Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Щоб показувати правду про війну, медійники Дніпропетровщини часто виїжджають працювати на деокуповані території або ближче до фронту. Там щохвилини їх підстерігає небезпека: як обстріли, так і залишені ворогом пастки.
Які небезпечні ситуації можуть чекати на журналіста на лінії вогню? Що потрібно знати і які правила виконувати під час таких відряджень? Про це детально розповіли інструктор з міннопідривної справи, полковник у відставці, кандидат технічних наук, доброволець підрозділу «Січеслав» Володимир Миколайович Лендич та керівник центру військової підготовки «Січеслав» Олег Черненко, які завітали до Дніпровського центру журналістської солідарності.
Через журналістів – інформація для дорослих та дітей
– Як відомо, у грудні 2005 року Генеральна асамблея ООН оголосила 4 квітня Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаній із розмінуванням. Відтоді цей день відзначають щорічно. Сьогодні по-особливому він звучить для України, яка через війну увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами. Така реальність. Вже два роки Дніпровський центр журналістської солідарності виступає майданчиком для обговорення вкрай важливих тем. У цих стінах експерти розповідали про правила відряджень у зону бойових дій, ділилися порадами щодо засобів індивідуального захисту, психологічної підтримки та медичної допомоги. Сьогодні у полі зору інше, не менш важливе питання – мінна безпека, – зазначила координаторка Центру журналістської солідарності у Дніпрі Наталя Назарова.
Цього дня журналістський осередок перетворився на своєрідний тренінговий центр. Макети різних боєприпасів, зображення спеціальної техніки саперів, пам’ятки, навчальні брошури. Все це для просвітницької діяльності, яка допоможе зберегти життя і здоров’я.
– Чому нам як експертам важливо донести важливість мінної безпеки саме журналістам? По-перше, медіа працюють на передовій, на визволених від окупантів територіях. Там існує пряма загроза. По-друге, через засоби масової інформації ми можемо знову і знову нагадати цивільним про небезпеку, яка знаходиться зовсім поруч: і в парках, і на майданчиках, і у лісосмугах. Ні дорослі, ні діти, ні спеціалісти, які виконують службові обов’язки, не застраховані від зустрічі з такими «трофеями», – зауважив Володимир Лендич.
Питання мінної безпеки особливо актуальне навесні. Зараз триває посівна кампанія, під час якої маємо випадки і загибелі людей, і знищення сільськогосподарської техніки. У теплу пору року особливо під загрозою життя цивільних, які збирають гриби, ягоди, відвідують ліси чи водойми.
Спочатку розмінування, потім все інше
В Україні створено кілька десятків спеціальних загонів. Вони проводять гуманітарне розмінування в регіонах, звідки ЗСУ вибили ворога. Організації, які займаються цією справою, сертифіковані, мають висококваліфікованих спеціалістів та необхідну техніку.
– Спочатку проводиться розвідка, без неї жодне розмінування не стартує. Після того, як складено карти мінних полів, відповідні групи направляються у райони і проводять розмінування. Вони виявляють і знищують міни, артилерійські снаряди, системи залпового вогню, тобто все те, що являє небезпеку для населення. Кожен випадок – це окрема історія. Сапери оснащені спеціальним приладдям і костюмами, які убезпечують їхню роботу, – підкреслив Володимир Миколайович Лендич.
За словами експертів, жителям в жодному разі не рекомендують повертатися у щойно визволений населений пункт. Тим більше туди ніхто не направить представників ЗМІ. Спочатку – робота вибухотехніків, спеціалістів ДСНС, поліції, потім – все інше.
Олег Черненко зазначив, що сьогодні навіть тилові міста та села не застраховані він небезпечних предметів. Під час обстрілу деякі снаряди не спрацьовують одразу, але можуть вибухнути будь-якої миті. Не варто торкатися та підбирати такі «трофеї». Після обстрілу, на місцях розриву ракет чи безпілотників, працюють поліція та ДСНС. Також у тилових містах несе загрозу діяльність ДРГ, які можуть розставляти міни-пастки, або саморобні вибухові пристрої. Особливо це мало місце на початку війни, але і зараз не втрачає актуальності.
Що ж робити та як реагувати
– Журналісти перед відрядженням повинні знати, чи був ворог безпосередньо на тій території. Якщо так, то будьте там максимально уважними. Звісно, перед таким відрядженням представники прес-служб, відповідальні особи проведуть інформування. Але все ж ви, в першу чергу, повинні подбати про свою безпеку, захист, аптечку.
– Пам’ятайте, противник використовує все нові і нові засоби мінування, в тому числі і дистанційні. Вони можуть знаходитися і у водоймах, і на поверхні грунту.
– Якщо виникла підозра щодо якогось предмету – телефонуйте у поліцію та ДСНС.
– Журналістів та цивільних повинні насторожити міни-пелюстки, стрічки різного кольору, дроти.
– Якщо людина зазнала травмувань через вибух, негайно викликайте швидку.
– Побачивши підозрілий предмет під час звичайної прогулянки, відійдіть від нього, викличте поліцію, по-можливості дочекайтесь правоохоронців і вкажіть на безпосереднє місце знахідки.
– Важливо! Відходити від небезпечного предмету потрібно тим самим шляхом, яким йшли до нього. Це гарантія того, що ви не натрапите на інший.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
