«Боротьба з російською пропагандою – це не тільки заперечувати, а й перекривати канали», – Ліна Кущ під час візиту в Бельгію

Європейським партнерам бракує інформації з регіонів та окупованих територій: їхня картина – переважно «києвоцентрична»

«Намагалася дати їм ширший погляд на проблеми поза столицею», – про свій робочий тиждень у Брюсселі та особисте знайомство з роботою системи регуляції і саморегуляції в європейських медіа, яку забезпечують авторитетні організації, асоціації та мережі, розповідає перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

• Ті підрозділи інституцій ЄС, які займаються Україною, здебільшого добре знають контекст, читають про всі резонансні скандали і конфлікти. Але нашим партнерам бракує інформації з регіонів і з окупованих територій – через відсутність власних джерел. Тому, на мій погляд, картина, яку мають європейські партнери, – «києвоцентрична». Намагалася дати їм більш широкий погляд на проблеми, які не обмежуються столицею.
• Ключова проблема боротьби з дезінформацією в соцмережах – відсутність достатньої кількості кваліфікованих модераторів. Алгоритми недосконалі, тих, хто вручну перевіряє скарги, мало, і ці люди не завжди мають достатньо знань.
• Соціальні мережі і платформи радикально змінили бізнес-модель медіа, спонукають їх “хайпувати” і використовувати неетичні методи. В ЄС із цим намагаються щось зробити, хоча успішного досвіду поки немає, лише початок.
• Боротьба з російською пропагандою – це недостатньо заперечити, сказати “це неправда”. Треба перекривати канали, знаходити протидію методам – а росіяни щоразу адаптуються, плюс штучний інтелект надає багато можливостей автоматизувати цю діяльність і поширювати миттєво на дуже велику аудиторію. Європейці шукають методи “знезараження”.
• У Бельгії медіа, які отримують субсидію від держави, мають бути членами саморегулівної системи. Отримання державних коштів не накладає на медіа жодних зобовʼязань (не треба хвалити владу). Саморегуляційний орган фінансується частково через внески медіа, частково – за рахунок бюджету (кошти надходять через асоціацію журналістів).
• Державний регулятор і органи саморегуляції чітко розмежували сфери діяльності: скаргу на медіа розглядає або регулятор, або орган саморегуляції. Щоб вони розглядали одночасно – це дуже й дуже рідкісні випадки.
• Реклама в медіа має чіткі правила, а в деяких країнах рекламні ролики потрібно попередньо узгоджувати в саморегулівній асоціації. Можна також звернутися добровільно за схваленням змісту реклами.

Ліна Кущ подякувала за блискучу підготовку і втілення програми поїздки всій команді ITP, а також українській групі за взаємну підтримку і співпрацю впродовж цього проєкту.