Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Скільки людей частково мобілізовано на Дніпропетровщині та Львівщині? Яка динаміка цієї часткової мобілізації? Які індикатори? Наскільки охоче ідуть люди на військову службу? Якщо не йдуть, то з яких причин? Як і чим озброєні частково мобілізовані? На ці та інші питання, які турбують сьогодні українців, відповідали учасники чергового Інтернет-відеомосту між Дніпропетровськом та Львовом, який відбувся 17 червня.
У Дніпропетровській області мобілізували майже десять тисяч військовозобов’язаних. Це один з найбільших показників в Україні. На Львівщині – близько 5 тисяч осіб. Укомплектування проводили у військових частинах нашої області, а також Львівщини, Київщини та Івано-Франківщини.
Головне, за словами заступника військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату по роботі з особовим складом та громадськістю Сергія Полуцигана, люди розуміють, для чого вони йдуть до війська та яка відповідальність на них покладена у такий важливий для країни час. Для того, аби зарахувати добровольців з інших областей, а таких, як стверджує військовий, було чимало, довелося відпрацювати систему прийому людей, щоб не порушити при цьому систему військового обліку. «Ми поставили добровольців на облік за місцем їх фактичного перебування, повідомили про це у військкомати за місцем проживання добровольців і призвали їх до армії», – пояснив підполковник.
«У мирний час доброволець мусив би знятися з обліку за місцем проживання і стати на облік там, де хоче бути призваний до лав армії, пройти там медкомісію, надати військовий квиток і, коли буде визначений ступінь його придатності до служби, може бути там призваний», – додав заступник військового комісара з роботи з особовим складом та громадськістю Львівського обласного військового комісаріату Борис Андрєєв.
За словами підполковника Володимира Скоростецького, офіцера Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, Львівщина має мобілізаційний ресурс – 70 тисяч осіб, а вся Україна – 1 млн осіб призовного віку. Мобілізаційний ресурс Дніпропетровської області становить 100 тисяч осіб.
Особливості проведення часткової мобілізації по Дніпропетровській області, як зазначив Віталій Задорожній, начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи департаменту взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, полягають в тому, що на сьогодні мобілізація має ключове значення в недопущенні поширення осередків тероризму зі східних регіонів вглиб України. «На території Дніпропетровщини дислокуються такі значні органи військового управління збройних сил України, як оперативне командування «Південь», органи управління Національної гвардії України центрального територіального управління. Ці фактори обумовлюють значне збільшення навантаження у сфері оборони та організаційної роботи», – підкреслив представник Дніпропетровської ОДА.
Про те, що відбувається у підрозділах, підпорядкованих МВС, розповіла Олександра Остренко, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Дніпропетровській області: «Для забезпечення прав та свобод громадян та захисту суспільства від злочинних посягань, охорони громадського порядку на базі управління МВС України у Дніпропетровській області було створено чотири батальйони патрульної служби міліції особливого призначення. Ці підрозділи на сьогодні укомплектовані більш ніж на 50 відсотків. Подавши необхідні документи та пройшовши медичний огляд, добровольці направляються на спеціальне навчання на базі Дніпропетровського університету внутрішніх справ».
Відповідаючи на запитання журналістів стосовно відстрочки та ухиляння від призову, помічник військового комісара з правової роботи Львівського обласного комісаріату, майор юстиції Алла Сибірякова зазначила, що близько 30 зі 100 чоловіків призовного віку мають підстави для відстрочки. Згідно зі статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», до переліку тих, хто має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, належать:
– заброньовані на період мобілізації і на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
– визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
– чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років;
– зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують;
– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної
Республіки Крим.
«На Дніпропетровщині дуже мало людей, які ухиляються від призову, – наголосив Сергій Полуциган. – Ті, хто безпідставно відмовляються від призову, одразу зустрічаються з працівниками прокуратури. Коли на Дніпропетровщині почали оповіщувати великі маси населення, то зіткнулися з цими проблемами. Тоді підключилися правоохоронні органи, паспортні столи – і нам вдалося дуже швидко подолати проблеми».
За кожним призваним до лав збройних сил України, згідно з чинним законодавством, зберігається і робоче місце, і заробітна плата.
Щодо того, чи існує проблема із забезпеченням військових зброєю, Володимир Скоростецький, офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, підполковник пояснив, що зброї у бійців АТО дуже багато, але вона взірця 70-80-х років минулого століття. «А для автомата Калашникова потрібен коліматорний приціл, гаджети, які є на озброєнні у терористів-сепаратистів, щоб зробити роботу військовослужбовця в бою більш інтенсивною», – наголосив Скоростецький.
Дніпропетровський військовий також підтвердив, що зброєю бійці забезпечені. Натомість проблему становлять засоби індивідуального захисту, харчування. І у її подоланні активно допомагає громадськість та підприємці.
Володимир Скоростецький пояснив, що останні міністри оборони Лєбєдєв і Соломатін забезпечували військові частини за рахунок приватних структур. Тобто були скасовані власні військові «харчові» підрозділи. Тепер, на марші, ці служби доводиться відновлювати.
Що стосується грошового забезпечення військовослужбовців, за словами офіцера медіа-центру, призовник рядового складу не може отримувати менше 2,5 тисячі грн. Якщо ж на офіцерській посаді, то він повинен отримувати – 5 тисяч грн. Учасники АТО отримують стовідсоткове грошове забезпечення. «Там – два таких грошових забезпечення: від 6 до 10 тисяч грн. Це залежить від дислокації військових частин та інших формувань», – додав Борис Андрєєв.
Серед учасників відеомосту у Дніпропетровську був і журналіст зі Слов’янська Валерій Чалий. Він розповів, кого терористи у Слов’янську на Донбасі набирають у свої загони: «Вони набирають кримінальні елементи, люмпенів, у яких немає, як кажуть, «ні кола ні двора». Когось беруть силою, когось шантажем. Також мобілізують наркоманів. Бачив кількох напівкримінальних, які з автоматами біля мого будинку стоять на блокпості. Бомжа з помийки бачив, якого за пляшку пива мобілізували».
«Коли все це починалося, то дивилися на це як на театр абсурду. Думали за 2-3 дні все закінчиться. Потім пішов російський спецназ. У Донецькій області зараз багато найманців з Російської Федерації. Спочатку третина населення їх вітала, вважали, що прокинуться завтра в Росії з дешевою ковбасою і великими зарплатами, а тепер настрої кардинально змінилися»,- сказав журналіст.
Як довго триватиме військова напруга в країні, експерти не змогли відповісти. Проте усі погодились, що для швидкого закінчення АТО потрібні політична воля і краща комунікація між підрозділами.
* * *
Учасники у Дніпропетровську:
– Сергій Полуциган, заступник військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату по роботі з особовим складом та громадськістю, підполковник;
– Віталій Задорожній, начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи департаменту взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи Дніпропетровської обласної державної адміністрації;
– Олександра Остренко, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Дніпропетровській області.
Учасники у Львові:
– Борис Андрєєв, заступник військового комісара з роботи з особовим складом та громадськістю Львівського обласного військового комісаріату;
– Алла Сибірякова, помічник військового комісара з правової роботи Львівського обласного комісаріату, майор юстиції;
– Володимир Скоростецький, офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, підполковник.
