Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
В квітні для представників ЗМІ у Києві відбувся семінар-тренінг на тему: «Як саме відбувається монетизація субсидій і чого очікувати у майбутньому». Організатори заходу – Міністерство соціальної політики України і Світовий банк. Про те, що таке монетизація субсидій, хто і як отримує кошти, у яких випадках припиняється надання субсидій тощо, журналістам розповідали генеральний директор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко та експерт Світового банку Валентина Войтенко.
«Монетизація субсидій» – це запровадження розрахунків за комунальні послуги «живими» грошима, коли кошти субсидії надходять безпосередньо громадянину, котрий сплачує ними за спожиті послуги. Цей процес передбачає перехід від безготівкових розрахунків бюджету з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг до виділення коштів для сплати цих послуг напряму отримувачам.
У 2019 році на субсидії з держбюджету заплановано витратити 55,1 млрд грн. З березня 2019 року громадяни, яким призначено субсидії, почали отримувати “живі” гроші для сплати за житлово-комунальні послуги.
Навіщо потрібна монетизація субсидій?
Мета монетизації – створити прозорий механізм надання житлових субсидій та стимулювати громадян до економного споживання.
Сьогодні житловий сектор в Україні щорічно потребує 18 млрд кубів газу, енергоспоживання в нашій державі складає 200 кВт на один квадратний метр. Тоді як в європейських країнах цей показник перебуває на рівні 50-80 кВт.
Водночас субсидія, яка тривалий час представляла собою віртуальні клірингові розрахунки, на практиці була гальмом енергоефективності. Адже люди, які її отримували, не були зацікавлені у економії. Зараз Україна переходить на систему, яка сприятиме тому, щоб споживач сам керував енергоефективністю свого домогосподарства.
Надання субсидій у грошовій формі заохочуватиме отримувачів заощаджувати енергоресурси за рахунок підвищення енергоефективності, встановлення сучасного обладнання, утеплення житла тощо.
А також у перспективі дозволить домогосподарствам оплачувати закупівлі не тільки природного газу, а й інших видів палива (брикети, пелети, дрова, вугілля), які при поточній ціні газу використовувати набагато дешевше. Це дасть змогу у майбутньому знизити споживання природного газу.
Монетизація дає змогу обмежити корупційну складову, бюрократію і зловживання, адже кошти державної підтримки надходитимуть напряму тим, хто споживає послуги.
Виплати житлових субсидій у грошовій формі відповідають європейській практиці адресних субсидій, де такий підхід вже підтвердив свою ефективність.
Хто виграє і хто програє від монетизації субсидій?
Існує міф, що від монетизації програють малозабезпечені верстви населення.
Насправді – все навпаки.
Якщо ми проведемо монетизацію і перейдемо до того, щоб ціна на газ була повністю ринкова, найбільше від цього виграють саме малозабезпечені верстви населення, оскільки вони зможуть отримати більше «живих» коштів.
А програють ті, хто багато споживає, тому що їм доведеться платити більше.
Водночас від монетизації виграє усе суспільство.
Адже розподіл коштів стане прозорим, адміністрування більш якісним, а бюджетні кошти, призначені на надання соціальної допомоги, розподілятимуться саме тим, хто їх потребує.
Монетизація заохочуватиме енергозбереження та більш ефективне витрачання ресурсів.
Також розрахунок за спожиті послуги «живими» грошима відкриє шлях до розвитку конкурентного ринку постачальників газу, електроенергії, води тощо. Адже досі споживачі фактично «закріплені» за тим чи іншим монополістом.
Розвиток конкуренції і можливість вибору – це єдиний цивілізований шлях до підвищення якості послуг та зниження тарифів на них.
Чи призведе монетизація до зростання інфляції?
За оцінками Міністерства фінансів та міжнародних експертів, монетизація субсидій не призведе до зміни рівня інфляції і не може на неї впливати.
По-перше, сума, яка виділяється, порівняно з іншими витратами бюджету не є значною.
По-друге, не формуються нові витрати або нові бюджетні трансфери. Тобто гроші, по суті, перерозподіляються і надходять безпосередньо населенню замість облгазів.
Це не сформує додаткові витрати, а просто знизить кількість корупційних схем в нашій країні.
Як саме відбувається монетизація субсидій?
Монетизація субсидій здійснюється за двома моделями: безготівкова грошова форма і готівкова форма.
Безготівкова грошова форма запроваджена для громадян, які вперше звернуться за субсидією в 2019 році.
За цією моделлю на кожного одержувача субсидій автоматично відкривається персональний рахунок в Ощадбанку для надходження житлових субсидій у грошовій формі.
Персональний рахунок має спеціальний режим використання – кошти з нього банк направляє на оплату послуг за спожиті одержувачами субсидій газ, тепло, електроенергію, воду та інші житлово-комунальні послуги.
Після закінчення опалювального сезону суми невикористаних коштів субсидії, які утворюються за рахунок економного споживання води, теплової енергії, газу та електроенергії, люди зможуть витратити на власні потреби.
Готівкова форма надання субсидій впроваджена для тих, хто вже отримував субсидію станом на кінець 2018 року. За цією моделлю субсидії виплачуються грошима безпосередньо громадянам, які повинні самостійно платити за спожиті житлово-комунальні послуги і, відповідно, в разі їх ощадливого використання, розпоряджатися сумами зекономленої субсидії.
Суми субсидії отримувачам-пенсіонерам виплачуються Пенсійним фондом України одночасно з пенсією – через пошту або банківський пенсійний рахунок. Решта одержувачів субсидій отримують виплати через особистий рахунок в Ощадбанку.
Безготівкова грошова форма і готівкова форма будуть реалізовуватися паралельно, і за результатами аналізу їх ефективності буде прийматися рішення щодо того, яким чином процес монетизації субсидій провадитиметься надалі.
Докладну інформація про те, як саме отримати монетизовану субсидію, можна отримати на сайті Ощадбанку
Що буде з тими, хто використав отримані у рамках монетизації субсидії кошти не за призначенням і вчасно не сплатив за комунальні послуги?
Одержувачі субсидій мають своєчасно і в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги. Порядок надання субсидій передбачає наступні заходи:
– субсидія на наступний період не призначається, якщо є заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг більш ніж за один місяць на суму більш ніж 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– надання субсидії припиняється, якщо через заборгованість домогосподарству припинили надання хоча б однієї з послуг.
Громадяни, які отримали на руки кошти, але вчасно не сплатити за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг.
Якщо отримувач має заборгованість понад один місяць на суму від 340 грн, субсидія на наступний період не призначається до погашення цього боргу. Після того як громадянин сплатить борг, субсидію буде перепризначено.
При цьому той, хто допускав прострочення оплати, маючи на руках кошти, отримані у рамках монетизації субсидії, буде надалі одержувати субсидію вже у безготівковій формі – такі доповнення до існуючого порядку зараз готує Уряд.
Якщо такий отримувач надалі сплачуватиме рахунки вчасно і дисципліновано, то вже з наступного періоду йому може бути поновлено виплату субсидії у готівковій формі.
Важливо, щоб у отримувача не було заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на травень 2019, коли відбуватиметься перепризначення субсидій на наступний рік.
Які передумови монетизації субсидій в Україні і чому ці заходи запроваджують саме зараз?
Програма житлових субсидій була заснована в 1995 році постановою Уряду України для допомоги сім’ям в оплаті житлово-комунальних послуг у період приведення тарифів до собівартості.
Сформована в цей період система надання субсидій мала суттєві недоліки, головні з яких – незадовільна адресність і складність адміністрування. За даними статистичного обстеження умов життя домогосподарств тільки 17% виплат в рамках програми житлово-комунальних субсидій для жителів сільської місцевості і 22% таких виплат для жителів міст досягали найбідніших домогосподарств.
Низький рівень адресності програми був обумовлений в першу чергу тим, що розмір субсидії (і, відповідно, право на її отримання) прямо залежав від наявності наданих комунальних послуг. Субсидією не були охоплені бідні домогосподарства, особливо в сільських районах, які не мали централізованого опалення, газу, гарячого, а часто і холодного водопостачання.
У 2014 році, у зв’язку з планованим значним підвищенням тарифів на енергоносії, Урядом України було прийнято рішення про реформування програми житлових субсидій з метою поліпшення її доступності та адресності. Це дозволило протягом 2014 – 2018 років надати допомогу в оплаті житлово-комунальних послуг більш ніж 40% домогосподарств і запобігти соціальній напрузі при підвищенні тарифів на енергоносії.
Адресність програми також поліпшилася: вже в 2016 році найбіднішим 20% домогосподарств надходило понад 30% бюджетних коштів, спрямованих на субсидії. Водночас у цей період почала простежуватися тривожна тенденція: люди, які отримують субсидії, споживають в 1,7-2 рази більше газу, ніж ті, хто їх не отримує. На часі постало питання, яким чином не лише підтримувати субсидіями незаможні верстви населення, а і стимулювати їх до заощадження енергоресурсів.
У 2017 – 2018 роках при накопиченні невикористаної субсидії (за рахунок економного споживання) отримувачів субсидій людям почали виплачувати суми, еквівалентні вартості 100 куб.м газу або 150 кВт електроенергії. Решта невикористаних коштів субсидії поверталися до бюджету. Адміністрування процесу було дуже складним, оскільки в ньому брали участь підприємства та організації, що надають комунальні послуги.
З 1 липня 2018 року запроваджено електронний реєстр одержувачів субсидій, що зробило процес призначення житлових субсидій більш прозорим і доступним для громадського контролю, а Мінсоцполітики отримало інструмент для аналізу характеристик домогосподарств, які отримують субсидії, та підготовки відповідних змін до програми.
На підставі аналізу досвіду та аналогічних практик країн Європи, у 2018 році Урядом було розпочато перехід до наступного етапу реформування житлових субсидій – їх монетизації.
З початку 2018 року було змінено механізм фінансування житлових субсидій. Вперше за 25 років клірингові розрахунки між бюджетом і підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг було замінено розрахунками виключно в грошовій формі.
З 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким житлові субсидії виплачуються споживачу в грошовій формі. Це кардинально змінило механізм виплати житлових субсидій – розпочався перехід від безготівкових розрахунків бюджету з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг до виплати субсидій безпосередньо людям у грошовій формі. У березні 2019 року мільйони громадян вперше отримали на руки «живі» кошти для оплати комунальних послуг.
Олег Чередніченко,
фото організаторів
