Днями у Павлограді відбулась цікава зустріч журналістів місцевих медіа із представниками апарату Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України. Приводом послугувала приємна подія – найстарішій газеті Павлоградського району «Рідний край» виповнилось 105 років. Усі, хто завітав того дня до редакції привітати колег, продовжили спілкування на професійні теми.

Говорили про економічну стійкість павлоградських медіа, співпрацю редакцій друкованих видань із Укрпоштою на місцевому рівні, про нові можливості завдяки залученню грантових коштів, ділились досвідом участі у різних конкурсах. А також про журналістську солідарність і підтримку регіональних і місцевих медіа.
Головний редактор «Рідного краю» Володимир Олександрович Сторчаков вже багато років очолює Павлоградську міську журналістську організацію НСЖУ. Тож, про те, як живуть сьогодні локальні медіа, як долають труднощі воєнного часу, з якими проблемами стикаються і як їх вирішують, добре знає.
«Колись у Павлограді було близько тридцяти засобів масової інформації. З усіх друкованих видань сьогодні, на жаль, виходять усього два – «Рідний край» і «ТН-Експрес», – розповідає Володимир Сторчаков. – Звісно, тиражі суттєво знизились. У січні 2023 року ми друкувались загальним тиражем 5000 примірників. Але своїх постійних передплатників маємо, для них і працюємо. Після повномасштабного російського вторгнення ми не пропустили жодного номера!»
Чимало нарікань сьогодні з боку газетярів на роботу Укрпошти, на пересувні поштові відділення. Володимирові Олександровичу ж вдалося налагодити співпрацю, за його словами – завдяки багаторічному досвіду, особистим знайомствам та простому людському спілкуванню.

Заступниця головного редактора «Рідного краю» Ірина Костянтинова торкнулася ще однієї болючої теми більшості локальних друкованих видань – висвітлення діяльності органів місцевої влади, а точніше, небажання очільників територіальних громад співпрацювати із газетами: «Кошти у своїх бюджетах на висвітлення діяльності вони мають, та вважають, що для інформування мешканців їм цілком достатньо лише сайтів. Але ж саме газету люди зможуть прочитати і без світла, і без інтернету!»
Обговорили також питання залучення грантових коштів для підтримки і розвитку локальних медіа. Зокрема, журналістка радіо «Самара» Тетяна Верба розповіла про проєкти, над реалізацією яких вони працюють.
Допомога іноземних колег, робота із фінансовими донорами може принести реальну користь і допомогти медіа вижити у ці важкі воєнні часи. Саме Міжнародна і Європейська федерації журналістів та ЮНЕСКО підтримали ініціативу Національної спілки журналістів України – Центри журналістської солідарності. Допомога регіональним і місцевим медіа надається головним чином через мережу Центрів. Про це розповіла координаторка Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.
«Ми надаємо матеріальну і технічну допомогу, консультуємо, шукаємо можливості для того, аби вирішувати питання, із якими звертаються медійники. Також проводимо тренінги, вебінари для журналістів, ініціюємо професійні зустрічі для спілкування, обміну досвідом, обговорення, «круглі столи», – повідала Наталя Назарова. – А ще при Дніпровському Центрі діє пункт безкоштовного прокату захисного спорядження для тих колег, котрі збираються їхати працювати у «гарячі точки». У цей складний час ми, журналісти, маємо підтримувати одне одного».

Підтримка регіональних і місцевих медіа нині серед пріоритетів Спілки. Актив Дніпропетровської обласної організації НСЖУ перебуває у постійному контакті із редакціями, знає і розуміє їхні потреби, допомагає долати виклики, вирішувати проблеми. Словом, робить усе, аби медіаринок Дніпропетровщини втримався, а журналісти залишались у професії.