Медіа-експерти наголошують на необхідності повернутися до законів про роздержавлення і суспільне мовлення

Верховна Рада має невідкладно повернутися до розгляду законопроектів про роздержавлення комунальної преси та створення суспільного мовлення, а також змінити підходи до формування складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

На переконання голови Комітету Верховної Ради з питань телебачення і радіомовлення Миколи Томенка, на найближчому засіданні Комітету буде заслухано звіт Нацради, а далі він ініціює його розгляд в Парламенті.

– Останні події показали, що в Україні немає державної інформаційної політики, немає тих людей, які її здійснюють. Ті люди, які були уповноважені державою, отримували кошти з бюджету, вони або самоусунулися від ситуації, або впроваджували якісь пропагандистські речі, – сказав Микола Томенко.

За словами Томенка, повноваження Верховної Ради в питанні формування складу Нацради – дещо обмежені. Адже частину складу може призначати та звільняти президент. Тому члени Нацради, на його переконання, мають самі написати заяви на звільнення. Як і голова Держкомтелерадіо. Щодо наступного складу Нацради – підходи до його формування мають бути відкриті і прозорі.

– Це не повинні бути народні депутати, помічники депутатів, представники фінансових медіа-угрупувань. Це повинні бути авторитетні люди, фахівці, – наголосив Томенко.

Директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко також наголосив на необхідності максимально відповідально підходити до призначення членів Нацради.

– Нацрада працювала неефективно і подекуди злочинно. І головна причина – не в тому, що закони погано написані. Головна причина – в суспільній корупції і в тому, в який спосіб кого призначали в Нацраду: з порушенням законів, людей, які не мали досвіду і навіть освіти, – прокоментував він.

Громадський діяч, секретар НСЖУ Віктор Набруско зауважив, що медіа-простір має повернутися до цивілізованого виконання законів, дотримання стандартів, які існують в європейському суспільстві. І, зокрема, слід припинити маніпулювання, які застосовують деякі телеканали, прикриваючись тим, що вони приватні.

Медіа-експерт, оглядач «Телекритики» Світлана Остапа зауважила, що в першу чергу потрібно розглядати у Верховній Раді закони про роздержавлення, суспільне мовлення та зовнішню рекламу. Також вона запропонувала відродити Міжвідомчу робочу групу з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, але вже при Комітеті свободи слова.

– І щоб від правоохоронних органів були представники на рівні заступників, як це було передбачено спочатку. А не так як останнім часом, коли ходили вже просто начальники відділів, – зазначила вона.

Голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко підсумував, що інформаційну політику в державі має формувати громадськість, медіа-експерти, професіонали.

– У Верховній Раді мають знов піднятися документи про роздержавлення і суспільне мовлення. Бо якщо вони не будуть підняті зараз, то маю великі сумніви, що після 25 травня вони взагалі колись будуть розглянуті, – наголосив він.

Також голова НСЖУ поінформував, що Спілка одним з першочергових завдань вважає допомогу постраждалим журналістам. Так, 13 тисяч гривень перераховано сім’ям загиблих В’ячеслава Веремія та Ігоря Костенка. Спільно з Польською Асоціацією журналістів розглядається можливість надання матеріальної допомоги на лікування іншим колегам.

–Ще одне важливе питання, на яке хотілося б звернути увагу, це безкарність. В нас два дні працювала Міжнародна місія солідарності, яка аналізує дані про постраждалих журналістів, щоб довести до кінця розслідування. Тому закликаю всіх колег долучитися до цього, аби винні були покарані, – наголосив Олег Наливайко.