтовик Броніслав Умбрас

«Фото Б. Умбраса» – такі скромні підписи стояли під численними фотографіями в «Днепровской правде» впродовж більш як десятиліття – в 1957-1968 роках. Ім’я скромного фотокора давно вивітрилося з пам’яті. Хто ж він такий?

Литовець Броніслав Антонович Умбрас (1908-1982) пройшов війну майстром-хіміком. Член КПРС з 1940-го. У вересні 1946 року прийшов на роботу фотокореспондентом газети «Днепровская правда», з листопада 1948-го  – фотокор газети «Советская Литва», з 1951-го –  фотокореспондент ЕЛЬТА по Клайпедській області, з вересня 1953-го  – фотокореспондент РАТАУ по Миколаївській області. З січня 1957-го по жовтень 1968-го  — фотокореспондент газети «Днепровская правда». Був членом Спілки журналістів України. 15 жовтня 1968 року звільнений на пенсію.

З 1960-го він з дружиною Тетяною Василівною Колядою (1914 – 2000) мешкав у будинку на вулиці Комсомольській, 62 а. Нині там живе її племінниця. Цей хрущовський п’ятиповерховий будинок нічим не вирізняється, окрім сусідства з мальовничим парком у центрі міста. Розташований трохи вище парку Лазаря Глоби, він виходить вікнами на парк. Тож автор знімків жив за кілька сотень метрів від пам’ятника садівникові й творцеві зеленої краси, козакові Лазарю Глобі.

Напередодні офіційного відкриття пам’ятника Лазарю Глобі про це коротко повідомили всі дніпропетровські газети – «Днепровская правда» (7 вересня 1972), «Зоря» (10 вересня 1972), «Прапор юності» (12 вересня 1972). У цих газетах вміщено по одному знімку Б. Умбраса і короткому повідомленню. З них читач дізнавався, що під керівництвом скульптора Едуарда Курильова йдуть роботи для встановлення пам’ятника біля вікового дуба в парку імені Чкалова. Пам’ятний знак відлито з нержавіючої сталі у фасонно-ливарному цеху заводу імені В. Леніна під керівництвом М. А. Шишалова (його бригада відлила чи не всі дніпропетровські монументи!). «Пам’ятник буде відкрито 17 вересня — у День працівників лісу», – читаємо в  «Зорі» 10 вересня 1972 року.

Ставши пенсіонером, у 1970-х Броніслав Умбрас співпрацював у газеті «Днепр вечерний», разом з дружиною полюбляли подорожувати. Від травня 1979-го протягом п’яти місяців Умбрас числився двірником парку імені Чкалова. За словами племінниці дружини Любові Ситник, дядько рахувався двірником, але виконував якусь іншу роботу, можливо, фотографа. Помер у квітні 1982-го, повідомлення про смерть з’явилося в «Днепровской правде» 13 квітня 1982 року. Дітей Умбраси не мали, його особистий фотоархів, на жаль, не зберігся. Я склав цю інформацію за даними його трудової книжки й військового квитка.

Автор цих рядків одного разу міг зустрітися з Умбрасом. 21 жовтня 1967 року відбувалася церемонія урочистого перепоховання 160 мирних жителів, страчених нацистами на території середньої школи № 9 у Дніпропетровську. Хоч я був учнем другого класу цієї школи, але запам’яталася незвична сумна піднесеність того дня. Через усе місто останки переносили на Запорізький цвинтар. 24 жовтня в «Днепровской правде» вийшов репортаж про цю сумну подію. Автором знімків був Броніслав Умбрас.

Микола ЧАБАН.