Чи можна «примусити» працівників Укрпошти виконувати їхні обов’язки з доставки газет передплатникам?

На юридичну гарячу лінію для журналістів та медіа надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Немало з них – за зверненнями через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.

Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.

«Під час передплати газет Укрпошта зобов’язується проводити передплату газети та вчасно доставляти її до поштових скриньок передплатників. Приблизно на 70% обумовлена доставка газети не відбувається. Передплатникам пропонують самостійно забирати її з поштового відділення. Отож, передплатник не отримує послугу, за яку сплачено кошти. Які юридичні дії потрібно вчинити передплатнику та редакції газети щоби «примусити» працівників Укрпошти виконувати їхні обов’язки?»

На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.

Наразі існує реальність, в якій Укрпошта – монополіст у сфері доставки передплачених видань, а також має статус Національного оператора поштового зв’язку. На жаль, попри численні звернення громадськості та обурених журналістів, позиція керівництва Укрпошти залишається незмінною: «Це – бізнес».

Тому, для того, щоб продовжувати діяти, маємо приймати цю реальність, та відповідно підлаштовуватись під неї, або намагатись самостійно виконувати функції, які бере на себе пошта в частині доставки передплачених примірників.

Щодо відповідальності Укрпошти за невчасну доставку примірників, така відповідальність встановлюється чинним законодавством України та самим договором.

Основним нормативним актом є ЗУ «Про поштовий зв’язок» (далі – Закон). Цим законом серед операторів поштового зв’язку виділяється один «особливий». Йдеться про національного оператора поштового зв’язку, яким відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №10-р, є акціонерне товариство «Укрпошта».

У Законі є окрема стаття, яка визначає особливості діяльності національного оператора. Так, в статті 15 Закону, серед іншого, зазначено, що національний оператор забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв’язку за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Універсальними послугами поштового зв’язку, визначеними Кабінетом Міністрів України, належать послуги з пересилання:

1) поштових карток, листів, бандеролей, відправлень для незрячих – простих та рекомендованих;

2) посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.

Отже, встановлено обов’язок забезпечення надання таких послуг, однак не визначено спосіб їх вручення (доставки) отримувачу.

Більше того, в Законі визначено, що доставка простих листів, поштових карток, бандеролей, періодичних друкованих видань та повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень здійснюється до абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) адресатів.

І лише невиконання вимог щодо розміщення абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) звільняє оператора від відповідальності за доставку адресату поштових відправлень. У цьому разі оператор зобов’язаний повідомити користувачів про свою відмову від доставки поштових відправлень.

Щодо передплатників, які не отримують вчасно видання.

Для відповіді на це питання треба взяти до уваги відповідальність операторів поштового зв’язку, яка також визначається ЗУ «Про поштовий зв’язок».

За невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами:

• за невиплату грошей за поштовими переказами, а також порушення строків пересилання поштових переказів – відповідно до законодавства України;
• за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень – штраф розміром 25 відсотків вартості послуг поштового зв’язку.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

При цьому, Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання.

Так, в Україні діють Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, які були затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 р.

Цим Наказом було встановлено наступні нормативи:

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку):

1) місцевої – Д+2, пріоритетної – Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) – Д+3, пріоритетної – Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) – Д+4, пріоритетної – Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України – Д+5, пріоритетної – Д+4, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

3. При пересиланні посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на два дні.

Отже, у разі недоставки відправлень у зазначені вище строки, а також у разі, якщо попередньо оплачені послуги взагалі не були надані (наприклад, не було доставлено примірники передплаченого видання), особи можуть звертатись до відділення, яке мало здійснити доставку, з претензією про виплату вищезгаданого штрафу, або відшкодування вартості оплачених послуг. У разі, якщо Укрпошта не реагує, слід звертатись із відповідними вимогами до суду, з доказами, які можуть підтвердити дійсність та законність таких вимог.

Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.

Ми гарантуємо:

● повну конфіденційність;

● професійну, кваліфіковану допомогу;

● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.

Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.

Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.

***

Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.

Про ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Інформаційна служба мережі ЦЖС