• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГЛАВНАЯ
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
Останні новини
  • «Використовувати багато шляхів доступу до читачів», – редактор ізюмського видання поділився досвідом боротьби за виживання свого медіа
  • Бібліотечка Дніпровського Центру журналістської солідарності поповнилась книгою «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»
  • Марнувати час — це не про мене
  • Команда Дніпропетровської обласної організації НСЖУ перемогла у шаховому турнірі
  • Конкурс світлин на гендерну тематику #проЖиття війни
  • Про конфіденційність персональних даних
  • Презентація книги «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну» (АНОНС)
  • «Виживання локального медіабізнесу в умовах війни» (АНОНС)
  • Нікопольська радіостанція «Ностальжі» частково поновила ефір
  • Юність, обпалена війною: «Двічі у пеклі: спогади зі Слов’янська»
Головна/новини/Актуально/Граматичні помилки, відсутність структури, розмиті терміни – Львів та Суми проаналізували законопроєкти «Про медіа»

Граматичні помилки, відсутність структури, розмиті терміни – Львів та Суми проаналізували законопроєкти «Про медіа»

Татьяна 01.06.2020 Актуально, новини, новини партнерiв, новини прес-клубу 625 Перегляди

У Львівському пресклубі відбувся відеоміст Львів-Суми: «Повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у законопроєктах «Про медіа» (№2693 і №2693-1): надмірні чи недостатні?».

Володимир Садівничий, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, медіаексперт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, вважає, що завдання закону – розставляти акценти. Водночас те, що є на 175 сторінках законопроєкту «Про медіа», викликає більше запитань, ніж розставляє акцентів.

– Цей законопроєкт, як і будь-який інший, пропонує термінологію. Однак жоден із цих термінів не має відповідей, а навпаки — має запитання. Наприклад, «Вихідні дані» – логотип, позначення, позивні. Якщо ми відкриємо будь-який державний стандарт, то прочитаємо там, що вихідні дані є частиною вихідних відомостей. У законі не написано, що його прийняття відміняє дію усіх державних стандартів у сфері медіа. Тобто ми маємо розуміти, що позивні – це вихідні відомості, а не, як раніше, знаковий сигнал, елемент впливу.

Визначення «Друковане медіа» – медіа, що здійснює поширення друкованої інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях. Однак друкований носій – це дуже широке поняття, у кожній сфері є свій друкований носій. Тому не зрозуміло, що є носієм для друкованого медіа.

Ще один цікавий приклад із визначень: «користувач» – будь-яка фізична або юридична особа, яка використовує, отримує чи споживає медіа сервіси для задоволення власних інформаційних потреб без мети отримання прибутку. Водночас фахівці Інституту некомерційних новин, який визнаний в усьому світі, чітко вказують навіщо я забезпечую свої інформаційні інтереси: зокрема, для економії коштів, для отримання прибутку, визначення своєї поведінки тощо.

І найцікавіше з цього законопроекту: «закон спрямований на захист прав споживачів медіа сервісів». Я передивився увесь закон, але що таке “медіа сервіси” там немає визначення.

Крім того, Володимир Садівничий зазначив, що авторам варто звернути увагу на граматичні помилки у документі, адже їх є дуже багато. 

У законопроєкті «Про медіа» взагалі відсутня структура. Так вважає Ігор Федоренко, експерт Сумського пресклубу, медіаюрист проєктів Тернопільського пресклубу. Він зазначив, до прикладу, повноваження Національної ради, якій присвячена шоста стаття законопроєкту, розкидані чи не по всіх статтях. Також у документі є велика плутанина із термінами. 

– Наприклад, визначені Конституцією «Органи державної влади» по всьому тексту називають або «органами влади» або «державними органами». Також сфера дії закону, яка зазначена у преамбулі, – це регулювання діяльності медіа. Якщо це — регулювання діяльності медіа, то чому в ньому є державний орган — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення? Ця рада не відповідає ні трудовому законодавству, ні законодавству про державну службу.

Також дуже складним є перелік друкованих, онлайн, теле- та радіоорганізацій, усіх ЗМІ і їх положень. Варто також звернути увагу про зміни до законодавства України, які настануть у випадку ухвалення законопроєкту «Про медіа». Втратить чинність Закон «Про державну підтримку друкованих ЗМІ», Закон «Про пресу», закон, який регламентує діяльність Нацради.

Водночас ті ж самі друковані засоби масової інформації — у порівнянні із профільним законом в законопроєкті «Про медіа» — виписані дуже погано. Неправильно й те, що Національна рада сама визначає коло осіб, на яких поширюється цей закон. Загалом цілі, які зазначені у законопроєкті, не відповідають тексту документа.

Медіаюрист вважає, що Закон «Про медіа» дуже добре спрацює на виборах, адже Нацрада має потужні повноваження – від великих штрафів до припинення діяльності ресурсу без рішення суду/ 

Якщо законопроєкт «Про медіа» буде ухвалений Верховною Радою, для радіо та телебачення не буде серйозних змін у роботі, оскільки вони і зараз працюють із Нацрадою. Водночас для інших видів медіа будуть зміни і, щоб звикнути до них, треба буде трохи часу. Так вважає Ірина Процик, завідувачка відділу радіомовлення ТРК «Перший Західний», програмна директорка радіо «Перше». Вона зазначила, що важливо, щоб у законодавстві був прописаний момент, який передбачає механізм вжиття заходів у випадку виявлення порушень учасниками медіапростору. 

– Важливо, щоб було прописано, у який спосіб відбуватиметься адекватна реакція на порушення. Звісно, ми зараз живемо у непростий час, але у такій ситуації зараз цілий світ: час провокацій, інформаційних війн, розвитку соціальних мереж, які дуже часто перетягують на себе роль класичних засобів масової інформації. Відповідно це теж має бути враховано. Водночас має бути чітке розуміння, щоб Національна рада не виглядала, як караюча рука, яка за будь-яке відступлення тебе безпідставно карає. Тобто завжди мають вживатися адекватні заходи.

За словами Ірини Процик, цей законопроєкт має також низку інших викликів, зокрема, мовлення територіальних громад. Також документ передбачає для мовлення територіальних громад створення наглядових рад, повноваження яких не до кінця зрозумілі.

Анатолій Шалаєв, ведучий телеканалу «Правда Тут Львів», зазначив, що непоганою є ідея створення невеликого «Кодексу про медіа». Однак наразі не зрозуміло, чи працюватиме такий громіздкий Закон, в який вписали відразу і медіа, і Національну раду.

— У зв’язку з тим, що документ – великий, ми зустрічаємо там багато неточностей, частин, які суперечать одна одній. Крім того, якщо говорити про Нацраду, як каральний орган, орган, який може позбавляти чи надавати ліцензії, то є чіткий перелік випадків. Але, наприклад, якщо ми відкриємо пункт 7 частини 1 статті 60, то, крім чітко визначених параметрів, є формулювання «в інших випадках». Які це інші випадки, коли когось позбавляють ліцензії, не зовсім зрозуміло. 

Якщо говорити про можливі зловживання у законопроєкті, варто згадати про тимчасове безкоштовне мовлення, яке нібито надається на один рік. Кому та на яких підставах його надаватимуть – це також не зовсім врегульовано. Також слова «має» чи «можуть» у законопроєкті не варто вживати, адже це (такі слова – ЩЛ) не є зобов’язання Нацради чи учасників процесу. У законопроєкті є багато суб’єктивних визначень, яких би не мало бути у такому документі. Не зрозуміле питання щодо конкурсного відбору до Нацради за квотою президента та звільнення членів ради. Отакі нечіткі вислови, неточності, зокрема юридичні – це можливість для маніпулювання та зловживань. 

Тезу колег про те, що законопроєкт «Про медіа» не описує достатньо детально усе, що стосується друкованих ЗМІ, підтримала Інна Клишко, шеф-редакторка медіа-холдингу «Всі Суми панорама медіа». Вона розповіла, що цей документ претендує на роль універсального закону для усіх, але не враховує специфіку.

– Є багато відмінностей у роботі тих, хто щодня працює в ефірі, і тих, хто пише статті чи працює на сайті. Крім того, із закону не зрозуміло яким органом є Національна рада: державним чи ні. Останні сторінки, де відміняють п’ять законів та вносять правки у існуюче законодавство, для мене узагалі є якимось нонсенсом, адже недостатньо просто замінити ЗМІ на медіа без урахування специфіки.

Менеджер філії Національної суспільної телерадіокомпанії України «Регіональна дирекція UA: Суми» Олександр Такул висловив думку, що недоцільно віддавати Нацраді самостійно визначати суб’єкти, на які поширюються її повноваження. Також, на думку Олександра Такула, не зрозумілим є те, навіщо введена можливість визначати кількість каналів на певній території, адже тут можливі зловживання.

Позитивом законопроєкту Олександр Такул назвав орган спільного регулювання, де суб’єкти медіа ринку самі регулюють відносини.  

Андрій Дікальчук, редактор газети «Новини Прибужжя», екскерівник телеканалу «Бужнет», наголосив, що важливо, щоб у законі були чітко прописані повноваження, які дозволяють захистити національну безпеку, а також положення, які дозволять медіа працювати ефективно та чесно. 

Журналіст, юрист Ярослав Жукровський зазначив, що повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення є надмірними, не пропорційними у демократичному суспільстві. За словами юриста, Національну раду взагалі можна було б ліквідувати, але вона є Конституційним органом, тому зробити це неможливо.

– Щонайменше варто думати глибинно, як перезавантажити цього державного регулятора. Якщо дивитись на природу функцій цього державного регулятора, то у статті 68 йдеться про контроль та нагляд. Але з юридичної точки зору контроль та нагляд Нацради мають різну сутність. Мабуть, суть держави у тому, що вона має створювати правила, межі, буйки, за які ніхто не може запливати, а не максимально і всебічно усе зарегульовувати. Тим більше, держава не може вводити поняття дискреції – «може», «можливо», «не можливо». Будь-які дискреції – це можливості для зловживань.

На думку Ярослава Жукровського, питання ліцензування можна перевести на нейтральний майданчик, зробити його електронним.

Розшарити
  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn
Попередні Якщо передплатники мають претензії через невихід газети у зв’язку з карантином. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ
Вперед Підтримайте інформаційну кампанію #Журналісти_Важливі 

Схожі записи

«Використовувати багато шляхів доступу до читачів», – редактор ізюмського видання поділився досвідом боротьби за виживання свого медіа

6 часов пройшло

Бібліотечка Дніпровського Центру журналістської солідарності поповнилась книгою «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»

9 часов пройшло

Марнувати час — це не про мене

2 дня пройшло

Зверніть увагу

Команда Дніпропетровської обласної організації НСЖУ перемогла у шаховому турнірі

Минулих вихідних у Дніпрі відбувся чемпіонат з шахів серед медійників. Поборотись за «Кубок Дракоші-2020/23» узялися …

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

  • З ювілеєм!

    28 березня – КІЗІЛОВА Марія Володимирівна

    30 березня – КИСІЛЬ Олена Сергіївна

    31 березня – ТРУХАНОВА Яна Валентинівна

    01 квітня – МІХНО Клавдія Олексіївна

     

     

     

     

     

    З Днем народження!

    27 березня – ЖУК Ілля Володимирович

    29 березня –СУЛАЄВА Світлана Іванівна

    30 березня –  БЕЛЬНІЦЬКА Марина Олександрівна

    31 березня – СИНЬКОВСЬКА Світлана Леонідівна

    01 квітня – ЗОЛОТАРЬОВА Інна Григорівна

    ШМИДТ Аліса Олексіївна

     

    Хай здоров’я, радість і достаток,
    Сиплються не мов вишневий цвіт
    Хай малює доля з буднів свято,
    І дарує Вам багато літ!

Новини ДОО НСЖУ

  • Бібліотечка Дніпровського Центру журналістської солідарності поповнилась книгою «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»

    9 часов пройшло
  • Марнувати час — це не про мене

    2 дня пройшло
  • Команда Дніпропетровської обласної організації НСЖУ перемогла у шаховому турнірі

    2 дня пройшло
  • Конкурс світлин на гендерну тематику #проЖиття війни

    2 дня пройшло
  • Про конфіденційність персональних даних

    3 дня пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

RSS Новини Партнерів

  • Погода у Дніпрі на суботу, 1 квітня 2023 року
    Прогноз погоди у Дніпрі на суботу, 1 квітня 2023 року. Весь день у Дніпрі буде хмарним. Дрібний дощ йтиме весь день і не припиниться до самого вечора.
  • Погода у Дніпрі на п’ятницю, 31 березня 2023 року
    Прогноз погоди у Дніпрі на п’ятницю, 31 березня 2023 року. Хмарна погода протримається у Дніпрі увесь день. Нічний дрібний дощ закінчиться ще до світанку.
  • Пісня закликає до самозахисту через окриленість
    Мені й досі вчувається здаля в контексті подій сьогодення голос дівчинки, спроможної захистити власну гідність на повний голос у стані, коли й ані кроку.
  • Погода у Дніпрі на четвер, 30 березня 2023 року
    Прогноз погоди у Дніпрі на четвер, 30 березня 2023 року. Вранці у Дніпрі небо буде ясним, а вдень вкриється хмарами, які не зникатимуть до завершення дня.
  • Дніпровський RGC Production відвантажив сучасні ШГРП для колег з України
    Нову партію газового обладнання, а це: 21 новий газорегуляторний пункт шафового типу та три ВОГ днями відправили до АТ “Івано-Франківськгаз”, АТ «Закарпатгаз», АТ “Вінницягаз”, АТ “Волиньгаз”, АТ “Львівгаз” та АТ «Закарпатгаз» для виконання критично важливої модернізації газорозподільних мереж.
Разработка и поддержка
© Все права защищены 2023.