Мовний закон в соцмережах та на сайтах: чому медійникам та ФОПам варто перевірити свої ресурси

Питання мови в українському сегменті інтернету залишається «гарячою» темою. Лише за початок 2026 року чверть усіх скарг до Мовного омбудсмена стосується саме онлайн-представництв. Про те, які вимоги є обов’язковими для сайтів, соцмереж та застосунків, аби уникнути порушень та захистити права споживачів, повідомляється на Фейсбук-сторінці Уповноваженого із захисту державної мови.

Зазначається, що станом на 10 березня 2026 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови отримав 130 звернень щодо порушень в інтернеті. Це 28% від загальної кількості скарг за рік.

Основні претензії громадян:

• Відсутність або некоректна робота української версії сайту.
• Ведення сторінок у соцмережах (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube) російською мовою.
• Автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українського.

Відповідно до статей 27 та 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», діють такі правила:

1. Українська –  за замовчуванням. Для користувачів в Україні версія сайту чи застосунку державною мовою має завантажуватися першою.
2. Обсяг контенту. Іншомовні версії можуть існувати, але вони не повинні містити більше інформації за обсягом чи змістом, ніж українська версія.
3. Соцмережі та месенджери. Сторінки суб’єктів господарювання у Facebook, Instagram, YouTube, Viber та Telegram мають вестися державною мовою.
4. Ідентифікація продавця. Сайти та сторінки повинні містити достовірні дані про суб’єкта (назва ФОП, контактні дані, місцезнаходження). Відсутність цієї інформації –  це не лише порушення закону, а й ризик для репутації.

Вимоги є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, що пропонують товари чи послуги онлайн. Зокрема, це стосується:

• Інтернет-магазинів та каталогів.
• Мобільних застосунків.
• Приватних фахівців (ФОП): блогерів, психологів, маркетологів, дизайнерів, фотографів, майстрів б’юті-сфери та інших спеціалістів, які продають свої послуги через соцмережі.

Навіть іноземні компанії, що працюють на українському ринку через філії чи представництва, зобов’язані забезпечити україномовний інтерфейс для своїх ресурсів.

У повідомленні Уповноваженого із захисту державної мови зазначається, що повідомити про порушення Закону можна:

• електронною формою: https://mova-ombudsman.gov.ua/povidomiti-pro-porushennya
• надіславши листа на lyst@mova-ombudsman.gov.ua або на поштову адресу (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34).

З рекомендаціями щодо оформлення скарги до Уповноваженої із захисту державної мови можна ознайомитись за посиланням.

Раніше ми розповідали про те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення представила розлогі рекомендації для медіа, які допоможуть журналістам уникати дискримінації та протидіяти ворожим інформаційним вкидам під час війни.

Джерело: https://nsju.org/novini/movnyj-zakon-v-soczmerezhah-ta-na-sajtah-chomu-medijnykam-ta-fopam-varto-pereviryty-svoyi-resursy/
Ілюстрація – з відкритих інтернет-ресурсів