Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Міжнародну онлайн-конференцію “Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє” провела 13 лютого Національна спілка журналістів України. Захід зібрав понад 130 учасників та 20 провідних спікерів з України та з-за кордону, серед яких представники глобальних медійних організацій, експерти та журналісти-практики.
– Проводимо наш захід напередодні вже третьої сумної річниці з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ми намагаємося зараз підбивати певні підсумки, робити висновки про стійкість українських медіа, про стійкість журналістів. Те, як журналісти і медіа трансформують свою діяльність, як вони зберігають відданість професійній журналістиці, стандартам і своїй аудиторії – вже є феноменом для всього світу, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Конференція охопила широке коло питань: від трансформації медіа та міжнародної солідарності до проблем ментального здоров’я журналістів та особливостей висвітлення подій війни для міжнародної аудиторії. Окремі панелі були присвячені роботі жінок-журналісток на передовій та викликам для регіональних медіа.
Українські медіа під прицілом: як війна змінює інформаційний ландшафт країни
Ліза Безушко, представниця Global Forum for Media Development, наголосила на критичній ситуації з фінансуванням медіа: «Припинення фінансової підтримки США, яка раніше становила до 80% ресурсів розвитку медіа в Україні, породила певним чином екзистенційну кризу. Без термінової фінансової підтримки багатьом медіаорганізаціям загрожує закриття».
Виконавчий директор Міжнародного прес-інституту Скотт Гріффен відзначив стійкість українських медійників та наголосив на важливості міжнародної підтримки. «Українські журналісти проявляють неймовірну стійкість, – сказав він. – Це те, що надихає не тільки людей у вашій країні, але й журналістів по всьому світу. І незважаючи на те, що настільки складна драматична ситуація, враховуючи фінансування та інші аспекти, ми віримо і сподіваємося, що ця стійкість залишатиметься».
Гаральд Стокер, президент Баварської спілки журналістів, підкреслив важливість друкованих медіа в умовах війни в Україні: «Якщо у вас немає електроенергії, то єдине, що ви можете почитати – це друковані медіа. Ми збирали кошти для підтримки цих видань і продовжимо це робити».
Американська журналістка та менторка фундації Hirandale Сабра Айрес, наголосила на важливості місцевих медіа для соціальної згуртованості: «Дослідження показали, що місцеві медіа – це те, чому місцеві громади довіряють. Роль місцевих медіа стає навіть ще більш важливою, ніж коли-небудь раніше. І незважаючи на всі ці виклики, які виникають, я думаю, що зрештою допомога місцевим медіа в розумінні своєї ролі – це одна з основних цілей, яку ми ставимо перед собою для розвитку медіа».
Ангеліна Солдатенко, виконавча директорка Інституту регіональної преси та інформації (ІРМІ), зазначила: «Допомога українським медіа не має бути просто тимчасовою підтримкою. Вона має бути використана ефективно, щоб медіа не просто вижили, а вийшли з цієї кризи більш сильними, розвиненими, озброєними сучасними інструментами».
Голоси з неволі: історії журналістів у російському полоні
«Ми фіксуємо російські злочини і адвокуємо за звільнення всіх українських журналістів, – наголосила Гульноза Саїд, координаторка програм для Європи і Центральної Азії американського Комітету захисту журналістів (CPJ). – На жаль, медіа – це перша ціль російських сил після того, як вони захоплюють нову територію України. За нашими даними, Російська Федерація входить до п’ятірки країн з найбільшою кількістю ув’язнених журналістів».
Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, зазначив, що російська агресія проти нашої держави є величезним викликом з погляду свободи слова і роботи медіа. Наразі зафіксовано понад шість сотень злочинів проти журналістів. «Це і знищення медіа на окупованих територіях, і вбивство журналістів, і затримання, і фальсифікація кримінальних процесів стосовно цивільних журналістів, які, згідно з Женевською конвенцією, як цивільні, в принципі не мали би бути в заручниках. За даними української сторони, координаційним штабом верифіковано близько 30 цивільних журналістів, які перебувають у полоні. Ми зараз готуємо слухання на літню сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка буде присвячена заручникам, стану журналістів в час військових дій, українським заручникам-журналістам в Росії. Ми будемо звертатися до міжнародної спільноти з максимальним поширенням інформації про них».
Історії, які змінюють світ: як журналісти формують глобальну думку про російсько-українську війну
Олеся Біда, журналістка Kyiv Independent, розповіла про роботу створеного два роки тому відділу розслідувань воєнних злочинів: «За цей час ми опублікували сім фільмів. Найрезонанснішим було розслідування про депортацію дітей. Після публікації цього матеріалу кількох дітей вдалося повернути. Ми також провели розслідування про сексуальні злочини… Часто ми буваємо першими людьми, які взагалі відкривають деяким аудиторіям, що відбувається в Україні».
Андрій Коваленко, виконавчий директор Академії української преси, наголосив: «Ця війна ще ніколи в історії не була настільки детально задокументована в режимі реального часу. Правда – це теж зброя, і сьогодні ми мусимо її захищати».
А фотожурналіст Сергій Коровайний поділився досвідом роботи для міжнародних медіа: «Знімаючи новини, якісь жахи, обстріли, смерті, ми втрачаємо оцей аспект – а що це за територія, навіщо ми за неї боремося, якщо це суто територія горя? Адже там досі живуть люди – в Донеччині, Херсоні, в прифронтових містах Запорізької області, Харківської. І це не суцільний жах, це також моменти радості. Моменти, за якими нас зможуть проемпатувати і зрозуміти люди за кордоном. Бо це таке саме життя, як у них, але під тінню великої війни».
Жінки на передовій медіа: виклики та можливості для журналісток
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, яка модерувала цю тему, зазначила, що в Україні проблематика жінок-журналісток дещо відрізняється від інших європейських країн. «У нас жінки становлять більшість в українських медіа, і від початку широкомасштабного вторгнення цей відсоток зростає. Жінки займають більше позицій, які раніше займали чоловіки в медіа, в тому числі топ-позицій. Жінки, які часто стають воєнними журналістками – це вже нікого не дивує, і це вже абсолютно звично для нашої аудиторії. Тим не менше, це не означає, що у нас жінки-журналісти мають однаковий рівень захисту і однаковий рівень можливостей із чоловіками-журналістами».
Президентка Європейської федерації журналістів Майя Север, говорячи про важливість жінок для воєнної журналістики, наголосила, що жіноче бачення «створює глибше розуміння того, як люди страждають і, взагалі, конфліктів». Вона наголосила, що чоловіки також є чудовими воєнними журналістами, але жіночий внесок у висвітлення воєнних дій «часом більш зосереджений на гуманітарних аспектах». Майя Север поділилася власним досвідом роботи воєнною журналісткою під час війни в Хорватії та розповіла про підтримку українських колег. «Я досі вражена тією стійкістю, яку ви, як журналісти та українці, проявили, – сказала вона. – Це джерело натхнення, і це те, чому ми маємо навчитися. Європейська Федерація Журналістів намагається підтримати і допомагати».
Юлія Суркова, воєнна журналістка, розповіла, що війна стала для всіх українців, у тому числі й працівників і працівниць медіа, особистою справою. «Нема розділення на робоче і особисте, бо війна заповнила весь простір твого життя. Велика війна для мене змінила пріоритет з неупередженості на емпатію», – сказала Юлія.
Анастасія Роді (Магазова), журналістка німецьких медіа, поділилася викликами роботи для закордонної аудиторії: «Бути українкою, незалежною авторкою і працювати для аудиторії, яка схильна до різних наративів – це додатковий виклик. Часто це не ті наративи, які ми би хотіли, щоб вони були на підтримку України».
Ментальне здоров’я журналістів: як зберігати баланс у часи війни
Катерина Сергацкова, виконавча директорка фундації «2402», представила результати досліджень: «90% працівників в медіа в Україні або вигоріли, або вигорають регулярно. І також до 90% журналістів говорить про те, що вони пережили травму, травматичну подію».
У свою чергу Ганна Черненко, керівниця Центру журналістської солідарності в Харкові, звернула увагу на проблему професійного вигорання журналістів, які висвітлюють війну: «Про яку б гармонію колись ми не говорили, внутрішню, емоційну, яку ми намагаємося зберегти, цей баланс втрачається. Кожен журналіст, який працює або приїжджає працювати на прифронтову територію, мав дні, коли працював просто без упину. І в день, і вночі… Але разом із тим з’являються дні затишшя. І ти вагаєшся між тим, що дуже багато працюєш, і тим, що здається, що не працюєш достатньо. А мозок це переробляє в те, що здається, ти зараз «нічого важливого не робиш»…»
Елізабет Кантеніс, виконавча директорка «АКОС-Альянсу», який опікується поліпшенням безпеки журналістів у всьому світі, наголосила на важливості психологічної безпеки: «Ми не можемо розглядати безпеку без психологічного компоненту, тому що психологічний компонент має бути скрізь».
А Валерія Ковтун, експертка з медіаграмотності, підкреслила: «Тема ментального здоров’я має дуже великий попит. Як серед аудиторій, так і серед медійників». На жаль, цим іноді користується противник. «Через те, що багато українців відчувають психологічний тиск, вони намагаються знайти хоча б якийсь рівень контролю і знаходять його, як правило, на сайтах з астрології, різних передбаченнях. І це саме ті платформи, де російська пропаганда дуже часто приховано знаходить свою аудиторію… Спеціально підібрані «астрологи» зашивають поміж передбаченнями різні геополітичні меседжі».
* * *
На завершення конференції медіаексперт Сергій Чернявський представив аналіз ситуації з друкованими медіа: «На 1 січня 2024 року в Україні видавалось майже 1200 найменувань і було зареєстровано трохи більше 3200. Зараз видається вже менше тисячі найменувань, не рахуючи видання вищих навчальних закладів, при цьому зареєстровано понад 3700 друкованих медіа. Це найбільша кількість суб’єктів у сфері медіа, яка існує в Україні. В Україні не існує жодної щоденної газети». Експерт наголосив, що причинами закриття газет є не лише війна, а й непродумана діяльність поштового оператора – «Укрпошти».
За підсумками заходу буде підготовлено резолюцію з рекомендаціями щодо підтримки українських медіа, яка включатиме пропозиції щодо забезпечення ментального здоров’я журналістів, підтримки локальних медіа та впровадження тривалих програм допомоги українським медіа. Документ планується оприлюднити напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
