Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
3 лютого відбувся відеоміст між Дніпром та Львовом на тему: “Які тези Директиви ЄС про аудіовізуальні послуги найповніше інстальовані у нові законопроєкти про медіа (№2693 і №2693-1) та ідейні новели законопроєкту про дезінформацію, а які європейські стандарти ще потребують законодавчого розвитку відповідно до нинішніх умов інформаційного простору в Україні”.
Поки триває активне обговорення документів – вже зареєстрованого у Верховній Раді України проєкту закону «Про медіа» і тезового так званого «законопроєкту про дезінформацію» від Міністерства культури, Львівський прес-клуб збирає пропозиції регіональних експертів та готує рекомендації для парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики.
Протягом одногодинної онлайн-дискусії місцеві експерти з Дніпра та Львова говорили про те, які цілі оновлення медійного законодавства в Україні, що воно має і зможе змінити. Учасники висловили свої думки та рекомендації щодо проєктів законів про медіа.
Олексій Ковальчук, голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, головний редактор газети «Вісті Придніпров’я», зазначив, що у разі прийняття закону у такому вигляді, як він є, в медіапросторі створюється надпотужний регулятор. «Не хотілося б, щоб влада, прикриваючись зобов’язаннями перед Європою, отримала можливість максимально контролювати ЗМІ. Закон повинен передбачати ефективні запобіжники від корупції чи політичного тиску на членів Національної ради. Кінцевим результатом втілення нового законодавства про медіа, все ж таки, повинна стати незалежність, у тому числі і економічна, і політична, рівність усіх, хто створює інформаційний продукт.»
Зауваження щодо новацій для комунальних медіа озвучила Ольга Цап, генеральний директор комунального підприємства «Телекомпанія «Львів-ТБ»: «Наше підприємство має свою наглядову раду, до якої на сьогодні входить по три представники від редакційного колективу і від засновників, тобто депутати. За тим законопроєктом до наглядової ради мали би входити представники від чотирьох найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, який заснував це підприємство, а також 5 членів від громадських об’єднань. Тут прописано, з яких, але точно не з професійного середовища. І не йдеться ніяким чином про членів трудового колективу. Виходить, що ця наглядова рада буде мене цензурувати. Є питання щодо цих громадських об’єднань. Наскільки вони прозорі, хто за ними стоїть і як вони мають мене регулювати? Це вже обмежує свободу слова. Тобто, до наглядової ради не ввійдуть ані члени професійної асоціації, ані представники трудового колективу. Наглядова рада якщо і має бути, то очевидно в іншій редакції».
Не отримав схвальних відгуків і законопроект «Про дезінформацію». Автори пропонують запровадити поділ журналістів на професійних та непрофесійних, створити для цього асоціацію, яку контролюватиме держава. Документ не визначає самого терміну «дезінформація», передбачає захмарні штрафи за так звану «неповну інформацію».
«Право вступати в якусь громадську організацію, чи не вступати, – це моє особисте право. Законодавець не може мене змушувати щось робити. Більше того, громадська організація, яка керується владцями, як взагалі вона може бути громадською і захищати журналістів? – коментує Наталя Бабаченко, директорка телеканалу «Відкритий». – Я за те, що журналіст повинен бути відповідальним. Журналістика – це соціально-відповідальна професія. Але не може рядовий журналіст із зарплатою, умовно, 10 тисяч гривень сплатити штраф у два з половиною мільйони».
Запропоновані закони – це ніщо інше як придушення свободної преси та введення цензурування, кажуть експерти. Тотальний контроль повністю поставить хрест на діяльності журналістів-розслідувачів. «Вони завжди знаходилися на передньому краї боротьбі з корупцією, з криміналом, з бюрократами і так далі. І дуже часто журналісти-розслідувачі здобували цю інформацію з джерел, які не хотіли публічності. Журналісти відстоювали право на оприлюднення такої інформації. Зараз з’являється дуже зручний інструмент для того, щоб фактично поставити їх під удар», – зауважив Владислав Романов, політолог, засновник інформаційно-аналітичного агентства «Придніпров’я».
За словами журналіста, юриста Ярослава Жукровського, розробка таких законопроєктів взагалі є шкідливою і для свободи слова, і для свободи вираження поглядів в Україні. «Шановні законотворці! Можливо, спочатку варто вирішити проблеми, які болять журналістському середовищу? Тобто, питання захисту журналістів, захисту свободи слова. А тоді переходити до питання встановлення рамок, встановлення меж, а не зарегулювання процесів, що насправді зараз і відбувається. Як казала моя бабця в селі, застав дурня Богу молитися, то він і лоба розіб’є. Приблизно так можна охарактеризувати ті речі, які відбуваються зараз у сфері нормотворення з медіадіяльності загалом», – прокоментував експерт.
На думку головної редакторки газети «Днепр вечерний» Ірини Авраменко, перш ніж посилювати відповідальність журналістів за недостовірну інформацію, потрібно спочатку забезпечити підтримку самих ЗМІ, чого зараз немає. «Нам пояснюють, що зміни у законодавстві необхідні, оскільки в країні війна і потрібно контролювати інформацію. Проте саме українські ЗМІ і були бійцями інформаційного фронту, усіляко намагались протистояти російській агресії і пропаганді. Сьогодні підтримка засобів масової інформації дуже необхідна», – зауважила Ірина Авраменко.
Учасники відеомосту схвалили пропозицію Владислава Романова про створення регіональних хабів, які б акумулювали, аналізували, виробляти пропозиції до різних законодавчих ініціатив.
Промовці у Дніпрі:
Ірина Авраменко, головна редакторка газети “Днепр вечерний”;
Наталя Бабаченко, директор телеканалу «Відкритий»;
Олексій Ковальчук, голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, головний редактор газети “Вісті Придніпров’я”;
Владислав Романов, політолог, засновник інформаційно-аналітичного агентства “Придніпров’я”.
Промовці у Львові:
Олег Онисько, головний редактор інформаційної агенції Zaxid.net;
Борис Потятиник, професор Українського католицького університету, доктор філологічних наук, голова редколегії часопису МедіаКритика;
Ольга Цап, генеральний директор комунального підприємства «Телекомпанія «Львів-ТБ»;
Ярослав Жукровський, журналіст, юрист.
Переглянути відеозапис дискусії можна за посиланням:
https://www.facebook.com/dnepr.nsju/videos/2659677367433692/?t=25
Довідка: Львівський прес-клуб проведе десять відеомостів із прес-клубами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Ужгороді, Тернополі та Кропивницькому та провідними медіа-організаціями в Одесі, Чернігові, Краматорську і Маріуполі. Відеомости відбудуться в форматі одногодинних онлайн-дискусій за участю місцевих медіаекспертів. Дискусії сприятимуть усвідомленню представниками місцевих медіа європейських стандартів аудіовізуальних послуг та їх важливості для побудови професійного та демократичного медіасередовища. Учасники нададуть свої відгуки та рекомендації щодо проєктів законів про медіа. Львівський прес-клуб збере пропозиції регіональних експертів та підготує рекомендації для парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики, який відповідає за розробку законодавства про медіа. Проєкт відбувається за підтримки «Медійної програми в Україні» МГО Internews , що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
