БІБЛІОТЕКА В ЕПОХУ ІНТЕРНЕТУ

14 січня, в перший день Нового року за старим стилем, двері Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія були широко розкриті не лише для представників засобів масової інформації, а й для молоді навчальних закладів обласного центру. Фольк-вечірка «Щедрий шевченківський вечір» відкрила новий сезон щорічної інформаційної кампанії «Читаємо разом».

Про просвітницьку та соціокультурну діяльність бібліотеки та про її роль у формуванні інформаційної культури населення регіону про в ході прес-конференції журналістам розповідали Надія Тітова, директор Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, заслужений працівник культури України, та Наталія Гордійчук, завідуюча відділом соціокультурних проектів і зовнішніх зв’язків Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія.

«Для нашої бібліотеки 2014 рік ювілейний – ми святкуватимемо 180-річчя від дня заснування, – говорить директор закладу Надія Тітова. – Ми стали першою установою культури, що була відкрита у Катеринославі, ще в 1834 році. Сьогодні наша робота насичена багатьма подіями, головна з яких – це 200-річчя святкування дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Під цим гаслом у нас проходить дуже багато заходів. А ще, в минулому році, за програму «Бібліотека як центр неформальної освіти» Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека отримала перемогу у всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року 2013». Це визнання також наклало відбиток на нашу роботу, ми повинні тримати цю марку. А те, що ми є сучасною бібліотекою – це беззаперечно».

Головне завдання сучасної бібліотеки – допомогти читачеві, забезпечити йому найкоротший шлях до необхідної літератури. Використовуючи новітні технології, співробітники закладу створили електронний каталог на весь книжковий фонд бібліотеки, автоматизували процеси замовлення літератури. Функціонує така послуга, як електронна доставка документів.

«У бібліотеки не має бути ніяких обмежень. Читачі повинні мати доступ до будь-якої інформації. Коли говорять, ніби Інтернет замінить все, – це не так. Ми стільки разів переконувались у тому, що бібліотека – це поєднання джерел інформації. Це книги, періодика на паперових носіях, і на електронних, звісно. Інакше вже бути не може», – переконана Надія Миколаївна.

Сайт ДОУНБ www.libr.dp.ua містить багато корисної інформації. Зайшовши на Інтернет-сторінку бібліотеки, можна перевірити по електронному каталогу, чи є необхідна література, та замовити її для себе. Сучасна бібліотека – це віртуальна довідка, на сайті можна також задавати питання бібліографам. В електронному вигляді можна також замовляти відскановані окремі сторінки. Щоб попрацювати, наприклад, з дисертацією, не обов’язково їхати до Москви – обласна універсальна бібліотека задіяна в корпоративних проектах, має вихід на світові джерела.

Цільова аудиторія закладу сьогодні – це не лише ті, хто прийшов до бібліотеки, а й відвідувачі сайту. «У нас понад 47 тисяч читачів. А якщо враховувати відвідувачів сайту нашої бібліотеки, то у минулому році електронний каталог на сайті відвідали 2,5 млн. читачів, тобто зайшли, подивилися літературу, обрали, замовили і прийшли до нас, або ж отримали її електронною поштою. Зараз, саме завдяки новим інформаційним технологіям, наші можливості суттєво розширились. Ми, бібліотечні працівники, раді, що можемо надавати таку інформацію читачам, нашій місцевій громаді», – говорить директор закладу.

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія належить до надвеликих наукових бібліотек України. Її фонд складає 3 061 830 одиниць зберігання (для порівняння, у Запоріжжі – 1300 тис., у Донецькій – 1600 тисяч примірників). Фінансується головна бібліотека регіону з обласного бюджету. Книжковий фонд зосереджений у книгосховищі, яке орендується в обласному державному архіві (3-4 поверхи). Бібліотека має літературу на 92 мовах світу.

«У нас є 21 структурний підрозділ – це 15 відділів і 6 центрів, які ми створили, щоб більш камерно обслуговувати читачів. Кожен відділ цікавий. Є відділи обслуговування, а є відділи внутрішньої роботи: відділ комплектування фондів, обробки видань. Читачі ці відділи не бачать, але без них адресу книжки знайти важко. Є у нас відділ мистецтв, там чудова література, альбоми, відділ краєзнавства, відділ патентно-технічної документації, – додає Надія Миколаївна.

В рамках комплексної цільової програми «Бібліотека як центр неформальної освіти», з 2012 року співробітники ДОУНБ займаються реалізацією 11-ти локальних проектів за окремими напрямками. Основна мета програми – підвищення рівня освіченості населення регіону та формування відповідних інформаційних потреб у користувачів, мотивація їхніх звернень до бібліотеки. Для цього було розроблено спеціальні навчальні програми для користувачів та населення.

Детальніше про цю роботу розповіла Наталія Гордійчук, завідуюча відділом соціокультурних проектів і зовнішніх зв’язків ДОУНБ. Усі проекти розраховані на різні цільові групи користувачів. Так, проект «Бібліотека – знання під рукою»  – це робота зі студентами-першокурсниками. Проект «Інформаційні студії» – на допомогу викладачам та вчителям.

«В майбутнє – разом з бібліотекою»: мета цього проекту – мотивація школярів до користування бібліотечними послугами. Щоб надати практичні навички користування бібліотекою, розроблено низку інтерактивних ігор, занять, інтелектуально-пізнавальних зустрічей. У 2013 році проект розширився новою програмою літнього читання «Бібліокараван» для дітей, що відпочивають у шкільних таборах.

А учасники проекту «Сімейний круїз», який реалізується на житловому масиві Клочко, взагалі ініціювали організацію молодіжного клубу «Флешка» та своєрідної школи навчання ІТ для людей «золотого віку» «Нам літа – не біда». Ще один проект для людей похилого віку має назву «Інтерактивний краєзнавчий туризм». Його мета – навчити користуватись ресурсами Інтернет та електронними ресурсами і послугами бібліотеки через популяризацію краєзнавчого туризму.

Протягом 5 тижнів у травні-червні, щоб привернути увагу не лише читачів, а й пересічних громадян, простих перехожих, біля приміщень бібліотеки були обладнані символічні «Бібліотечна альтанка» та «Бібліотека під парасолькою».

Задля підтримки соціально активної частини громади та малозабезпечених громадян бібліотекарі заручились підтримкою юристів і працюють над проектом «Центр безкоштовної правової допомоги». А для винахідників Дніпропетровщини на базі патентно-технічного відділу створено «Інформаційно-консультаційний центр з інтелектуальної власності».

«Дніпропетровщина моя – перлина України» – цей проект розрахований на краєзнавців. В рамках проекту проводяться засідання клубів читачів «Ріднокрай» та «Дніпровське генеалогічне товариство».  Окрім вищезгаданих напрямків діяльності працівники обласної бібліотеки організовують щорічні регіональні акції з популяризації читання та бібліотек. Так, у минулому році до 95-річчя письменника-земляка О.Т.Гончара проводилась акція «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара». А до 80-річчя створення Дніпропетровської області – «Неповторна Дніпропетровщина».

Суттєво доповнює сучасний інформаційний простір регіону реалізація проекту «Створення власних інформаційних ресурсів та сервісів». На базі комунального закладу створено тренінговий центр, а для представників ЗМІ розроблено календар знаменних та пам’ятних дат «Моє Придніпров’я».

Усі ці проекти реалізуються на базі відділів та центрів бібліотеки. Власне, виконання цільової комплексної програми об’єднало і бібліотекарів, і читачів, і владу, і соціальних партнерів.

За словами Н.М.Тітової, сьогодні основна проблема Дніпропетровської ОУНБ – відсутність єдиного власного приміщення. Бібліотека працює в екстремальних умовах, оскільки свої фонди розміщує і, відповідно, обслуговує читачів в п’яти приміщеннях у різних районах міста (Кіровському, Жовтневому, Індустріальному). Це породжує безліч технологічних проблем (щоденна доставка літератури з центрального книгосховища, прокладання оптоволоконних ліній єдиної комп’ютерної мережі та ін.). Щоб розмістити увесь бібліотечний фонд, потрібно мати 16-18 тисяч кв.м площі. А є лише 6 тис.кв.м.

«Однак, дбаючи про високий рівень бібліотечного обслуговування кожного жителя мегаполісу, навіть цей фактор ми перетворили в позитив. По-перше, встановлені взаємовигідні відносини з відповідними районними (у місті) радами, на території яких знаходяться приміщення нашої бібліотеки. По-друге, бібліотека за рахунок такої дислокації значно розширила географічні кордони свого обслуговування. По-третє, вагомо зросла кількість користувачів та соціальних партнерів бібліотеки», – запевняє Надія Тітова.