Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
У квітні 2021 року було проведено черговий етап гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України. Із 12 по 18 квітня 2021 року було проаналізовано матеріали 10 найпопулярніших дніпропетровських ЗМІ (6 інтернет-видань – «DepoДніпро», «Інформатор», «056.ua – Сайт города Днепра», «Городской сайт», «49000.com.ua», «Дніпроград», та 4 регіональні газети – «Зоря», «Наше місто», «Днепрвечерний», «Горожанин») щодо їх гендерної чутливості. Всього протягом тижня було проаналізовано 1020 матеріалів. З них 109 у друкованих ЗМІ, 911 матеріалів у Інтернет-медіа.
Головне завдання моніторингу – з’ясувати, наскільки ключові обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки та герої/героїні, чи використовують вони гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.
Засоби масової інформації Дніпропетровщини приділяли увагу темам політики, вакцинації, коронавірусної інфекції, дистанційного навчання. Особливо актуальною стала тема екології, захисту довкілля та «суботників».
Переважно «жіночими» є теми благодійності, волонтерства, освіти, науки та соціальної політики. Чоловіки – це експерти та герої у матеріалах про політику, місцеву владу, кримінал та спорт.
Серед інтернет-видань Дніпропетровської області виразно виділяється сайт «Информатор», який найбільше дотримується гендерного балансу в публікаціях – 48% експерток/52% експертів і по 50% героїнь/героїв. На другій позиції – «Городской сайт» (40% експерток/60% експертів, 48% героїнь/52% гкроїв). Водночас це видання у 100% вживає фемінативи, тоді як «Информатор» – лише у 25%. Активно використовують фемінативи і на сайті «Дніпроград» – тут їх теж зафіксовано 100%. Співробітниця, керівниця, очільниця, генерал-майорка, заступниця, начальниця, модераторка, радіожурналістка, вчителька, завідувачка, фігурантка, госпітальєрка, депутатка, адвокатка, художниця, майстриня, бенефіціарка, режисерка, авторка, представниця, чемпіонка, мастерица – такі назви посад, професії, статусу жінок приємно читати.
67% фемінітивів зафіксовано в новинах сайту «DepoДніпро». Але це видання вкрай рідко пише про жінок і ще менше – надає їм слово. Тому це ЗМІ лише на 4 місці по індексу гендерної чутливості (показник – 32%).
За рівнем представленості жінок та кількістю фемінітивів найбльш гендерночутливим виданням Дніпропетровщини та одним із найбльіш гендерночутливих по Україні у квітні став «Городской сайт» (63%).
Варто відзначити, що інтернет-видання Дніпропетровської області мало публікують авторських матеріалів. Переважають прес-релізи та фоторепортажі. Водночас сайти у своїх публікаціях не пропагують сексизм, уникають стереотипних образів. Також у нинішньому моніторингу були зафіксовано тематичні публікації щодо відпустки чоловіків по догляду за дитиною на сайті «49000.com.ua».
Що стосується друкованих видань, то тут спостерігається «журналістська робота». Матеріали є ексклюзивними та різноплановими.
Варто відзначити, що у всіх 4 виданнях зафіксовано високий показник жінок як експерток (від 41% до 50%). Найбільш гендернозбалансованими є матеріали газети «Наше місто» (48% експерток/52% експертів і 47% героїнь/53% героїв). За цими показниками видання входить до переліку 10 видань України, у публікаціях яких зафіксовано певний баланс представленості жінок і чоловіків. Однак, на жаль, видання лише в 11% використовує фемінітиви, що не дозволило йому опинитися в лідерах як найбільш гендерночутливе.
Найвищий відсоток гендерної чутливості за кількісними показниками у квітні – в газети «Зоря» (45%): к виданні фігурує 50% експерток, 36% героїнь та 33% фемінативів. Але, на жаль, видання поширює гендерні стереотипи. У публікаціях щодо здорового способу життя та приготування їжі як ілюстративний матеріал використовується фото жінок (наче лише жінки готують і слідкують за здоров’ям).
На другому місці у квітневому моніторингу газета «Наше місто» – 43%. Що стосується газет «Горожанин» та «Днепрвечерний» – то тут надається прерогатива чоловікам як героям. Водночас ці видання не поширюють стереотипного чи сексистського контенту.
Індекс гендерної чутливості дніпропетровських медіа у квітні – 42%. Ознайомитися із загальними даними результатів моніторингу медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Тетяна Сіденко
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
