Доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану

Наскільки змінився доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану? Які обмеження діють? Скільки чекати на відповідь та як оскаржити неправомірну відмову? Про це говорили фахівці з правових питань під час вебінару для медійників.

Онлайн-тренінг, організований Дніпровським Центром журналістської солідарності НСЖУ у партнерстві з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, відкрив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

— Тема доступу до публічної інформації в умовах воєнного часу сьогодні дуже важлива. Адже зараз діють запроваджені владою обмеження на поширення певної інформації, — наголосив очільник НСЖУ. — Ми, журналісти, маємо дотримуватись тих правил, які встановило військове керівництво, аргументуючи його безпекою українців і тими реаліями, в яких живемо. Сенсаційність має поступитися відповідальності!

Сергій Томіленко подякував тренерам вебінару та присутнім серед учасників правникам за плідну співпрацю з журналістами:

— Зазначу, ми розбудовуємо гарне партнерство. Спільно робимо важливу роботу для того, щоб українці отримували достовірну інформацію, щоб у них був доступ до певних можливостей захистити себе і захистити свої права.

Для журналістів доступ до публічної інформації є робочим інструментом. У відповідь на свій запит вони розраховують мати певну інформацію. Що робити, коли натомість отримують неправомірну відмову? До кого звертатись і як оскаржувати?

— Якщо ви вважаєте, що вам неправомірно відмовили у доступі до публічної інформації, і хочете подати скаргу, то саме представники уповноваженого Верховної Ради України з прав людини будуть розглядати таку скаргу і вчиняти певні дії, — пояснила фахівчиня зі зв’язків з громадськістю та пресою Кам’янського місцевого центру Регіонального центру з надання БВПД у Дніпропетровській області Марія Ростова. — Саме ми, правники, більше роз’яснюємо з таких питань, консультуємо, а також можемо допомогти правильно скласти запит.

Конституцією України передбачено деякі обмеження конституційних прав і свобод громадян в умовах воєнного стану. Зокрема, право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації у будь-який спосіб. Право на доступ до інформації під час воєнного стану може підлягати обмеженням, насамперед для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності нашої держави. Тож розпорядник може відмовити в наданні інформації, але лише на підставах, визначених чинним законодавством.

— Як уповноважений складати адміністративні протоколи за порушення прав, скажу: у моїй практиці було дуже багато порушень з боку розпорядників, які відмовляли у наданні публічної інформації, посилаючись на воєнний стан, — додав Владислав Онищенко, співробітник Регіонального представництва уповноваженого ВРУ з прав людини у Дніпропетровській області.

Він повідомив, що законом про доступ до публічної інформації визначено перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію. А також передбачено, що у самій відмові має бути чітко зазначено і аргументовано підставу такої відмови.

Учасники вебінару отримали змістовні фахові роз’яснення стосовно того, яка інформація вважається публічною, а яка має обмежений доступ, хто є розпорядником такої інформації. Почули про вимоги до запитів і звернень та в які терміни їх мають розглянути. Представник омбудсмена акцентував на тому, що потрібно максимально зберігати усі відповіді розпорядника публічної інформації, аби довести і оскаржити неправомірність відмови.

— Ваше слово – зброя! Ми бачимо, як сьогодні може бути використана інформація, в тому числі для перемоги. І запит на публічну інформацію є дуже дієвим інструментом для того, щоб цю інформацію отримати, — підсумував Владислав Онищенко.